Вибіг місяць з-за діброви,
погубив на вітрі брови,
заховав за спину руки,
ходить лисий, без перуки.
Смуток зорям невимовний:
ой, який тепер він повний!
А як був молодиком,
був худесеньким серпком.…
Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину …
Бiля яру, бiля стежки
Одягла верба сережки.
Головою хилитала,
Потихесеньку питала:
— Де ота бiленька хатка,
Що гарнесенькi дiвчатка?
Хай би вибiгли до стежки.
Подарую ïм сережки.…
Було це вранцi. Я ще трохи спав.
На землю скочив босими ногами,
Як привiтався перший пароплав
Далеко десь з Днiпром i з берегами.
— Ту-ту! Ту-ту! — вiн подих перевiв
I знов: — Ту-ту! — гукав менi щосили.
— Ту-ту! …
Тече вода з-під явора яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
Пишається калинонька, явір молодіє,
а кругом їх верболози й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю та попід горою.
Хлюпощуться качаточка поміж осокою.
А качечка випливає з качуром за …
Хлоп’я у полі стежкою прошкує.
Метелик білий в маки залетів.
Чорненький котик в снопиках мишкує,
вони такі під сонцем золоті!
Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,
хапає снопик лапками двома.
А миша знає слово чародійне,
і він її ніколи не спійма.…
Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори,
Що шпакiвню вiтер чорногривий
Перекинув денцем догори.
Борсаються бiднi шпаченята,
Як його зарадити бiдi?
Клiпають iз пiтьми оченятами:
— Випадемо, татку, що тодi?
Ще якби ïм день чи пiвтораднi,
Ще …
Осінній сад ще яблучка глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь…
А у світанків очі променисті.
То білий кінь, то білий-білий кінь
шукає літо у сухому …
Дарує ласку,
ясну усмішку.
А на ніч — казку,
іще й потішку.
До себе кличе
м’яка подуся
І сон у вічі
впуска матуся.…
Пішов котик на торжок,
Купив собі кожушок,
Треба з кота зняти
Та дитинці дати,
Щоб тепленько спати!…
Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо,легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг…
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.…
Ви маленькі,
Ви легенькі,
В ручках вогники
ясненькі,
Ви як ясочки
тихенькі, —
Ви підіть у чагарник,
Не почує лісовик.
А як стріне —
Вогник світе, —
Був і зник.…
Котик-мурчик,
Мій голубчик!
Він удвох зі мною,
Як риба з водою!
Кашку смачненьку
В мисочку новеньку
Матуся поклали,
На сніданок дали.
Я ту кашку виїдав,
Котик — мисочку лизав.
Коли б мама теє знали,
Були б котика нагнали!
А тим …
Ходить Ната по грядках
У червоних чобітках.
Назбира собі в спідничку
І малинки,і суничок,
І порічок, й вишеньок —
Вийде добрий кисельок.
Каже білочці лисичка:
— Може, ти моя сестричка?
Шубки в нас обох руденькі,
Дуже теплі і м’якенькі.
Жовтобокі …
Білі мухи налетіли, —
все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
щоб впіймати …
Павучок приліг у гамачок:
Тихо-тихо сам себе гойдає…
Підстелив під вухо кулачок —
І про що він думає-гадає?!
Муха каже: «Вже він, мабуть, спить.
Мишка мовить: «Вірити не треба…»
Гамачок гойдається…
Скрипить —
До землі причеплений і неба……
— Ну-те, хто з вас там бистріший?
То ідіть в садок скоріше!
Купи снігу там лежать! —
Хлопці поклик підхопили,
Бабу з снігу враз зліпили,
Очі з вугілля всадили,
Рот із буряка зробили,
От так «баба»! Молодці!
Ну, дивуйтесь, горобці!…
Гайда, дітки, у садок!
Любо там та мило!
Скільки всяких там квіток
Сей рік уродило!
Повна рожа, мак чубатий,
Між кущами м’ята,
І барвіночок хрещатий
Стелиться до хати.
Там метелики і бджоли,
Пташки-щебетухи,
А в травиці скрізь навколо
Кузьки-скрекотухи.
Сонце …
Ну, розумний же ти котик!
Де такий і узявся?
Чи у школі де навчався?
Чи такий вже вдався?
Казку хоч якувам скаже,
Про жар-птицю, змія,
Пісню всяку заспіва вам —
Чиста чудасія!
Звідки ж котик теє знає?
Він книжки читає;…
Вихопивсь дощик поміж заграв:
Чоботи сині, синя сорочка,
Сині мелодії понапинав
З неба широкого аж до листочка,
Синіми стрілами дрібно писав —
Людям, озерам, лукам, за обрій,
Ох і смішний же! І добрий-добрий!
І запрозорились водні гущі,
І посміхнулися темні …
Я маленька липка
виросту велика, —
не ламай мене.
Я медовим цвітом
зацвіту над світом, —
бережи мене.
Тінь тобі я кину
у гарячу днину, —
ти шануй мене.
Від дощу сховаю
вранці серед маю, —
ти полий мене.
Будемо …
Зріс грибок-одиначок,
Взявши дуба під бочок.
Впершись шапочкою в
хмари,
Виглядає собі пари…
Над лісами нависа він, —
Як сиві небеса,
Той грибок-одиначок,
Що взяв дуба під бочок……
Зайчику на лапку
наступив ведмідь:
В нього вона дуже
ниє і болить…
Зайчик — невеличкий,
а ведмідь — гора…
Ліхтарі обом їм добувать пора.
І світить дорогу
в нору і барліг…
Щоб ніхто на лапки
наступать не міг……
Кача качало в решеті яєчко…
Товклося носиком:
Шукало — вийти як…
А качур обтанцьовував гніздечко,
А качка «такала» качаті:
«Так!-Так!-Так!»
Бабуся витягла для нього
вузлик проса,
А дід налив
у блюдечко води…
Кача з яєчка
висунуло носа:
І — гульк …