Цуцикові весело й цікаво:
Він від ґави гавкати навчивсь.
Гавкає на всіх тепер з-під лави,
Де в ушанці спати намостивсь.
В цуцика тепер одна турбота —
Кожному умілість показать:
Не проходить гавкати охота…
— Гав! Гав! Гав! —
Більш нічого …
Поселився їжачок у густій
малині…
Десять тисяч голочок має
він на спині…
…Вийде в сад: туди-сюди
пробіжить, пройдеться,
Може, яблучко яке в квітах
попадеться…
Він тоді хутчіш його підкида
на спину —
І тікає — тупотить з яблуком
в малину……
Котик мені спати не дає:
Дуже препогану звичку має:
Тільки ніч — клубочок дістає
Й вище ліжка вгору підкидає…
Ну, скажіть,
яке вже тут спання?!
І чого так гнівається мати?!
Котика ж ніхто не зупиня?!
Та й клубочок
треба той …
У зайчика такі великі
вуха…
Він все на світі
добре ними слуха…
У гусачка червоні
черевички:
Ходити щоб не холодно
до річки…
В лисички хвіст,
неначе помело…
Щоб видно його
курочкам було…
У білочки кривенькі
зубки трішки —
Розколювать міцні…
Ква-ква, Кум-кум і Скре-ке-ке —
Веселі жабенята…
Життя щасливе в них таке…
Болото — їхня хата…
Ква-ква сідає на вербі,
Як сонечко пригріє,
Й Ква-ква — ква-квакає собі…
Й нічого більш на вміє.
Кум-кум хитає очерет,
З Ква-ква весь день …
А сьогодні сипле сніг…
Й сипав цілу нічку…
Вчора хлопчик загубив
Ліву рукавичку…
Мама каже:
У тебе Рученятко змерзне…
Будеш в хаті, поки сніг
І не мороз не щезне.
Мовить хлопчик:
Не біда!
Підемо гуляти:
Цій – не холодно,
За …
У Діда Мороза –
Справ під Новий рік!
Бути без обіду
Має чоловік…
Треба всім зайчаткам
По морквині дати…
Й аж за річку злого
Вовка відігнати…
Білоччиним діткам
Поколоть горішки,
Сонному ведмедю
Поспівати трішки…
Треба лисеняті
Віднести цукерки,
Щоб сиділо …
В горосі
Зайчик Скік-Великі вуха,
Як лущаться стручки,
Сидить і слуха.
Я стрів його У скрученім покосі.
Було давно,
А пам’ятаю й досі…
Бо кинулись ми
Врозтіч з переляку:
Я бачив лева,
Зайчик-Скік – собаку.…
Варить кашку дітям борсучок,
Білочка горішки розгризає,
А карасик золотий гачок
У воді розумно обминає…
Взяв зернятко в дзьобик горобець:
Тішиться з малого горобчиха…
— Ти у мене справжній молодець,
Радість моя, щастя і утіха……
Собі поживу на підлозі
Шукала мушка золота
І ненароком зачепила
За лапку сонного кота.
Мурко розгнівався на мушку:
Її по хаті скрізь ловив —
Вона втекла, а котик чашку
Й чотири блюдечка розбив…
Коли прийшла з роботи мати, —
Дзизчала …
Біжить дорога під колеса
Мого нового “Мерседеса”…
Я натискаю на педалі
І мчу вперед все далі й далі,
Й співаю пісеньку просту,
Що незабаром підросту:
І буду вищий, чим колеса
Мого нового “Мерседеса”……
Дві зірочки, мов братик і сестричка,
У темнім небі розтулили вічки…
Промінчиками світлими дзвенять,
До хлопчика малого гомонять…
В них батько — сонце, світлий місяць — мати,
Що будуть вічно діточок кохати…
Дві зірочки, мов горобці пурхливі…
Вони — удвох: …
Котик виїв кашки мисочку
Й спати проситься в колисочку…
Завітала ніч до хатоньки,
Наказала всім нам спатоньки…
Над колискою схилилася,
Хто не спить ще, — подивилася…
І стуляє котик віченьки,
Бо слухняний він у ніченьки…
Котик спить, не озивається,
А …
Вечоріє. Сутеніє.
А в кімнаті на вікні
Щось у темряві біліє —
Мабуть, яблучка смачні!
Мама яблучка купила,
Щоб Марійка їх поїла,
Щоб Марієчка мала
Здоровенькою була.
Гарні яблучка, помиті,
І солодкі, й соковиті.
Чом їх дівчинка не їсть?
Хто …
1
Годі, діти, бігати,
гратись у дворі!
Час уже обідати
нашій дітворі.
Ми не гаєм часу марно —
руки миєм дуже гарно,
витираємо як слід
і сідаєм за обід.
Молодці в нас малюки:
з’їли борщ і пиріжки,
борщик зі сметанкою,…
Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину, наче птах.
Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.
В далеку Верховину,
Що мріє в півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!…
Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони,
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!…
В чистім полі порожньо,
Наче всюди борошно.
То ж не борошно, а сніг
На ріллі заснути ліг.
Зайки-побігайки
По снігу забігали.
Проліски блакитні,
Мабуть, сняться снігові.…
Чи то жарт напівзабутий,
Чи одна із небилиць —
Тільки чув я, ніби Лютий
Довгий-довгий був колись.
Він у шапці-невидимці
Мандрував собі щодня
По дорозі, по стежинці,
Де не ступить — наче глиця
Стане вмить колючий сніг,
На льоту замерзне …
Гарна нічка-новорічка!
Найчудовіша в зимі!
Новорічка-чарівничка…
Поміркуйте-но самі:
На ялинках ця чаклунка
Скрізь запалює зірки
І найкращі подарунки
Нам кладе під подушки.
О дванадцятій годині
Похитнеться стрілка — скік!
І ми всі за мить єдину
Підростем на цілий рік.…
Падав сніг,
падав сніг —
для усіх,
усіх,
усіх:
і дорослих, і малих,
і веселих, і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
він тихцем сідав на ніс.
А роззяві, як на сміх,
залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз…
Снігу, снігу сиплеться довкола.
І садів травнева білизна.
Тільки плаче на морозі гола
Під холодним вітром бузина.
Тільки діти витягли санчата
І, б’ючи підборами об сніг,
Мчать, веселі, весну зустрічати,
Розсипаючи щасливий сміх.…
Сніг та й сніг навколо ліг,
Грає сріблом білий сніг.
А ялинка молода
Наче влітку вигляда.
Як зелена та ялина,
Наша сонячна країна,
В ній живуть українські діти,
Щоб учитись, щоб радіти.
Ой зелена та весела!
Веселить міста і села.…
Віє вітер з-під воріт,
У воротях — сірий кіт.
Вітер сірому котові
Чеше вусики шовкові.
Ясне сонце виплива,
Коту спинку пригріва.
Кіт воркоче, кіт муркоче,
Ніби щось сказати хоче.…