Кіт-воркіт біля воріт
Чеше лапкою живіт.
З’ївши мишу-побіганку,
Що робити по сніданку?
Чи погнати біля хати
Вслід за голубом-гінцем?
А чи вуси-довгоруси
Почесати гребінцем?
Що робити, кіт не знає
За ворітьми у кущі.
А над ним веселка грає,
Золоті несе
Оженився горобець
На старій синиці,
А синиця як синиця —
Плете рукавиці.
Щоб тепліше горобцю
На снігу, на морозцю —
Чи сінця внести покіс,
Чи по дрова бігти в ліс.
Є ще в неї інщі дари:
Є ціпок-ясенець,
Круглі сині
Зайцю довговухий,
В лісі щось гуде.
Слухай мене, слухай,
Мисливець іде.
Заєць той хитрющий
Скік та скік.
— Я з мисливцем дружбу
Заведу навік.
Буду йому ранками
Роси стрясать,
Буду йому в південь
Дітей колисать.
Йди, мисливцю лютий,
Баюньки-бай,
Зайця-побігайця
Спи, засни, моя дитино,
Спи, моє маля,
Ніч іде в гаї, в долини,
Трави нахиля.
Хай тобі ця ніч насниться,
Що в огнях сія.
Будеш завтра в світ дивиться,
Зіронько моя!
Перша ніч твоя почата
В співах солов’я,
Дай же
Бігла кізка по мосту,
Збила куряву густу.
Тут листочок, там листочок
Схопить, хопить і навскач.
Он яка рогата, бач!
Он яка, бач!
А назустріч не орда,
Суне з поля череда.
Кізка вправо, кізка вліво,
В неї роги, мов рогач.
Он
Тато кажуть, у артілі
Вже посіяли ячмінь,
Колоски, як вуса білі,
Кинуть влітку темну тінь.
Вітер зірветься гультяйко: —
Поле й ліс — моє усе! —
Колосків злотисту зграйку
В синє небо понесе.
Понавішує, постеле
Вище лісу, вище хмар,
І
Спочине звечора в темному лузі,
Де в синій заводі чайка кигиче,
А потім купається собі в галуззі,
Гніздо лаштує, буслиху кличе.…
Над полями промені,
Зірка чиста.
На полях пшениченька
Колосиста.
Гей, гей, вся умита,
Теплим сонцем оповита
На полях пшениченька
Колосиста.
А за нею простори
І з дубами,
Білі хмари плавають
З голубами.
Гей, гей на просторі
За колоссям, наче в …
Ой летіла птиця —
Пе-ре-пе-ли-ця.
Не під небесами —
Житами, вівсами,
Гречками медвистими,
Пшеницями чистими.
Хвалилася птиця —
Пе-ре-пе-ли-ця:
— Здрастуй, спілий колосе,
Ясна зірко,
Діточок я вивела Аж семірко!
— Не хвалися, птице,
Пе-ре-пе-ли-це!
Під моїми ж вусами,
Світлими …
Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.
На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обніма,
Нема кінця їй в темнім лузі,
Та й повороту теж нема.
Кудись пішла, …
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник …
Під димне маєво руде
Вдивлялася з турботою.
— А мій Іванко з вами йде?
— Іде, іде з піхотою.
Вставала мати в ранній час,
Брела стежками млистими.
— А мій Іванко тут між вас?
— Отам іде з танкістами.
До …
Моїй матері присвячую
Мати моя, мати дорога,
Осінь горить в полях,
Хай ані мжичка; ані юга
Не занесе твій шлях.
Мати моя, голово стара,
Встали багряні дні,
Мчать ешелони біля двора,
Треба спішить мені.
Мати моя, опада сніжок,
Килимом стеле …
Пісня (автентичний варіант)
Чом, чом, чом, земле моя,
Так люба ти мені,
Так люба ти мені?
Чом, чом, чом, земле моя,
Чарує так мене
Краса твоя?
Чим, чим, чим манить мене
Пташні твоєї спів,
Пахучий цвіт лісів?
Чим, чим, чим …
Гей, насиплю я пшениці
До старої рукавиці
Та й піду до діда в хату
До схід сонця посипати,
До бабусі я піду
Побажати гаразду:
Щоб їх доленька любила,
Щоб трималася їх сила,
Щоб біди-журби не мали,
Щоб казками забавляли
І …
На Свят-Вечір раз юрбою
Ми ходили з колядою.
А була така пороша,
Що аж плакав міхоноша,
Бо у торбу з пиріжками
Набивався сніг грудками.
Довелося торбу зняти,
Й під полою прив’язати.
Та як бігли на льоду,
Розгубив він коляду.
Пиріжки …
Коли Святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл, гуде.
Там дітвора чекає
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.
Бо добре знають діти,
Що ні сніжний танок,
Ані мороз, …
Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік
Щоб вродило краще,
Ніж торік!
* * *
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоб діти всі …
Ой коляда, колядниця,
Дайте мачку до кутиці.
Як не дасте, одкажіте,
Моїх ніжок не знобіте.
Я дитинка маленькая,
В мене ніжка босенькая.
Вечір добрий, дайте пиріг довгий!
А швидше там виносьте
Та людей не морозьте!
* * *
Колядин-дин.
Я, …
Погляньте, погляньте, яка благодать!
Дивіться: метелики з неба летять!
Квітки повмирали усюди надворі, –
Морозець малює на шибах узори…
Картинкою гарною стане віконце,
Як трошки поблискає золотом сонце,
Погляньте, погляньте, яка благодать:
Метелики з неба летять і летять.…
Білі гуси летять над лугами,
В синім небі біліють снігами,
В синім небі хмарками зникають,
Довго-довго їх очі шукають.
Білі гуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали…
Розцвіли, як купави великі…
Довго-довго їх чуються крики.
Навмивалися, накупалися,
Нагойдалися, нагулялися.…
Ластівочка чорно-біла
Під стріхою гніздо вила,
Над подвір’ям кружеляла
І на діток споглядала.
– Чи гніздитись тут безпечно?
– Люба, мила ластівочко,
Ти не бійся за гніздечко.
Ми і киці накажемо.
І песика прив’яжемо,
Відженем лихого хлопчика
І недоброго горобчика.…
Темної ночі
Зорі засяли,
Ангели людям
Радість звіщали:
„У Вифлеємі
В стайні, на сіні,
Христос родився
Всім на спасіння!”
Люди, радійте,
Христа вітайте —
Божому Сину
Славу віддайте!
Слава на небі
Богу святому,
На землі спокій
Роду людському!…
У Різдвяні білі свята,
В чарівні різдвяні дні
Йдем Ісуса привітати
В вифлеємсьній стороні.
Він не в теремі блискучім
Не в палаті осяйній, А
на сіні на пахучім
У пастушім курені.
Над вертепом перли-зорі
Опромінюють пітьму
Ангелята у покорі
Прислуговують …