Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла, —
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила.
Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.
Ой на …
Стоять жоржини мокрі-мокрі.
Сплять діамантові жуки.
Під грушею у дикій моркві
До ранку ходять їжаки.
А в сні далекому, туманному,
Не похиляючи траву —
Дюймовочка в листочку
капустяному, —
Я у життя із вічності пливу.…
Весни ми любі діточки,
У лісі проросли.
Маленькі білі квіточки
Під сонцем розцвіли.
Красою ліс чаруємо
І славимо весну.
Всім пісеньку даруємо
Веселу запашну.
День-день, дінь-дінь,
Делень, дінь-дінь,
Дінь-дінь, делень-день!
Добридень, ясне сонце й тінь!
Привіт, травневий день!
Деревам, сонечку, …
У росі, немов намисто,
Під вікном у нас любисток.
Цей любисток мама любить,
Бо його садила Люба.
І садила, й доглядала,
Із відерця поливала.…
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Я розлуки і зустрічі знаю …
Молоденька хмаринка
Шука в небі хатинку –
Та у небі її не знайдеш.
— Молоденька хмаринко,
Нема в небі хатинки,
То ж куди ти, хмаринко, підеш?
Зиму де зимувати,
Літо де літувати,
Та і як тоді жить, як на те?…
Я люблю у лузі квіти,
Де гудуть весь день джмелі,
І метелик носить літо
На легенькому крилі.
Гріє сонечко гаряче
Чисте озеро води.
І зелений коник скаче,
Сам не відає куди.
Урочисто і красиво
В’є вінок моя рука.
І цвітуть, …
Ще море тепле,
Ще сади
Не одягали шат червоних,
А вже ранкові поїзди
Привозять іній на вагонах.
У привокзальних квітниках
Жар чорнобривців дотліває,
І літо з айстрами в руках
Красуню осінь зустрічає.…
Запитали кручені
Паничі:
«Де ти спало сонечко
Уночі?
На сухий ми вибралися
Комиш,
Тільки не побачили,
Де ти спиш.
Посміхнулось сонечко
Квіточкам:
«Я кажу щовечора
Діточкам:
На добраніч, дітоньки,
Баю-бай!
Та й лягаю в ліжечко
Ген за небокрай.»…
Лисичка вийшла із лісочка –
За сонцем скучила руда.
На вітах жодного листочка,
Весняна хлюпає вода…
Вже ранній пролісок привітно
Опале листя розтуля.
Голівку вистромив блакитну
Мов із пелюшки немовля.
Підвівсь на ніженьку тоненьку,
Красу весняну спогляда,
Немов матусеньку рідненьку…
Попросили дві комашки
Чаю в квіточки ромашки,
Бо учора під дощем
Грались в хованки з хрущем,
А тепер у них застуда.
Що тепер із ними буде?!
Лікарка ромашка
В дві маленькі чашки
Налила напою,
Ще й дала з собою.
І …
Ця квітка,
така дивовижна й духмяна,
розкрила сьогодні
пелюсточки зрану.
Летіли до неї
метелики й бджоли,
захоплено люди
стояли навколо.
А кіт мій, Васько,
розбишака товстий,
надибав її —
і на місці застиг,
понюхав —
і так зачудовано нявкнув,
що …
Під віконцями на сонці
у весняному саду
у земельку, як в постельку,
я насіннячко кладу.
Сонце, смійся! Дощик, лийся!
Линьте, краплі, до землі,
щоб на грядках у зернятах
кріпли паростки малі.
Прийде літо, будуть квіти,
будуть в мене восени
у …
Недавно ще гула метелиця,
іще лежить в низинах сніг,
а вже барвінку листя стелеться
зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою
всю зиму зелень берегло
і перше стрінуло з відлигою
весняне сонце і тепло.
Із перемогою і …
Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.
І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.
Завжди ми її помітим,
З лісу в дім принесемо.
І тому …
Півонії вбігли в садок,
постояли, послухали спів шпаків —
і втекли. А одна затрималась,
дві пелюстки зронила —
та й кинулася наздоганяти
прудких.
Я підняв пелюстки,
у конвертик поклав обережно,
підписав: «У весну. Півонії.
Тій білявій, з рожевим чубчиком.
Від …
Я — пролісок синенький,
І перший на весні
Сказати вам раденький:
«Кінець! Кінець зимі!»
З-під снігу мій листочок
До сонця простягну
І ніжний мій дзвіночок
Вітатиме весну.…
Тане сніг, течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м’якенькі, як пушок,
Ніжні, як шовкові,
Ясно дивляться з гілок
Котики вербові.…
Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились, —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в’ялі
До землі припали,
Наче під листочком…
Дві квіточки розквітли
У нашому садку,
Свіженьку і привітні,
У мокрому сніжку.
То пролісок синенький
І білий первоцвіт
Шепочуть веселенько:
“Весняний вам привіт!”…
Вчора травка зеленіла,
А кульбабок не було,
А сьогодні, гляньте, скільки
Їх жовтеньких розцвіло.
Ах, які вони м’якенькі,
Як притулиш до щоки!
Зробимо ланцюг великий
І на голови вінки.…
Чорнобривці із куточка
Виглядають:
«Що це сталося з садочком? —
Всіх питають. —
Ще учора скрізь тут квіти
Розцвітали…
А сьогодні де ж поділись?
Чи пов’яли?
Нащо вкрило їх те листя
Із кленочка?
Дуже сумно нам без друзів
У садочку».…
У траві густій, зеленій
Квіточки біленькі,
Дуже схожі на ромени,
Тільки що дрібненькі.
І листочків мало мають,
Ніжки в них короткі…
Ну, та всі напевно знають
Це малі стокротки.…
Ми дзвіночками звемося,
Хоч ніхто не чув ніколи,
Щоб хоч раз ми подзвонили
Тими дзвониками в полі.
Ми — волошки, наші квіти
Голубіють на полях:
При дорозі, в просі, в житі,
У пшениці, в ячменях.…