Образ матері в українській та світовій літературі займає особливе місце. Письменники різних стилістичних напрямів та епох присвячують твори цій темі. Образ матері залишається актуальним в усі часи і має сакральний характер.
Визначальні риси образу матері в українській поезії
Вірші про маму мають свої відмінності від іншої лірики. Їхня чутливість викликає у читачів особливі спогади, емоції та роздуми. Образ матері в українській поезії має такі характеристики:
- особлива емоційність, що твориться художніми засобами увиразнення: наявність асонансу, алітерації, великої кількості метафор, епітетів, порівнянь;
- образ жертовності й життя, повністю присвяченого дітям;
- ніжність, турбота та незрадлива любов матері;
- мудрість та найважливіші життєві уроки, які кожна мама передає своїм дітям;
- символічні образи світла, сонця, тепла, з яким асоціюється материнство;
- використання символів, які нагадують про дитинство (вишитий рушник у вірші “Пісня про рушник” Андрія Малишка; чорнобривців в однойменній поезії Миколи Сингаївського; старенька вишня у поезії “Мамина вишня” Дмитра Луценка);
- зображення єдності образів матері, України-неньки та Божої Матері.
Усі ці риси можна знайти в поезії різних авторів та літературних періодів. Це свідчить про те, що образ матері є узагальненим, вічним та завжди актуальним.
Вірші, що об’єднують усі покоління
Незалежно від віку, поетичні твори про маму торкаються серця усіх читачів. І діти, й дорослі цінують материнську любов, тому залюбки виражають свою вдячність в літературній формі. Щоправда, вірші для мами, адресовані читачам різного віку, відрізняються своєю специфікою:
- Дитячі вірші для мами завжди прості, легкі й доступні для вивчення напам’ять навіть наймолодшими читачами. Віршики для дітей 2-3 років про маму мають нескладне римування і доступні для малюків слова. Тут часто є казкові персонажі, такі близькі й зрозумілі малюкам. Саме тому вони сприймаються так щиро і завжди викликають замилування. Віршики про маму є в багатьох українських поетів. Скажімо, малюкам сподобаються і будуть зрозумілі “Впала киця” Юлії Смаль, “Маринка-чомучка” Оксани Салюк, “Про янгола й пір’їнку” Віри Правоторової, “Шпаченята” Анатолія Костецького. Їхня мета — на доступному дитячому рівні передати любов до матусі.
- Поезія для дорослих про маму має зовсім інші мотиви, настрій та підтекст. Тут часто ми зустрічаємо спогади про безтурботне дитинство. Така поезія наповнена вдячністю за материнську жертовність, яка, на жаль, іноді усвідомлюється занадто пізно. Нерідко звучить молитва за маму у віршах, адже понад усе хочеться, щоб ненька якнайдовше залишилася з нами, мала щасливу долю й міцне здоров’я. Такі вірші глибоко проникають у серце, змушують замислитися про вічне й зробити переоцінку. Багато з них стають народними піснями. Скажімо, усім відомі “Рідна мати моя” Андрія Малишка та “Чорнобривців насіяла мати” Миколи Сингаївського завжди до глибини душі зворушують слухачів.
Не обов’язково чекати особливих дат, свят чи урочистих подій, аби потішити свою неньку теплим поетичним словом. По-особливому цінує кожна мама вірші, що звучать з вуст її дітей. Тож даруймо їм своє тепло, щирість та ніжність. Наші матусі не завжди будуть поруч, не завжди ми зможемо сказати їм такі важливі слова вдячності. Тому не втрачаймо можливості виразити свою любов найріднішим людям у чутливій поезії, адже чудових українських віршів про маму так багато!