В лісі, в скверах, на алейках
Птиці в чорних тюбетейках.
Прилетіли снігурі!
Це зима на порі…
Ой, які вони цікаві:
По-смішному величаві.
Кажуть, якщо їх нема,
То не скоро ще зима…
Сірі та червоногруді
— Дю-дю-дю,— гукають,— дю-ді…
А самі …
Гляньте: сойка! Ну й пустуха!
Синім вишите крило.
Пурх — і вже як не було…
Хто ж її пісень послуха —
Скаже: — Ну вже ж і мастак!
І совою гірко плаче,
І, мов курка, кудкудаче,
І співає, наче шпак.—…
І
Тьотя Мотя часто гудила,
Проганяла горобця:
— Ба! На голову опудала
Сів, наївшися просця.
Ну вже й капосная птиця,
Хоч би хто тебе провчив…—
Та не з тих він, щоб журиться
Чи вичікувать харчів.
— Чів-чів-чів! — неначе бавиться.…
Любий друже мій, юннате,
Уявляєш, скільки птах
Може нищить, поїдати
Гризунів, черви, комах?
Таж птахи із нами в спілці —
Поля й лісу сторожі:
Сови, дятли, серпокрильці,
Щиглі, одуди, чижі…
Тож як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Видирати гнізда …
Шелюгами, осокою
Льоня йшов із вудкою.
Птах майнув понад рікою,
Впав на воду грудкою.
Враз пірнув і знявсь хутенько,
Блиснувши рибинкою.
Ну й пташина: коротенька,
З голубою спинкою.
«Дай же тут і я закину»,—
Став хлопчина з вудкою.
А пташок …
З півнем в нас — одна морока,
Він ночує на току,
Тільки ніч заплющить око,—
Він уже й ку-ку-рі-ку!
Вже йому давала проса,
Хліб покришений, що є,
Поклює, погляне скоса,
Потім знову за своє.
Ну, а тільки ляжу в ліжко,
Оженився горобець
На старій синиці,
А синиця як синиця —
Плете рукавиці.
Щоб тепліше горобцю
На снігу, на морозцю —
Чи сінця внести покіс,
Чи по дрова бігти в ліс.
Є ще в неї інщі дари:
Є ціпок-ясенець,
Круглі сині
Спочине звечора в темному лузі,
Де в синій заводі чайка кигиче,
А потім купається собі в галуззі,
Гніздо лаштує, буслиху кличе.…
Ой летіла птиця —
Пе-ре-пе-ли-ця.
Не під небесами —
Житами, вівсами,
Гречками медвистими,
Пшеницями чистими.
Хвалилася птиця —
Пе-ре-пе-ли-ця:
— Здрастуй, спілий колосе,
Ясна зірко,
Діточок я вивела Аж семірко!
— Не хвалися, птице,
Пе-ре-пе-ли-це!
Під моїми ж вусами,
Світлими …
Соловейку-солов’ю
Я приспівочку зів’ю,
Свіжу та барвисту,
З золотого листу.
З того листу, що в долині,
На кленині, на калині,
На березовій корі,
На дубочку угорі.
Листя, листя, не шасти,
Соловейка захисти
Од важкого грому,
Вітру-бурелому.
Од яркої блискавиці,
Щоб …
Білі гуси летять над лугами,
В синім небі біліють снігами,
В синім небі хмарками зникають,
Довго-довго їх очі шукають.
Білі гуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали…
Розцвіли, як купави великі…
Довго-довго їх чуються крики.
Навмивалися, накупалися,
Нагойдалися, нагулялися.…
Ластівочка чорно-біла
Під стріхою гніздо вила,
Над подвір’ям кружеляла
І на діток споглядала.
– Чи гніздитись тут безпечно?
– Люба, мила ластівочко,
Ти не бійся за гніздечко.
Ми і киці накажемо.
І песика прив’яжемо,
Відженем лихого хлопчика
І недоброго горобчика.…
Серед ква-ква-квачерету
Хтось співає кваперету.
Качка-Крячка, Жабка-Квабка
Розспівалися і крапка,
Ще й Ворона-Каркорона
Їм підспівує в півтону.
Тож лунає з квачерету
Кваконцертна кваперета. …
По сніжку до снігурів
сніговик у гості брів,
ніс гостинців сніжний міх:
кілька шишок і пиріг.
Озирнувся сніговик:
Був снігур і раптом зник.
Де це, де подівся друг? —
Оглядається навкруг.
А снігур за стовбур — скік!
Він для гостя …
Пінгвіни підхопили вітер,
Щоб через море полетіти,
А парасолі кольорові —
Вітрила, в подорож готові.
Аж на північний полюс хочуть —
Побачити на власні очі
Полярне сяйво й криголами
У світі догори ногами.…
Колись птахи зібралися в громаду,
Щоб дати лихові пораду:
І звір, і люди нищать їх —
Як жити серед лих таких?
Балакали чимало,
Усяке там по-своєму казало:
Той каже: ми недбалі,
А дехто: це святі послали
Нам за гріхи таку …
Гей ти, пташко жовтобоко,
Не клади гнізда високо,
А клади лиш на лужку,
На зеленім моріжку.
Яструб ген над головою
Висить, хоче ухопить,
Вашою живе він кров’ю,
Глянь же! Пазури сталить!
Стоїть явір над горою,
Все киває головою,
Буйні вітри …
Наш гусак піднявсь на кладку,
Став, як завше, на зарядку,
Повернувся вліво, вправо,
Чітко робить вільні вправи.
От зробив гусак зарядку
Та й у річку — бух із кладки! —
Миє крила, чистить лапки.
Каже качур: — Так-так-так,
Фізкультурник наш …
Он ластівки, щебечучи,
Над берегом летять,
Вони вже пообідали
І питоньки хотять.
Вмочили чорні дзьобики
У річці — і гайда…
Яка ж бо то хорошая
У річечці вода!…
У Івана Кавуна
Був баштан на два вікна.
Серед жовтих кавунів
Пас Іван наш горобців.
Сто пухкеньких, рум’яненьких,
Як та паця рожевеньких,
Як той півник бідовеньких,
Як яєчко чепурненьких, –
Сто веселих горобців.
Раз під вечір – цвінь-цвірінь!–
Спав Іван, …
Вітерець гойднувся
Між зелених віт.
Колосок проснувся
І сказав: — Привіт! —
Жайвір усміхнувся,
Мовив: — Добрий день!
Бачу, ти проснувся
Від моїх пісень.
Бачу, повен сили,
Чую дужий дзвін.
Колосочку милий,
Мій тобі уклін!…
На галявці — ців, ців, ці —
Сойка садить жолудці.
Пильно жолудь оглядає,
Прямо в ямочку саджає.
Сойченята — ців, ців, ці —
Поливають жолудці.
Каже сойка: — Так і знай,
Буде тут дубовий гай!…
Заснувала сова на соснині
У дуплі довідкове бюро.
Бурмотіла: – Тут буде віднині,
Служба мудрості всім на добро,
Раптом хтось щось захоче спитати.
У найближчій до лісу книгарні
Накупила толкових книжок:
Про світи лісові та захмарні,
Про рослини, звірят і …
Зима, зима,
Сніжок злітає.
Пташок нема,
Лише горобчик кружеляє.
Цвірінь — сідає на ріллю,
Мене із хати викликає.
І я горобчика люблю,
Бо він від нас не відлітає.…