Котик пік оладки,
в нього білі лапки,
вушка золотисті,
мордочка у тісті.
Спершу взяв з долівки
пляшечку олійки.
Потім із полиці —
дрібочку кориці.
Потім сів на ґанку
почекать Іванку —
щоб Іванка мила
жабці подзвонила:
бо голодну жабку
стало …
В ліс метелики летіли,
відпочить на доню сіли:
два на краї капелюшка,
два на носик, два на вушка,
неслухняний на валізку,
а ласкавий сів на слізку,
а найстарший — на сопілку,
а найменший — на мобілку!…
А в рудої киці —
золоті спідниці.
А в білої киці —
в лапках полуниці.
А в сірої киці —
складені копиці.
А в б’ючкої киці —
зеленка на пиці!…
Їхав віз через ліс,
а на возі сто валіз.
А у кожній із валіз —
павучок діру прогриз.
А у кожній із дірок —
смачно схований сирок,
в сто вузлів, замків, гачків
від усяких павучків.…
Скопав кріт
Край воріт
Невеличку грядку.
А курчатко
Ту грядку
Засівало просом,
Скородило носом.
Як пололо грядку
Курчатко,
Були в нього лапки
За сапки.
Як вродило просо-волосо,
Курча його носить та й носить:
— Оце — тітці зозулястій,
Це — …
Киця прокидається —
Лапками вмивається.
Квітка прокидається —
Росами вмивається.
Сонце прокидається —
Хмаркою вмивається.
Ну а ми з сестричкою
Вмиємось водичкою.…
Бджілок так багато —
Не порахувати…
Раз, два, три, чотири, п’ять…
Всі вони кудись летять.
Ті — назад, а ті — вперед,
В небі, наче вулиця.
Носять, носять бджілки мед
Од квіток до вулика.…
Є листя у гілки,
А казочка — в бджілки:
— Понад липи й ожеред
Я несу пахучий мед,
Він із гарної квітки,
Його їстимуть дітки…—
Для кожної бджілки
На пасіці
Вигадують гілки
По казочці.…
Він сів собі на гілці,
Так гарно, до ладу
На дзьобику-сопілці
Заграв:
Ду-ду, ду-ду!
Як будете проходити
У лісі чи в саду,
Почуйте пісню одуда:
Ду-ду, ду-ду, ду-ду!
І коники-стрибунчики,
Хоча вони й малі,
Взяли зелені скрипочки:
Тілі-тілі-тілі!
Тілі-тілі про …
Як сонечко променем косим
Голубило листя здаля,
На грядку, збиваючи роси,
Зайшло біломорде теля.
Скубнуло буряк біля тину,
Солодку капусту збира.
«Ну що ти поробиш? Дитина…»—
Міркує корова стара.
А ми у ту саму хвилину
По стежці вузенькій — бігом…
З гілки на гілку
Носить вітер білку,
Не дає упасти
Хвостик пухнастий,
І тому раденька
Білочка руденька.…
— Ко-ко, ко-ко,— хтось на стежці.
— Ку-ку, ку-ку,— хтось на гілці.
— Ках-ках, ках-ках,— хтось на річці.
— Жив-жив, жив-жив,— хтось на ґанку.
— Га-га, га-га,— хтось у лузі.
— Ме-ме, ме-ме,— хтось в кошарі.
А хтось вибіг — …
Зайченятко в яму впало,
Задню лапку поламало.
Бідне, бігати не може.
Хто маленькому поможе?
Сунуть хмари волохаті,
Горе тому зайченяті…
Я візьму його додому,
Постелю йому солому.
Буду лапку лікувати,
Буду зайку годувати:
Дам капусточки пелюстку,
Потім — моркву на …
Коте, коте, вуса з дроту,
Мружиш очі — спати хочеш.
Він потягся, нявкнув тричі: —
Всі мене котусем кличуть.
В мене очі бачать зірко
Хитру мишку, темну нірку,
І не з дроту, а з дротика
Гарні вуса у котика.…
Он, дивіться: чорний жук
Виліз грітися на сук.
В нього довгі ноги,
Дуже гострі роги,
Може пощипати,
Як його чіпати.…
У сома, сома
Соменята дома.
Ну а тих соменят
Аж сто вісімдесят.
Каже старший синок:
— В нас підводний дитсадок!…
Був би в мене коник,
Я гордився б ним,
Називав би коника
Вороним.
Я водив би коника
Пастися в лісок,
Я зробив би конику
Бричечку-візок.
Батіжок зробив би
З ремінця, з лози…
Вороний би хлопчиків
В дитсадок возив.
Дуже хочу …
— Дж-ж-ж -ж…
— Хто ти? Звідкіль?
— Я з лісу, я джміль…
— А який мохнатий, чорний, як рілля!
— Хіба ти не бачила досі джмеля? —
Дж-ж-ж — біля яблуньки,
Дж-ж-ж-ж — понад хміль…
От тобі й джміль!…
У зайчика лапки,
А у мене ніжки.
Зайчик ними — стриб-стриб,
А я ними — туп-туп!
Зайчик ходить босий,
А я в черевичках.
Зайчик собі — стриб-стриб,
А я собі — туп-туп!
Зайчик біг до лісу,
Я ішла додому.
Зайчик …
Цуцик, цуцик – куций хвіст,
Він цукерки гарно їсть.
Як на задні лапки стане –
Дуже високо дістане.
З’їм одну цукерку сам,
Другу цуцику віддам.…
У яру, яру
Вирию нору,
Жовтим листям притрушу,
Кукурудзи наношу.
Як завиють заметілі,
Буду їсти зерна білі.
В мене постіль є м’яка.
Не чіпайте борсука!…
ЧАЙКИ
Чап-чап, чайки в воді.
Чап-чап, лапки руді.
Чап-чап, білі човни.
Чап-чап, тихі вони.
Чап-чап, йду я сама.
Чап-чап – чайок нема.
ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ
Хить-хить –
повітряний змій летить.
Виль-виль –
хвіст торкається хвиль.
Блим-блим –
і я полечу за …
(За Я. Бжехвою)
Мешкала Стонога біля
Міста, котре звалось Біла.
Раз Стоногу запросили
В Білу в гості, на весілля.
Як зраділа тут Стонога
Та як кинеться з порога!
Вискочила на дорогу —
І… поплутала всі ноги.
Всі сто ніг! Погані …
Хитромудрий Лис
У зелений ліс
Коротеньку телеграму
До Дрозда приніс.
Написав на листку
Новину таку:
“Вистежив у лісі дещо на обід,
Роблю засідку”.
Дрозд усівся на сук:
Стук та стук, стук та стук, –
І пішов луною в лісі
Дружний …