Дрімає ліс під переметами снігів,
Заснув ведмідь, куняють в норах борсуки…
Лише біжить дрібненька низочка слідів,
Та все між соснами старими навпрошки.
Ходив тут лис. Чи зайця полював,
Чи, може, так чого собі ходив,
Чи, може, самотою сумував,
Що синій …
Зав’язала кізка хустку
І пішла полоть капустку.
Помагала бабці й діду,
Працювала до обіду.
Так полола, аж втомилась.
Тільки де ж капустка ділась?…
Сніг сріблиться на морозі,
Їдуть зайчики на возі,
А за ними бричкою –
Сірий вовк з лисичкою.
Всі гуртом везуть ведмедю
Діжку липового меду.
Стали. Стукають в барліг.
А ведмідь вже спати ліг.
Натягнув на вуха плед –
Сниться сон …
Підбиває мама листяну перину:
– Укладайся спати, мій маленький сину.
Зажурила осінь золоту діброву.
Вітер нам співає пісню колискову.
Вже поснули бджоли, мушки і жуки.
Сплять сусіди наші – сірі їжаки.
Запашні, малинові хай насняться сни.
Спімо, мій кошлатику, міцно …
Слон купив собі краватку
У велику жовту цятку,
А маленьке слоненя
Приміря її щодня.
Хоче бути слоненятко
Ну точнісінько як татко.…
Поросятка дружно втрьох
Риють хід з хлівця у льох:
– Рох, рох, рох!
В льосі, звісно, є доволі
Й буряків, і бараболі.
Та маленькі поросята
Джему хочуть скуштувати,
Бо бабуня – хай їй грець! –
Джем не носить у хлівець.…
У нашого зайчика
Не вуха, а вушечка,
Не лапи, а лапоньки,
Не хвіст, а хвосточок.
Він у нас не сірий,
А лиш-бо сіренький.
Отакий наш зайчичок,
Бо іще маленький.…
Хмари грізно насупились,
З неба сіється дощ.
Вся левада захлюпалась –
Зійде щавлик на борщ.
Позбігалися зайчики,
Стали дощик хвалить:
– Поливай, поливайчику! –
Будем борщик варить.…
В перукарню йде лев-татко
Із маленьким левенятком,
А воно пручається,
Стригтись не збирається.
Каже: – Хай до перукарні
Ходять пані модні й гарні!…
Маленькі єноти розучують ноти —
Музику люблять маленькі єноти.
Кажуть: — Не хочемо їсти і пити —
Тільки співати і ноти учити.…
Ось маленьке мавпенятко.
В нього мавпи мама й татко,
Мавпи бабці й дідусі,
І сусіди геть усі.…
Гусак сьогодні у книгарні
Книжки купив для сина гарні.
Тепер маленьке гусеня
Читає з татусем щодня.…
Якось мавпочка о книгарні
Буквара купила
і старанно цілий тиждень
«А» та «Б» учила.
«Це ж на «А» тут ананаси,
А на «Б» – банани.
Що й казати? Мій букварик
Справді непоганий!»…
Подивись, який упертий
Цей малесенький цапок.
Він сьогодні вже вчетверте
Забігає у садок.
Ми замкнули міцно хвіртку —
Він обстежує паркан.
І набачив-таки дірку!
Ну і впертий, як баран.
Та кори не обгризає,
Не ламає гілочок —
Став і нюхає, …
Не ховайся, зайчику,
Бачу, де ти є.
Он стирчить за деревом
Вушечко твоє.
Не прийшов я кривдити —
Я приніс тобі
Листя капустяного
Й моркви на обід.
Бо сніжком засипала
Геть усе зима,
І тобі ж ні крихтоньки
Їсточки нема.…
В кита запитала тихенько китиха:
«Чому океан називається Тихий?»
«Тому океан називається Тихий,
Що ти в мене тиха, кохана китихо». —
Погодилась лагідна тиха китиха:
«І ти в мене тихий, і я в тебе тиха».…
Як заходить нічка, лагідна і тиха,
Научає сина матінка-бобриха:
«Лапи й вушка, синку, вмивши чисто на ніч,
Не забудь сказати родичам «бобраніч».…
Дивись, дивись,
який великий жук!
Він на листку,
він лапками ворушить!..
Ось я його
в коробочку саджу,
не зачепіть,
не дихайте,
не руште…
Він смика вусами!
Щось нюхає, мабуть.
Він облизався!
Він ковтає слину…
Хіба б я не лишив
Шматок …
Із лісу дрімучого
Вийшов ведмідь.
«Не буду я, — каже, —
У хащі сидіть.
Малина скінчилась,
Кусаються бджоли,
А чесно сказати,
Я хочу до школи.
Так весело дзвонить там
Срібний дзвінок,
Коли закликає
Дітей на урок».…
В понеділок песик Тузик
Сам собі купив картузик.
Ходить в ньому у вівторок,
І у середу, й четвер,
Бо ж новесенький картузик
Є у Тузика тепер.…
Навіщо жирафі сукенка барвиста?
Навіщо їй дев’ять разочків намиста?
А туфлі вечірні на тонких підборах? —
У них не побігаєш спритно і скоро.
Чому ж це жирафа так пишно убралась?
Тому що в театр жирафа зібралась.…
От би мені коника хто купив —
Як би того коника я любив.
Я б його за срібнії поводи
До потічку чистого сам водив,
Сам би йому гривоньку я чесав,
Сам би свого коника й випасав,
Чистив його стаєнку раз …
Плакала киця на кухни,
Аж їй очиці попухли.
«Чого ти, киценько, плачеш,
Їсти чи питоньки хочеш?»
«Їсти ні пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу.
Сам кухар сметанку злизав,
На мене, кицюню, сказав.
Хтів мені лапки побити,
Чим же я …