Ходить вечір тишком-нишком,
Зазирає в дім до мишки.
Може, мишка пустить в хату
І напоїть чаєм з м’яти…
Кличе вечір мама-мишка,
Будуть діти спати в ліжках,
І зимовий тихий вечір
Все шепоче до малечі:
Ще прийду до вас і знову…
А до мене приходила в гості жабка.
Я спитала, чи ходять жабки у шапках,
В рукавицях, шубах і черевиках,
Бо ж до холоду жабки зовсім не звикли?
Чи їдять на сніданок вони канапки?
От, цікаво, з чим люблять канапки жабки?…
У малого бегемота
Вся сім’я живе в болоті.
І матуся бегемота
Боса ходить на роботу.
У жирафової мами
Шия довга — все дістане.
В слоненяти мама сильна
І за хвостик водить сина.
В мене мама найгарніша,
Найдобріша, наймиліша.
Люблять мам …
Чи спитався ти у жабки,
Може, є у неї справи?
І куди стрибають лапки:
В магазин або до ставу?
Чи її чекають дітки?
Та блукає десь матуся…
Перш, ніж жабку ту ловити,
Запитати не забувся?…
Черепаха – аха-аха
У воді сиділа-діла,
Черепаха – аха-аха
Свої ніжки мила-ила.
Крокодили-дили-дили
Пропливали-али-али,
Черепаху-аху
Налякали-али-али.
Черепаха – аха-аха
На піску сиділа-діла,
Черепаха – аха
Свою спинку гріла-іла.
Два удави-ави-ави
Проповзали-али-али,
Черепаху – аху
Налякали-али-али.
Черепаха – аха-аха
У траві …
Наш Сірко одного дня
Вибіг з двору й навмання
В світ подавсь. Куди? Байдуже.
Біг собі туди, сюди,
Аж пустився до калюжі,
Щоб хлиснути там води.
Чи була велика спека,
Чи натура вже така,
Ще з далекого далека,
Наготовив язика.…
Гай кленовий,
Яворовий,
А за, гаєм гай.
Нуте, діти, козубеньки
Та й до гаю по опеньки.
Боже, помагай!
Зібралися
Стець, Орися
І малий Юрко,
А між ними в’ється в’ючка:
Хвіст – кудлата закарлючка,
А ім’я – Сірко.
І стежками,
Муріжками…
Гей у лісі,
На узліссі
Ліска, коло ліски.
Там білиця, дибки ставши
І лапки докупи склавши,
Лускає горішки.
Хвіст віхатий,
Волохатий,
Наче майва, має.
Руно бронзове, лискуче –
Де є краще? Де є лучче?
Не питай, немає!
«Що за лихо?»…
Як збиралися в гай по опеньки,
Узяли замалі козубеньки.
Не подумав ніхто ані трішки,
Що достигли ліскові горішки,
А. калинові китиці-грона,
Запалили луги до червона.
На опеньки охота Стецькові,
На горішки – малому Юркові,
А калинові грона — Ярині,
Бо …
Раз Сірко, не чувши ніг,
Під кущем собі приліг,
Щоб хоч трохи відпочили
Псячі м’язи, псячі жили.
Простягнувся, позіхнув
І за хвильку-дві заснув.
Та на, лихо, в тім кущі
Десь рогач узявся грубий!
В нього роги, мов кліщі,
А на …
Наш Сірко, натура ласа,
Раз побачив сон такий:
Біля нього купа, м’яса,
Ще й на закуску кістки!
Тож Сірко не їв – давився,
Кливаками роздирав,
І гарчав, і в бік дивився,
Щоб ніхто чого не вкрав.
Аж нараз йому здалося,…
Стрів Сірко ропуху-жабу
І простяг до неї лабу,
Щоб чемненько привітати,
Щоб культуру показати.
А ропуха, як ропуха…
Світ її – комар і муха,
Хата – пліснява, землянка,
Темна, чорна, мов каглянка.
І родилась десь у твані,
В гниловодах калабані,…
Ішли змагання футболеві.
На кожнім леві і нелеві
Лисніла шкура, від снаги,
А люду – повні береги!
І був там Стець, була Орися,
І був захоплений Юрко,
А біля них в’юном крутився
На куцім ретязі Сірко.
Немає гіршої недолі
Коли …
Сірко, натура мандрівна,
Зустрів уперше барана
І витріщив на нього баки…
Вже всяке бачив і видав,
Але не думав, не гадав,
Що є такі чудні собаки!
Бо все нібито, як у пса,
Але ж усе якесь не псяче —
І …
Вийшла кізонька гуляти,
Походити біля хати,
На подвір’я подивиться,
На зеленую травицю:
Чи густа, чи запашненька,
Чи встелила двір рясненько?
Чи ті гуси, крила білі,
Не стовкли її, не збили?
Щоб було чим пробувати,
Козеняток годувати.…
— Гав-гав-гав!
Гав-гав-гав! —
Наш Султан вночі не спав:
Все гасав навколо дому,
Не давав заснуть нікому.
Я, мовляв, усім скажу,
Як я хати стережу:
Не засну ні на хвилину,
Свого діла не покину.
Хай іде найбільший звір, —
Встережу …
Узяла лисичка скрипку,
Сіла з нотами під липку,
І тонесенький смичок
Грає,
Грає
Гопачок.
Поспішають з лісу звірі:
Зайченята темно-сірі,
Ще й ведмедики біжать —
Хочуть,
Хочуть
Танцювать.
І вовчиця прибігає
З вовченятами із гаю,
Щоб також у коло стать,—…
Свинка каже: — Хрю-хрю-хрю,
Я картопельку люблю.
Півник голосно кричить:
— Кукурудзи принесіть!
І корівка тут як тут:
— А мені — травиці жмут.
М’яса ласого шматок
З ’їв би радо пес Дружок.
В стайні коник заіржав —
Мабуть, сіна …
Колись давно в одному селі жив безбородий бай, по-нашому — багач. Дуже жадний був до чужого, всіх односельців до нитки обібрав — і все йому мало. Почав думати, як йому
до сусідніх сіл дістатись…
Зібралися якось жителі села та й …
Випив суховій
увесь нектар із квітки.
Заглянула бджілка в гості
нічим почастуватися.
А в пана дощу
ворота дощаті.
— Пане дощ, пане дощ,
вийдіть-но з хати.
— Нема батька вдома,
а я — дощик.
— Ну, то вийди ти —…
Навчися лісової мови
із книги лисів та сарнят!
Виходить місяць до діброви
писать елегії на пнях.
Струмки полощуть срібло тиші,
в росі купається трава.
Хай найпростіші з всіх слова
у книзі лісу ніч напише!…
1
Це було давно-давно
У карпатськім краї,
Ще коли літали там
Лебедині зграї.
Диків, лисів і кізлиць
Множество ходило.
Спав собі за кожним пнем
Бурий ведмедило.
Не боялися людей
Ті сплюхи і лежні,
Бо шуміли навкруги
Праліси безмежні.
Тур у …
Небилиця є такая:
Під землею птах літає;
Кріт у хмароньці живе;
Океаном слон пливе;
А всі тигри, леви й барси –
Подалися аж до Марса;
Люди в джунглі почвалали,
Сніг голками трамбували;
Джунглі – казка, диво-царство,
Щоб займатись ковзанярством.
У …
Летіла овечка,
Загубила крилечка,
Знайшла копитця,
Пішла до криниці;
Водички напилася,
Знов угору подалася.
Скочила, злетіла
Й далі полетіла.
Овечці цілюща водиця
Повернула омріяні крильця.…