Може, далеко, а може, й близько стояла гора, аж до неба сягаючи. На вершині гори блищав напрочуд гарний золотий палац. У тому палаці жив старий-старезний король Рік із шістьма синами та шістьма дочками.
Безліч турбот мав білобородий Рік. Узимку він …
Жив собі був лісоруб, такий бідний, що з його комори повтікали миші, а зі стріхи — лелеки. Не мав нічого, крім убогої хатини, в якій і виростали, змалечку зоставшись без матері, три його донечки-красуні. Довго й важко сумував лісоруб за …
Жили собі були бідні-бідні чоловік та жінка, які мали так багато дітей, що й порахувати їх не могли. А коли діти починали просити їсти, біднякові здавалося, що він їх ніколи не нагодує.
Працював бідняк день при дні — і в …
Жили в одному селі бідний селянин з дружиною. Та не через бідність свою журилися — не було в них діток.
Ще давно вирізьбив селянин із дерева дитячу колиску, аби гойдати в ній малятко, та колисочка стояла порожня. Однак через кілька …
Було де не було собі одне срібновеже місто, біля якого текла річка зі срібною водою. У хвилястій річковій воді щоранку вмивалася фея Аніла, яка мала довгі, аж до землі, золоті коси. Умившись вранці, вона сідала на порослу мохом скелю і, …
По цей бік моря і по той бік гори була собі прекрасна країна, яка називалася Бергенгоція. Квітувало й родило в цій країні все, що тільки могло побачити око й міг попросити рот. Тішили серце золота пшениця, рум’яні яблука, тугі грона …
У темному лісі-пралісі в дерев’яній хатині жив собі лісоруб разом зі своєю дружиною та сином. Був він працьовитий, від рання до смерку цюкав сокирою — на хліб заробляв. А син удався ледачий: цілий день висвистував веселі мелодії, шукав пташині гнізда, …
Жила собі та була бідна вдова, яка пряжею на хліб щоденний заробляла і тим же хлібом сина свого годувала. Гарним хлопцем ріс Фері, дуже матір свою любив, та був якийсь у всьому недбалий, безтурботний, не вмів цінувати не лише важку …
Було це так давно, що нині навіть важко повірити, що це таки справді було.
Жило собі троє відьом. Старшу звали Тірха, середульшу — Гезіла і наймолодшу — Геліда.
Всі вони дуже сумували. Сумували тому, що ніхто їх не кохав. А …
Бачили ви коли-небудь на березі річки чи потічка схилену над водою плакучу вербу?
Здається, гілля її заглядає на самісіньке дно.
Чому?
От послухайте, я розповім вам казку про плакучу вербу.
Одна вдовиця мала таку вродливу дочку, що всі, хто лише …
Як багато сіл є в цьому безмежному світі!
І ось в одному селі жив собі багатій, такий скупий, що навіть ягоди на шовковиці своїй порахував. І якщо дітлахи його сусіди-бідаря перелазили через тин поласувати ягодами
шовковиці, багатій, викрикуючи погрози, проганяв …
За лісами і полями, за морями й океанами стояла колись, аж небо підпирала, чорна гора. На вершині тієї гори височів чорний замок, а в ньому жила чорна чаклунка зі своєю дочкою — красунею Лелією.
Край саду, що оточував замок, дзюрчав …
Жили собі та були молодий коваль із дружиною, і мали вони чорнявеньку донечку Боріку. Весела, співуча, моторна, метка, Боріка відчувала, що на всім світі нема дівчинки, щасливішої від неї. Ось вона допомогла матері підмести хату — і мати тут же …
Жив собі вівчар, і була в нього напрочуд гарна дочка Жофіка. Така гожа вродилася, що люди навіть з далеких земель приходили нею милуватися. Коси мала чорні, шовкові, очі осяйні, а стан стрункий-стрункий.
З кожним роком женихів, женихів ставало більше й …
Молодий гожий вівчар випасав свою отару на лузі з шовковою травою. Барвисті квіти буяли довкіл. У золотому сонячному промінні купалися співучі птахи. А вечорами у сяйливому віночку із зірок щедро лив своє сріблясте сяйво красень-місяць. Однак вівчар не милувався всією …
Жив собі та був гарний-гарний хлопець, який удень і вночі мріяв про шапку-невидимку.
— Якби я став невидимкою,— казав він,— то скільки добра зробив би біднякам нужденним! А багатіїв-неправедників повсякчас карав би!
Мріяв отак хлопець, але нічого не робив — …
В однієї бідної вдови ріс-виростав синок, якого звали Палко. Був той Палко статурний, на вроду гарний, працьовитий, старанний та гречний хлопець. Однак мав неабияку ваду — думки його ставали словами дуже повільно. Бувало, спитають його щось, а він цілий день …
Жив собі та був молодий лісоруб із милою, напрочуд гарною дружиною. Жили вони бідно, але так міцно любили одне одного, що радість і щастя ледве вміщалися в їхній маленькій хатині.
Якось лісоруб гострою своєю сокирою розрубав стовбур столітнього сукуватого дерева. …
Жила-була одна працьовита вдова, і мала вона сина, якого звали Шанко. Здоровим, гарним виростав хлопець.
Та що за радість матері з дорослого сина, коли він день і ніч вилежується в ліжку! Розплющував очі Шанко лише тоді, коли ніздрі йому лоскотали …
В одному селі жив багатий чоловік, такий скупий і зажерливий, що в цілому світі, мабуть, другого такого годі було знайти. Всіх своїх односельців обманював, ошукував, обкрадав, усіх бідняками поробив. Навіть у вдови, чия хата стояла край села, все забрав. Лишилася …
Жила собі та була сирітка-пастушка. Випасала на лужочку шовкорунних баранчиків. А вродлива була така, що ні пером описати, ані словами сказати. Та особливо гарні були її дивосяйні очі, чисті, мов найпрозоріша струмкова вода, іскристі, мов діаманти, і теплі, мов найласкавіше …
Жили собі та були бідні-бідні чоловік і жінка. Та не про багатство вони мріяли — дуже їм хотілося, щоб знайшлося в них дитятко. Отак гірко зітхаючи, ремствуючи, благаючи долю, дочекались нарешті свого щастя — народилася в них донечка.
Раділи, втішалися …
Жили собі та були бідна жінка із сином — гарним, ставним парубком на ймення Йошка. Пішли якось вони в сусіднє село на базар, і там Йошка познайомився з гарною-прегарною дівчиною сиротою, звали її Жужка. Не дуже довго говорили, та чи …
У такому далекому краю, куди навіть птахи не долітають, жив собі та був король – вдівець, який мав у житті єдину втіху — чорняву, темнооку, напрочуд гарну дочку яку всі звали Червоною Мачинкою.
Довго сумував король за померлою дружиною, та …