Годованець Микита Павлович — сторінка 10

Вшанований, у биндах та квітках,
Ведмідь возив Старців по ярмарках.
Під реготи юрби, в пилюці чи в пороші,
Під спів Старців, під смішки й похвалу,
Усякі штуки він показував за гроші
І танцював, як панна на балу.
Ніхто не знав, …

Вовки страшні, голодні, як примари,
Добрались до овечої кошари.
Мов переможець, гонить їх зима,
Голодний шлунок їх на ноги підніма.
— Не гавкайте і не кусайте! —
Собакам мовили.— Лежіть в норі.
Повірте нам і руку дружби дайте:
Дозвольте нам …

— Пусти мене! — благав Співець Шуліку. —
Я можу проспівать тобі пісень без ліку.
Хороша пісня краще, ніж м’ясце! —
Шуліка був прозаїк ласий:
Йому найперше діло – м’ясо,
Бочок смачненький чи крильце.
Відмовивсь від пісень, лайдак останній:
— …

Матуся Жаба гулянок шукала
І до куми-сусідки поскакала.
Їй кажуть: Віл, що воду пив,
Дитяті лапу розчавив.
Тут Жаба в боки узялася,
На задні гордо зіп’ялася:
— Віл? Пхе! Та я, як схочу,
За правду за свою
Його на коржик …

Здіймаючи пилюки хмару,
Пастух із поля гнав отару
І так кричав-репетував,
Мов хто його на частки рвав.
— Що трапилось? — питають люди.
— Ой-ой! Блоха куса за груди!
Дві ярки з’їла й барана.
Взялась за мене, сатана!
— Тю! …

Голодний Вовк долиною никав,
Ще гірше посірів від злості:
Погризти щось шукав —
Здохлятинки чи хоч старої кості.
Аж глядь, не сподіваючись біди,
Ягня чвалає до води.
— Так он хто чинить шкоду?
Ягня!
Без сорому, отак от серед дня…

— Подумаєш! Чи й дивина яка! —
Говорить Кішка Суці про Корову. —
Родила одного бичка!
А всі забігали. Ну, сміх, їй-богу!
Я трійку навесні,
Ти п’ятку привела в катразі.
Якщо забули честь віддать мені,
Тебе прославить слід, у всякім …

— Матусенько, це — Лев? Він золотий?
Ой, я боюсь до нього підійти,
Він може покусать малого?!
— Не бійся! Дутий він! Покраска золота,
Але душі нема у нього,
А замість серця пустота. —
Ще мати не моргнула оком,
Як …

Шукаючи царя для звірів для своїх,
Зевес послав до спритної Лисиці.
— Ця на царя годиться:
Мудріша від усіх!..—
Розсілася на троні
У золотій короні.
Царя шанують теплими словами…
Аж хрущ загув над головами.
Забувши чин і честь свою,
Хруща …

У Їжака з Гадюкою війна.
В них ворожнеча спредковіку:
Чи він Гадюку з’їсть, а чи вона
Назавжди зробить з Їжака каліку.
А Жаби, що жили в трясовині,
Цілком на Їжаковій стороні:
— Гадюка завжди нас тривожить.
Іди та бий, гидку-бридку,…

З села тікає Вовк. За Вовком — Собача.
— Гав-гав! Злякавсь? Подавсь навтікача? —
Вовк обернувсь, на задні сів:
— Вовк не боїться Псів.
Вовк має мудру звичку —
Тікати з шляху перед тим,
За ким
Несуть рушничку!

Буває, Псам …

— По силі, по хоробрості й уму
Я поступаюсь Леву та Слону! —
Хвалився Віл, розлігшись на току.
Віл дивував Козу безрогу.
Щур укусив Вола за ногу.
Схопився Віл, Щура уздрів.
З тих пір боявся трьох звірів.
Нахаба Щур не …

— Ой-ой!— Стіна стогнала. —
Навіщо колеш спину? —
Цвяшок: — Коли б ти знала,
Як б’ють мене
У голову безвинну!

Так інший б’є тому,
Що дістається і йому.…

Була Гадюка смирна і добряча.
— Ніхто не поважає! — плаче. —
Зевесе, батьку мій! Хоч ти
Мене від кривди захисти!..—
Сміється бог: — Тебе учить?!
Язик у тебе є — служити мусить;
Хай слабшого укусить,
На дужчого хоч посичить,…

Орел царем був обраний Орлами.
Обтяжений державними ділами
І, знемагаючи у праці й боротьбі,
Помічника
Шукав
Собі.
Сорока перша прилетіла,
Ще на льоту заскрекотіла:
— Візьми мене, скреке-скреке!
Моє крило і жваве, і легке.
Прониклива я, пам’ятлива,
В почині всякому …

Пес з ковбасою крався через кладку.
У воду зирк: ой диво, та й усе!
Його двійник! Ще й ковбасу несе,
Украдену з хазяйського достатку.
— Віддай, злодюго, ковбасу! —
Гукає Пес чужому псу,
Немов господар з ганку,
І в воду …

Хвостатий Павіан, покинувши гарем,
Намислив стати десь царем.
Шукав-никав, піднявши грізні брови,
І трон знайшов у глушині діброви.
Дочулись звірі: цар новий з’явивсь.
Всяк на царя б дививсь.
В володаря мороз по шкірі:
Хто зна, що мислять звірі?
А може, …

Побилися два дужих Півні.
Були їх сили майже рівні,
Та завжди у борні
Один перемага, а другий — ні.
Подоланий у бур’яні
Сховався,
Затих,
завмер,
не озивався.
А другий, гордий з перемоги,
Оббігав з радості усі дороги,
Злетів на пліт…

Ходив голодний Вовк посватати Ягницю —
Насилу ноги приволік.
Він там і душу б спік,
Коли б не втік.
Лежить, бідак, уткнувся у копицю,
Скавчить і мріє про водицю:
Щоб хто хоч крапельку подав —
Відразу б став
На ноги……

Волочить Голова хвостате довге тіло.
Якось-то їй довідатись скортіло:
— Як ззаду там діла? — пита Хвоста.
Хвіст гордо підроста:
— Гаразд! Веди, коли ведуча!
Де я — там не страшна біда пекуча!…—
Стомилась Голова. Схотіла прилягти:
— Я, Хвостику, …

В Лисиць украв хтось хований припас.
— Хто скривдив нас? —
І не знайшли б, можливо, винуватця,
Коб не один старий бувалий Лис.
Кричить: — Дивіться, братця,
Роздувсь Безхвостий, щоб ти скис!
Обжерся нашого добра,
Лежить, немов гора.—
Сусідки зразу …

Господар на базар в чуже ходив село,
Купив там Порося, гладкеньке та моторне,
Та дітлахам не до душі прийшлось:
Було
Занадто чорне…
Лиш Батько з Матір’ю з двора,
А дітвора
Взялась до діла —
Хотіла
Із чорного зробити біле.
У …

Укравши м’яса шмат в різниці,
Пес утікав і трапив до криниці.
— Чекай! Не йди до дна, псяюхо! —
Господар зверху каже Псу.—
Ось я драбину принесу.—
В криницю зліз — хап злодія за вухо,
Щоб визволить з біди
І …

Жив-був собі давно колись Бідак,
Тяженько працював, а жив погано так.
Уся надія Бідака
На дерев’яного Божка:
Йому вклонялись прадіди й діди,
Щоб рятував від горя та нужди,
Йому несли благання у молитві,
Щоб успіх дарував у праці й битві.…