Годованець Микита Павлович — сторінка 11

Зевес позвав усіх тварин до двору,
Хотів побачити покору.
З’явились добрі, вірні,
Зевесові покірні.
Лиш Черепаха стала проти:
— Не мала б я роботи!
Мені за комір не тече,
І не горить, і не пече! —
Розгнівався Зевес, прокляв Нескору:…

У полі чистому, в бою одвертім,
Не сподіваючись лихої смерті,
Могутній цар пустині Лев поліг:
Його Комар маленький переміг!
Комар у гай вертає,
Там всяк його вітає,
Гай славою гуде…
То хто з нас знає,
Коли, і як, і де…

— Чому,— говорить Ласочка нудливо,—
До мене ставляться несправедливо?
Мене кийком, як тільки завищу,
А ти кричиш, аж закладає вуха,
І всяк тебе охоче слуха,
Шанують, кормлять досхочу… –
Папуга: — За що честь мені?
Кричати я кричу,
А зайвого …

В калюжі, випроставши спину,
Черв’як повчає без упину —
Про серця висоту,
Про мислей чистоту.
А прямодушний Грак
Сказав: – Учителю Черв’як!
Не до лиця тобі ота
Висока чистота
На язику у роті,
Коли ти сам брудний,
Нікчемний і нудний…

З Людиною Чорт якось подруживсь
І разом з нею жити оселивсь.
Якось побачив:
Друг їсть холодне — з рота дме гаряче,
Гаряче їсть — душа холодна студить…
Чорт друга гудить:
— Тікать! Нехай йому зла путь!
У ньому дві душі …

Раділа Ластівка і вихваляла долю:
Де ж місце їй зручніше для гнізда,
Як не перед вікном верховного суда?
Тут матиме і правду, й волю!
Та несподівана біда
Забралась до гнізда:
Як полетіла мушок наловити,
Гадюка встигла діток вбити.
Лишилась Ластівка, …

Стояв Добряк над озером великим,
Дививсь здаля:
Людина впала з корабля.
Кричить людина криком —
Ніхто з біди не визволя.
Людей нема і хтозна-де земля.
Гукнув Добряк: — Людина гине!
А де ж Зевес? Чому
Нещасному тому
Хоч мотузка не …

Страшненько Яструбку: у цвіті літ
Зове його той світ
В одвічну тьму.
Вмираючи, просив Голубку помолиться,
Щоб бог сприяв йому
В раю на небі оселиться.
За голову Голубка узялась:
— За віщо рай тобі присудять?
Чи бог дурний? Одразу скаже …

Осел не раз, бувало, бачить,
Як Курочка на хаті кудкудачить,
Як Кицечка не раз, бува,
Із даху друзів іззива.
А Мавпа раз, прорвавши стріху,
Гасала по даху. Всі хазяї
Лягали покотом від сміху,
Тішались з витівок її;
Хвалили, аж пищали,…

Вигадник Пастушок
Під грушею послав новеньку свиту
І вибрався на самий на вершок
Грушок
Втрусити.
А Вівці — ласуни до спілих груш —
Почули, пада щось — туди чимдуж.
Смачні грушки поквапливо хапали,
Свитину дорогу копитцями стоптали.
Лютує Пастушок:
— …

Зевесів син Гермес
Злетів якось з небес,
Чванливо випнув груди:
— А гарно це, коли тебе
Шанують красно люди! —
Іде до Скульптора, що статуї готує,
В крамниці продає.
Там на полиці батько й мати Гера є.
Та й сам …

Хотів Зевес якось-то перевірить:
А чи вдоволені собою звірі?
Якщо він допустився вад,—
Свої помилки виправити рад.
Зевес гадав, що, може, Слон попросить
Подовжити хвоста, бо закороткий досить;
А може, Кріт — нещасний темний звір —
Захоче мати добрий зір;…

В недбалого Чередника
Украдено любимого бичка.
Засмучений,
Розлючений,
Обходить ліс, луги, поля:
— Клянусь своєю головою,
Впіймаю злодія — впокою!
Зевесе! — бога умовля.—
Допоможи найти пропаще,
У жертву дам ягня найкраще! —
Аж гляне — серце мре,
Дрижать, німіють …

Байка І. А. Крилова за сюжетом Езопа

Найшов Пастух в печері Диких Кіз.
Від радості богам він дякує до сліз,
І тішиться, і бариші вже лічить
(Отара збільшиться удвічі!):
— Я не доїм і не досплю,
А Диких Кіз приваблю, …

Хиляючись (таку вже мав природу),
Приповз до річки Вуж по воду,
А трапив на біду:
Він на ходу
Наповз на Рака,
А той за шию — хвать.
— Ой-ой! За віщо загибать? —
Конаючи, питає бідорака.
Затерп, не писне.
А …

Голодний Віл коло копиці ходить,—
Почув сінця звабливий дух.
На сіні Пес лежить і ловить мух:
— Чом, мов мара, навколо бродить,
І не підходить,
І не відходить? —
Гукає Пес Вола.—
Ходи
Сюди,
Личино зла!
Нав’яз, мов мухи ті …

Кроту біда:
Прийшлось тікать із рідного гнізда,
А в нього вічна сліпота.
Маленький Їжачок говорить до Крота:
— Чіпляйсь мені скоренько до хвоста!
Я знаю, як шляхи в життя шукати,
Я вмію від біди втікати. –
І Кріт, старий вже, …

— Благаю, Орле, піднеси мене,
Де хмари зграями летять,
Де сонечко ясне,
Де зорі миготять! —
Благає Черепаха.
— Кортить у височінь, невдахо? —
Сміється гордий птах.—
Обридло жить в калюжі? —
Узяв на крила дужі,
І полетіли по світах.…

Сердитий Вітер повійнув,
Тремтливе листя сколихнув.
Набігло хмар, немов лихі примари.
Світ спалахнув
Від грізних блискавиць,—
Дуб мужньо витримав важкі удари,
Не впав, злякавшись, ниць.
Вітрисько знов загув,
Мов шквал прибою,
У бій послав снагу
Свою важку,—
І Дуб, подоланий …

В степу гуляв Віслюк, веселий, крутобокий.
Погірдливо ревів, хваливсь пустий брикун:
— Мій батько був гладкий, високий,
Блискучий красень бистроокий,
Породистий скакун!
Такий величний, гордий, дужий,
Що навіть Лев його боявся дуже.

Хваливсь Ванько Безносий,
Що батько чин високий носить;…

Іван Орла піймав
І крила обламав.
Гриць змилувавсь на кляту долю:
Орла забрав,
Підлікував
І випустив на волю.
Орел, щасливий, полетів у ліс,
Зловив і Зайця Грицеві приніс.
— Дурний ти! — мовив Лис йому.—
Дарунок милий
Неси тому,
Хто …

Вернувся Соловей до рідної оселі.
Дбайлива Ластівка гніздо вила:
— Давай кінчати те, що почала,
І житимем, щасливі та веселі! —
А Соловей: — Чи я собі хотів би зла?
Боюсь життя поставити вверх дном,
Бо жити під чужим вікном …

У будень серед дня
Левиця і стара Свиня,
Зустрівшись, стали на розмову
(А під ногами не горить,
Як неньки говорить
Почнуть про діток:
Є час для жартів і для пліток).
Вже й сонечко сповзло
До небосхилу,
На хмарку прилягло,—
Розмова …

Широкі Заєць робить скоки,
Коли над вухами біда:
Орел на нього насіда,
Хапає лапами за боки.
Пищить, нещасний, утіка.
Враз налітає на Жука:
— Ой братику-рогачику крилатий!
Невже допустиш другу погибати? —
Жук розумів чужу біду
І обіцяв підмогу:
— …