Годованець Микита Павлович — сторінка 3

— Чом Жаба ця так задається дуже?
Надулася, мов статуя жива,
Задрала ніс і з сестрами не дружить.
— Не бачиш? Виросла бородавка нова!

1934…

Дорогою йдучи, мов друзі, в ногу,
Я з Павликом веселу вів розмову.
Правдиве хлопченя, порядне!
Аж дивимось: в громадському садку
Ліз Павликів дружок на грушу на струнку,
Мабуть, побачив щось принадне:
Жадобою світились очки.
Мале — дурне:
Підлізе і сповзне, …

Лев, Вовк, Ведмідь, Лисиця
Зійшлись волом ділиться.
— Діли! — Ведмедю каже Лев. — Діли!
У нас ти правдолюб. Твій фах — воли.
— І поділю! — реве Ведмідь мудрящий. —
По чверті кожному, чого ще краще? —
Та Лева …

Орел покликав Сойку до гнізда
Прохать у свашки милої поради:
— До краю вже самотність заїда,
А з нареченими не вмію дати ради, —
Боюсь нажить біду:
Ті — гарбуза під носа тичуть,
Ті — залицяються і кличуть,
Ті — …

Мішок з клеймом: «Село — Столиця»
Лежав порожній між Мішками.
Згадавши щось, почав хвалиться:
— Гей, тіштесь, що лежу між вами!
Недовго в світі я прожив,
А честь яку вже заслужив!
На виставці була мені така увага:
На стенді слави …

До Лева грізного, сумна, мов сирота,
Припленталась Лисиця без хвоста:
— Володарю! Клянусь: відкину ноги,
Як не дістану в тебе допомоги:
Як жити без хвоста? —
Лев не спитав,
Коли, за віщо, хто її знеславив,
Такої цінності й краси позбавив?…

Орел з захмарної вершини
(Відомо, де живуть Орли!)
Злетів дізнатись, як жили
Його пташини.
Зраділи птахи, сльози на очах:
— Ти наші дні осяяв!
До ніг тобі схиляєм
І радість серця і печаль…
Та в грішних мешканців землі
Такі ж …

Пригріло Сонечко: — Добридень на поріг!
З Весною ми з’явились гостювати.
Готові нас стрівати?
Ми восени дамо пшенички на пиріг! —
Дзвенять веселі Жайвори вгорі.
Погнали трактори у степ плугатарі…
Іван Іванович — начальник ідеальний:
Ретельний і діяльний,
Не снідавши, …

Сенсація у двір — не чули віків-віків:
На премії складать звеліли списки…
Щоб одібрать найкращих співаків,
Зібралися з дворів, лісів, садків,
Гармидерують, не закриють писки.
— Ану ви, припиніте крик! —
Гукнув, наїжившись, Індик. —
На перший номер ставте Півня!…

Піймався Вовк, як кажуть, на гарячім:
Чотири задушив вівці.
Стоїть в суді. Питаються судці:
— Навіщо чотирьох поклав на смертну лаву,
Коли тобі одна належиться по праву?
— О судді дорогі! Не вірте ви очам,
А вірте ви, що свідки …

Цяцькована, мов панна молоденька,
Таріль гордилась: — Люблять всі мене!
Я на стіні вишу давненько
І чую лиш одне:
«Гарненька!» —
Їй Лампочка: — Воно, нівроку,
Ти гарна… з одного лише боку!

1965…

Не спить Цвіркун веселий ночі
(Ще, знати, щастя в нього є!),
Добродій Кум доручення дає:
— Шануєм твій талант співочий.
Візьми мандат преславний хор створить,
Щоб світ почав про тебе говорить;
Пройдись садком, полями і лісами,
Поодбирай достойних, з голосами… …

Хміль буйну вдачу мав,
Ненавидів і бур’яни, і тінь,
Очима всесвіт обіймав,
Душею рвавсь у височінь.
А серце радісне, привітне
Не може буть самітне.
— Іди поглянь на обрії ясні! —
Хміль Кабачиння звав на тичку. —
Зусилля, друже, невеличке …

— Гей, Моме! — через пліт гука Сусіда. —
Ти чув? От чудеса!
З морської піни народилась Афродіта,
Нечувана краса!
Всі жіночки аж лопають з досади:
У дівчини ніякогісінької вади.
— Це як, без вад? — гукає Мом сердито. —…

У час найбільшого узятку
Якесь лихе вхопило матку.
— Що діяти? Загинем від безладку!
Без матки нам хоч плач! —
Тривожно Бджоли загули робочі.
Сказав їм Трутень-головач:
— У вас, я бачу, мокрі очі?
Беруся я за матку!
Не будете …

Блукав Ведмідь в ліску,
Шукав дупла, куди б засунуть лапу,
Дістать смачненького медку.
Аж гульк — Мисливець. Дать би драпу
І зникнути в густих чагарниках,
Так, бач, рушничка в нього у руках.
Щоб ворог в лоб не здумав бити,
Ведмідь …

Прибігла з вулиці маленька Ксенька,
До Мами горнеться, аж труситься усенька,
І слова вимовить не може за слізьми:
— Знов хлопчики глузують між людьми!
Знов, Мамо, випікають очі,
На весь куток гудуть, немов хрущі,
Що я в дитинстві на печі…

Задравши голову, ждучи собі хвали,
Осел із поля йде з Биками,
Биків розштовхує боками,
Немов ходив у плузі він, а не Воли:
— Ану, дорогу дайте, круторогі!
Хіба не знаєте, уми убогі:
Кому дано дзвінок носить,
Той мусить спереду ходить! …

На полі люди сіяли пшеницю,
А Мавпа здалеку дивилася на них:
— Невігласи вони!
Тим зерном лиш годують птицю.
Я покажу їм… Гляньте, молодці!..
Посіяла по полю камінці.

Дурні діла посіють мудраки —
Їх виполоть потрібні нам роки.

1962…

Поету, мрійнику, що народивсь в гаю,
Натхненному співцеві Солов’ю
Любов до Курочки з сусіднього села
У груди заповзла.
В гарячім серці, почуттями повнім,
Цвітуть ясні, привабливі світи,
А Курочка, у захваті любовнім,
Зове в курник у прийми перейти…
— Не …

Прип’явши до хвоста корові сосунка,
Омелько Черевко з базару вів корову.
Мале теля усю дорогу
У мами клянчить молока.
— Ат, одчепись! — одрізала зла мати. —
Голодна я весь день, де молока узяти?
Он бачиш — просо? Ми до …

У лісі новина потішила громаду:
Там буде хор, як в селах та містах!
Нудне смертельно діло самота —
У співах ні ладу, ні окладу:
Те свище, те нявчить,
Той тьохкає, той верещить,
Та в кущику нудливо кука,
Там хтось гуде …

Телятко й Порося по вулиці блукали,
Розваги всякої шукали.
Аж ось серед калюжі
Лежать два Кабани,
Такі поважні дуже.
Телятко стало проти них:
— Ха-ха! Дивись, черевані які!
Вухаті,
Рилаті,
Гладкі!
Оце ті дипломовані? Прославлені такі?
Залізли здуру
В гидку …

Віслюк завиграшки везе гарбу полови.
Коня зустрів:
З натуги згорбився, змокрів,
Насилечку переставляє ноги.
— Чи ба?! — Віслюк хвалився. —
Я гору волочу
І навіть не крекчу,
А ти весь піною облився,
Сопеш як, неборак,
Повзеш, мов рак.
— …