У комашки мами
і комашки тата
народились дітки —
комашня крилата.
Гостро/дзьобо/рота
підросла дрібнота
і летить, голодна,
зі свого болота.
Ось вона все ближче
лине з високості:
відчиняйте вікна —
скоро будуть гості!…
Абетку ти береш до рук.
Абетка — ключ до всіх наук,
До всіх історій чарівних,
І таємничих, і смішних.
Рушаймо! Ось вона, твоя
Стежиночка від “А” до “Я”:
А
Артист на сцені голосно співав,
А весь театр йому аплодував,
І …
Де хлюпоче хвиля чиста —
Примостився міст до міста,
І, як вечір настає,
Він шепоче про своє:
Про машини многото́нні
Як гули вони гуртом,
Як до нього теплі коні
Доторкались копито́м,
Як, бува, траплялось лихо,
Як у воду впав літак,…
Хто це йде, куди захоче,
Не рипить і не тупоче?
Хто це ходить не голодним —
Тільки теплим чи холодним?
Це ж на кого ждуть кущі,
Квіти, ягоди, хвощі
Навіть миші та хрущі?
По полях і по хата́х,
По містечках …
Все, що звечора наснилося,
Як воно в мені вмістилося?
Олімпійський стадіон,
І верблюд, і білий слон,
Корабель космічний,
Пломбір полуничний,
На ставку тонкий льодок,
Навіть школа й дитсадок?
Як воно в мені вмістилося,
Все, що аж до ранку снилося?
Може, …
Цей маленький павучок –
Не прихильник балачок:
Він ні з ким не розмовляє,
Він уголос не співає.
Мріє швидше підрости.
Вчиться прясти та плести.
Хай побачить цілий світ
Виставки його робіт.…
Живе при глобусі тарган –
Бешкетник, навіть хуліган.
Ідуть чутки, що саме він
Змішав кордони трьох країн.
Що перекрив, без балачок.
Блакитні русла двох річок,
І, наче ілюзіоніст.
Заплутав назви різних міст.
Держав долинних та гірських.
Шляхів шосейних та морських.…
Достеменно нам відомі
Шкідники у нашім домі.
Ясна річ. Це – гризуни.
Мухи, міль і таргани.
А над ними головний –
Таємничий Домовий.
Безумовно, це вони.
Навіть влітку й восени,
Мають капосні манери:
Розмальовують шпалери,
Б’ють нечутно тарілки.
Нишком палять …
Ми сьогодні – снігопади
У снігу – дахи і сходи.
Небо – дзвінкомолоде.
Ми сьогодні – снігоходи:
Ті, хто вулицями йде.
Славно Києвом гуляти –
Навпрошки і по стежках.
Ми сьогодні – снігокати:
І на лижах, й на санках.
Можна, …
Поле. Зорі. Ніч казкова.
Долинає тихий спів.
То лунає колискова:
Не людська, а колоскова —
Найніжніша колискова —
Для маленьких колосків.
Сплять озерця і ліски,
Рибки сплять, пташки і миші.
Не баріться, колоски,
Засинайте й ви скоріше.…
Корова спекла коровай,
Непоспіхом сіла в трамвай,
І, доки поїздка тривала,
Нікого вона не минала:
Ні мишку, ні качку, ні квочку —
Давала усім по шматочку,
Бо змалку, у місті Лубни,
Дружили ще в школі вони,
І разом, хоч дуже …
Другий рік у нашій хаті,
Симпатичні, волохаті,
Тишком-нишком, десь під ліжком
Шалахмунеси живуть.
А що їх ніхто не бачить –
Це нічого ще не значить,
Бо вночі, коли всі сплять,
Ці вухаті, волохаті
Починають в нашій хаті
Царювать –
Із …
Наснилися доні небачені коні:
У яблуках – сині, без яблук – червоні,
Копита – посріблені,
Очі – як зорі,
Розвітрені гриви
І крила прозорі.
Це сталося в поїзді, в спальнім вагоні;
І мамі наснились казковані коні,
І татові коні явились …
Сірий вовчик, лев і птах,
Поні волохаті –
Всі з хвостами, при хвостах,
Всі такі хвостаті.
І собаки, і коти,
І слони, і миші:
Де не глянь, хвости, хвости –
З ними красивіше.
Тільки в нас хвостів нема,
Чи то …
Два хор-р-р-ро-брі хробаки
Й два сміл-л-ли-ві слимаки
Закладалися на гріш,
Хто з них бігає скоріш.
А дистанція така –
До трухлявого пенька.
Скоро землю вкриє сніг,
Та ніхто ще не добіг.…
Броня зиму малювала:
Теплу кофту надівала,
Чобіточки і пальто,
Шапку, шарфик ще й спідницю –
Певно, щоб не застудиться.
Ось прийшла з роботи мама:
– Це комедія чи драма?
Що це на тобі надіто?
Схаменись! Надворі – літо…
Годі, Броню, …
Своя мета життя – в кота.
Мабуть, не та мета – в кита.
Та й в них, напевне, не така,
Як у гиндика чи бика.
А у бика, вважаю я,
Мета – інакша, ніж моя.
Вже чималі й твої літа.…
Якось двом із наших кур
Ми зробили манікюр.
Вони зранку не вітаються,
Манікюрами пишаються,
Вже не хочуть жить в селі –
Копирсатись у землі.
День пройшов. Голодні кури
Зберігають манікюри:
Навіть соромно й казати –
Гній не стали розгрібати.
А …
Ми хворієм, як належить:
В горлі – біль, у носі – нежить,
В грудях – бухкання і хрип.
Ми хворіємо на грип.
Кашель, піт, важкі повіки.
Все набридло: мед і ліки,
Молоко, лимони, чай –
Вірні друзі, виручай!..
В мене …
Задоволені в´юни –
По ставках живуть вони.
Задоволені й слони –
По лісах живуть вони.
Водоплавному в´юнові
Нащо заздрити слонові,
Суходольному ж слону
Нащо заздрити в´юну?
В кожного життя своє.
Тож радій тому, що є.…
Обіцяю: неодмінно
Буду вчитись на «відмінно»
І поводитися кльово,
І завжди тримати слово.
Обіцяю: буду в русі,
Помагатиму бабусі,
Не палитиму ніколи,
А тим паче біля школи.
Вивчу мови і столиці,
Бо воно мені згодиться,
Та й поїду за кордон …
Тиша. Сон. Будильник. Ранок.
Мама. Тато. Джек. Сніданок.
Сумка. Термос. Ковбаса.
Ліфт. Автобус. Шлях. Краса!
Стежка. Ліс. Дуби. Ялиці.
Вуж. Гриби. Пташки. Суниці.
Білка. Небо. Синь. Роса.
Тиша. Термос. Ковбаса.
Комарі. Вогонь. Димок.
Шлях. Автобус. Ліфт. Замок.
Ванна. Мило. Ліжко. …
Йшли. Угледіли. Спинились.
Підійшли. Порозумілись.
Дещо спільне пригадали.
Головами похитали.
Пожурились, повсміхались.
І шляхетно попрощались.
Гарних навчені манер –
Доберман і Фокстерьер.…
Щира, кльова, щедрослова,
хай живе дитяча мова!
А дорослу, перерослу,
не люблю я, бо вона –
перелякана й нудна.
Та – дитяча, неледача,
хоч, буває, і заплаче,
але завжди – пречудова,
дуже класна, кольорова.
Зрозуміла квітам, звірю,
кораблю і журавлю,-…