Канди́ба Олександр Іванович (Олександр Олесь)

Погляньте, погляньте, яка благодать!
Дивіться: метелики з неба летять!
Квітки повмирали усюди надворі, –
Морозець малює на шибах узори…
Картинкою гарною стане віконце,
Як трошки поблискає золотом сонце,
Погляньте, погляньте, яка благодать:
Метелики з неба летять і летять.…

Білі гуси летять над лугами,
В синім небі біліють снігами,
В синім небі хмарками зникають,
Довго-довго їх очі шукають.
Білі гуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали…
Розцвіли, як купави великі…
Довго-довго їх чуються крики.
Навмивалися, накупалися,
Нагойдалися, нагулялися.…

Та це ж весна,
Бо тане сніг.
Дивись, струмок
Згори побіг.

Шумить вода,
Ламає все,
Весна іде,
Тепло несе.

Шумить, гуде
Веселий гай,
І гомонить: „
Вставай, вставай!

Розтане сніг,
Зима мине,
Земля кругом
Цвісти почне.

Дітей малих
Веселий рій…

Покинута, занедбана на лугу
зеленіє капустонька у снігу,
а до неї стежечку не одну
протоптали ніженьки по лану.
Догадайтесь, дітоньки, ви самі,
хто ці робить стежечки узимі.
Я вам в цьому віршику не скажу,
бо сам ще раз подивитись побіжу. …

Жив собі Максим убогий
Коло річки, край села.
Крім дітей та жінки, в його
Тільки курочка була.

Нанесла вона яєчок.
Вже й Великдень ось-ось-ось!
Хоч би кожному яєчком
Розговітись довелось!

Та старий Максим міркує:
“Поїдяться крашанки,
А коли підсипем квочку,…