Серед ква-ква-квачерету
Хтось співає кваперету.
Качка-Крячка, Жабка-Квабка
Розспівалися і крапка,
Ще й Ворона-Каркорона
Їм підспівує в півтону.
Тож лунає з квачерету
Кваконцертна кваперета. …
Темна ніч, на небі зорі,
в двері, вікна, димарі
тихо стукають прозорі
(ні! Не мухи й комарі)
найсправжнісінькі, крилаті,
найказковіші дива,
щоб малятам в кожній хаті
сон обійми відкривав.…
А від…
А від вітру і від сонця засмагає в хлопця ніс.
А від сонця і від вітру виростає дужим ліс.
А від літа, а від літа зеленіє білий світ,
А від літа діти-діти, як рясний вишневий цвіт.
А від …
Як приходить ніч до хати,
то малятам треба спати.
Бо, як тільки зазоріє,
під вікно приходять мрії
По-під руку із казками,
з колисковими та снами…
Щоб із ними полетіти,
треба міцно спати дітям. …
Що за лихо? Що за диво?
Позбігалися усі!
“Це ж якась страшенна злива!” —
Вигукнув старий сусід.
Налилося вже багато
Та не спиниться й на мить.
Треба дощика спитати,
Може, щось йому болить?
Ллє і ллє, ну що ж за …
По сніжку до снігурів
сніговик у гості брів,
ніс гостинців сніжний міх:
кілька шишок і пиріг.
Озирнувся сніговик:
Був снігур і раптом зник.
Де це, де подівся друг? —
Оглядається навкруг.
А снігур за стовбур — скік!
Він для гостя …
Сперечалися хмаринки,
швидше хто вдягне ялинку,
враз посипали сніжинки —
всі ялинки в кожушинках.
А чия гарніша шуба?
В кого тонша, в кого груба?
Сперечалися хмаринки,
аж закінчились сніжинки. …
Хто це ходить серед ночі,
З гуркотом на шафу скочив,
налякав мене і тата?
Хто це там не хоче спати?
Скочив хто мені на ліжко,
умостився біля ніжки?
Це ж моя пухнаста киця!
І чому це їй не спиться?
Може, …
Хма-хмаринка-веселинка ночувала на горі,
Зачепилася за роги поплямованих корів.
І просила, і молила: відпустіть, я полечу,
Відпустіть мене у небо, а інакше — намочу!
Хма-хмаринка-веселинка сумувала до зорі,
Ночувала в полонині, намочила всіх корів.
Намочила нам травичку, полила водою жаб,…
Прикро павуку на осінь —
Не походиш в холод босий.
Восьмилапий мусить зранку
До світанку, до сніданку
Вісім туфель зав’язати
На красиві модні банти.…
Питався кульбаба-онучок в бабусі:
Чому я, бабусю, кульбабою звуся?
Чому не кульхлопчик або кульонучок?
Таке от питання давно мене мучить.
Бабуся білява кульбабі-онучку
Всміхається щиро, бере його ручку.
«Ходімо, маленький, пора вже обіду,
Спитаємо разом в кульбаби-кульдіда!».…
Син, маленький листочок,
маму-бруньку питає:
чи короткі вже ночі,
чи вже тепло у гаї?
Може, він забарився,
навіть весну проґавив –
сніг розтанув на стрісі,
крига скресла на ставі…
Поспішає листочок
любу весну зустріти,
разом з ним дуже хочуть
зацвісти …
При дорозі на розі,
у хатині маленькій,
сорок сороконозів
має сороконенька.
Сорок ніг — це не смішно!
Бідна сорокомама!
Одягни ж стільки ніжок
у сорокопіжами!…
А що це за дивовижа
У зоопарку в Парижі?
І в Києві, і в Пекині
Усе навпаки від нині!
Сьогодні усі квапливо
Ховають небачене диво,
І дивні по світу ходять,
Змінивши свій звичний одяг.
Гарчить і лютує качка,
Не плаває …
Мільйони років той час оповив,
Коли по Землі динозавр ходив.
Росли аж до неба тоді хвощі,
Та, як водоспади, рясніли дощі.
І наша історія з тих часів…
Тоді диплодок край зелених лісів,
Й трицератопс, й стегозавр теж
Знайшли собі хатки …
Пінгвіни підхопили вітер,
Щоб через море полетіти,
А парасолі кольорові —
Вітрила, в подорож готові.
Аж на північний полюс хочуть —
Побачити на власні очі
Полярне сяйво й криголами
У світі догори ногами.…
Базікало балакало,
Патякало, лялякало,
Звичайно, кукурікало,
Кувікало і квакало.
Та тільки це базікало,
Що вміло так базікало,
Цвірінькало, кувікало
І трохи кукурікало
Не вміло ні на крихітку,
Ні на маленьку крапельку
Шнурівки зав’язати.
Тому оце патякало,
Багато так балакало
Й…
В лісі догори ногами
Ходять три гіпопотами,
Вовк ховається від мишки,
Скрізь шукає лис горішки,
Кріт на вудку ловить сома,
Той ховається удома,
Хлопчика зловив метелик —
Заховає у портфелик,
На дубах ростуть банани,
Ананаси і сметана,
А сорока-господиня
Відшукала …
Мама-киця доню мила:
будеш, доню, чиста, біла,
ось ще хвостика намилю,
чиста киця — дуже мила.
Чисті лапки в кошеняти,
чистій киці добре спати,
мама миє ще животик,
а на черзі мамин котик.
Мама й котика помила
найніжнішим чистим милом.…
Сам, неначе поїзд, Слон
Мчить через увесь перон,
Поспішає: стережись!
Утікай з-під ніг кудись!
Вуха шумно лопотять –
Слон біжить, вони летять.
Поспішає так куди?
Чи туди, а чи сюди?
Весь на нервах Слон старий,
Може, він зібрався в Стрий?…
Натомився мамин зайчик
І по хаті вже не скаче.
Сплять маленькі вушка, ніс –
Вечір снів мішок приніс.
Натомились оченята
У малого зайченяти,
Лапки сплять, дрімає хвіст,
Це ж бо вечір сни приніс.
Спи, маленьке зайченятко,
Сплять у лісі всі …
А маленьке кошенятко
геть не хоче спати.
Мама мусить колихати
дитинча вусате.
Колихає і бабуся,
брат, сестричка, тато,
колихати лялю мусять
всі, хто є у хаті.
Та байдуже, сну немає
в котячій оселі,
виривається, стрибає
дитинча веселе.
Вже і мама …
Одного чудового дня
Прийшла до корови свиня,
Букет із блакитних фіалок
Корові свиня назбирала.
— Добридень, сусідко корово!
Я рада вас бачити знову!
Корова ж на це промовчала,
Якраз бо фіалки жувала.
А потім сказала: — Чудово!
Я буду від …
Ходить вечір тишком-нишком,
Зазирає в дім до мишки.
Може, мишка пустить в хату
І напоїть чаєм з м’яти…
Кличе вечір мама-мишка,
Будуть діти спати в ліжках,
І зимовий тихий вечір
Все шепоче до малечі:
Ще прийду до вас і знову…