Анатолій Валевський

Образити дуже легко, особливо маленького – це знає кожен…

Миле щеня бассет-хаунда знає це на собі. Насправді ж він не винен, що народився з коротенькими лапками – просто порода така. Але дехто з людей над ним потішаються, хоча самі-то й …

Цього року серпень видався спекотним, як ніколи. Надвечір у залізобетонній багатоповерхівці зовсім не було чим дихати. Тому я вирішив на час відпустки поїхати у село до тітки. Там, на березі звивистої Кружалки добре відпочивати в задушливий полудень під покровом розлогих …

Якось увечерi, коли темне i тепле небо всiяли перлистi зiрки, дiд Свирид, пихкаючи чудернацькою рiзьбленою люлькою, розповiдав менi про своє дитинство. Iскристi метелики весело кружляли навколо палахкого вогнища, наче в чарiвному дивовижному танцi. Десь у глибині таємничого лiсу несміливо тьохнув …

Жартівливий монолог песика…       

Мої старі, нібито цілком пристойні люди, чесно… тільки їх весь час чомусь тягне мене повчати, як слід правильно жити: постійно щось намагаються втлумачити. Іноді навіть виникає непереборне бажання щось заперечити, посперечатися, але я мовчу – бо вони …

Багряні відблиски сонця, яке вже зайшло за небокрай, останніми вугіллями дотлівали за високими зубцями стародавніх Безславних гір. Похмурі тіні вершин потягнулися зголоднілими пальцями від пустельних передгір’їв через кам’янисту рівнину до самотньо мерехтючого вогника серед великих каменів на узбіччі широкого тракту. …

Жартівливий монолог рудого кота

От усі кажуть, що я буцімто шельма, а ще обзивають нахабним рудим хитруном… навіть якось прикро стає. Ну, самі поміркуйте: по-перше – я ж не повністю рудий, а тільки місцями, та й не те щоб рудий, …

Ш-шух… ш-шух… – розмірений рух мітли заворожував, підкоряючи неквапливі думки монотонному ритму. Теплий літній ранок вихідного дня здавався незвичайно чарівним. Кілька спритних горобців з радісним цвіріньканням задоволено порпалися в теплій калюжі, яка ще не встигла повністю висохнути після нічного дощу. …

Космічний вихор, підступно захопивший розвідувальний корабель Тарланської імперії, протягнув його крізь неозорі дали космосу і викинув десь на околиці якоїсь задрипаної галактики, куди раніше не залітав жоден порядний зореліт. Коли прилади нарешті змогли нормально функціонувати, з’ясувалося, що корабель знаходиться на …

Сьогодні нарешті настав довгоочікуваний вихідний. День видався напрочуд казковий. Білі легковажні пушинки, плавно погойдуючись у морозному повітрі, задумливо линули до землі і дбайливо вкутували її чистим сніговим покривалом. А коли сніжинки, що вже нарешті вгамувалися, починали було тихо задрімувати, занурюючись …

Наш спільний домашній улюбленець Хомка постійно щось пережовує. Це виглядає дуже потішно – його пухкі щічки так і ходять ходуном, лише іноді завмираючи на хвилинку, коли він швиденько роззирається навкруги. І як тільки йому не набридає невпинно їсти? Це ж …

Коли вечірні сутінки починають потроху згущуватися, поступово розмиваючи обриси дерев і будинків, настає час темної ночі, сповненої загадковими, а часом навіть і лякаючими звуками. І навіть, якщо на небі сяє молочно-білий місяць і мерехтять пустотливі зорі, тут унизу, в гущавині …

Плюшеве іграшкове цуценя Кузя, якого одного разу під Новий рік привезли в подарунок із далекої столиці друзі родини, вже багато років було спільним улюбленцем дітей Господині дома. Цуценя швидко звикло до свого становища та сприймало його як належне. А коли …

Як сказав колись Ральф Волдо Емерсон: “Життя це подорож, а не пункт призначення.” Напевно, кожному відомо, що будь-яка подорож, коротка або нехай навіть найдовша, завжди починається з одного першого кроку, за яким обов’язково має бути історія, а вже яка – …

Життя прекрасне у всіх своїх проявах, хоч би якими вони були – з цим, мабуть, погодиться кожен. Бо навіть у найтемніші та безрадісні дні ні-ні, та й майне радісний промінчик світла, вихопивши з сірих буднів картинку, що зігріває душу.

Якщо …

Мабуть, кожному з нас відомо, що коли маленькі дітки потихеньку виростають і згодом перетворюються на дорослих людей, вони припиняють нянькатися зі своїми улюбленими іграшками. З цим нічого не вдієш, бо вже так влаштоване життя. Тому, коли діти господині дома виросли …

Життя сповнене усіляких несподіванок і сюрпризів, а вже які неймовірні історії часом воно підносить, що й не кожен казкар здатен вигадати! І що найголовніше – те, що вони справжні й абсолютно правдиві. Втім, посудіть самі…

В однієї доброзичливої господині жила-була …

У темному запорошеному кутку вагонного депо на іржавих рейках стояв на самоті старенький пошарпаний Трамвай. Знічев’я він згадував свою, тепер уже далеку молодість, коли ще бадьоро бігав по вулицях, радісно стукаючи колесами і виблискуючи яскравою червоною фарбою на гладеньких боках. …

Неподалік овочевої ферми діда Пилипа, на пишно квітучому лугу височіє глиняний пагорб. Та ви й самі його, мабуть, сто разів бачили, коли переходили вузьким містком понад радісно дзюркотливим струмком. От як раз праворуч пагорб і стоїть.

Скільки разів, бувало, інші …

На південному краю глиняного пагорба, біля самого коріння молодого дерева жив собі мурашка на ім’я Кріпс. Ну, звичайно ж, він жив не сам по собі, а у великому мурашнику разом зі своїми братами і сестрами. Як відомо, в мурашиної сім’ї …

У далекій дивній Австралії, неподалік річки Дарлінг, де з білосніжних верхівок гірського хребта збігають дрібні річечки, зливаючись в один широкий потік, живе веселе і дуже допитливе кенгурятко Джампі. Воно товаришує з кумедним, трохи неквапливим ведмедиком коала — Тендером, швидконогим страусенятком …

Довгоочікуване літо

Пам’ятаєте, я розповідав вам про те, як торік на березі моря познайомився з черепахою – тітонькою Канді? Тоді вона розповіла мені про сестер-русалоньок Айріс і Гледіс, про зачарованого принца Корвелла… Вони перемогли морського чаклуна Даркуса, але на цьому …

Хочете вірте – хочете ні

Цього літа трапилася зі мною одна незвичайна історія. Точніше сказати – історія звичайнісінька, але те, що я дізнався… Словом, розповім вам усе по порядку.

Якось увечері, гуляючи берегом моря, я потрапив до однієї маленької затишної …

– Тук-тук…

– Хто там?

– Це я – сон,

Прийшов брати тебе у полон!

– У який?

– В казковий:

Іграшковий і цукерковий!

– Заходь,

Здаюся,

Бо цукерок я не боюся……

Лисиця на соснi сидiла,

А поруч ковбаса летiла.

Зайчисько у ставок пiрнав –

Вiн од морквини утiкав.

Ловили карасi рибалку –

Як тiльки їм його не жалко…

Сусiдський котик сiно їв,

Горобчик вiслюком ревiв,

А п’ятитонний самоскид

Чимчикував собi, як …