Вірші та поезія для дітей — сторінка 41

У сльоту, і в час негоди,
і в погоду, друже мій,
серцем слухати зумій
звуки рідної природи,
звуки — дивні голоси
незвичайної краси.
Чуєш, друже мій, розмови:
з вітром листя гомонить,
з сонцем ниви і діброви,
і з озерами — …

Баба й дідо,
мама й тато,
одягнувшись, як на свято,
всі по черзі
в школу ходять,
букваря за руку водять!
Так проходять дні за днями
сьомий ранок —
черга мами!…

Хтось кепкує з букваря:
— Вже затямити пора
цю дорогу, …

Вчиться вересень читати,
вчиться літери складати.
Засміявся хитро вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!
Вдарив вересень тривогу:
— Хто прийде на допомогу?!

О г і р о к озвався гречно:
— “О” віддам я, безперечно,
раз оказія така! —…

Поїзд осені гуде,
Серпень поїзда веде,
через гори, через доли
букварі везе до школи.
І на станції на кожній,
на зупинці придорожній —
скрізь вітають залюбки
букварів
трудівники.

На зупинці Х л і б і с і л ь
повно …

Падав сніг,
падав сніг —
для усіх,
усіх,
усіх:
і дорослих, і малих,
і веселих, і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
він тихцем сідав на ніс.
А роззяві, як на сміх,
залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз…

Скільки коштує школяр?
Не про гроші річ вестиму,
не про те,— а скільки пар
він чобіт зносив за зиму?
Що там гроші! Не його ж
купувати-продавати.
За хорошого ж — ого! —
півжиття віддати!
Заохоти з добрих слів
учневі потрібні.…

Будував Базіка дім —
сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:
язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:
— Скоро будуть стіни й стеля!

І Патякало не плакав:
— Я усе покрию лаком.

Балакуха щебетала,
нахвалялась, обіцяла
для гостей спекти в печі…

Сів Іванко, пише: САД…
Помилився — вийшло: ПАД.
Перекреслювать негоже —
“П” образитися може.
— Хай вже п а д той буде п а д о м,
почекає трохи сад.
Допишу я СНІГ — і буде
акуратний СНІГОПАД.…

Жабенята зелені
кумкають
у кишені.
Коники-стрибунці
затиснуті в кулаці.

Голова безжалісна
ходить, усміхається.
Усміхається. А з чого?
З свого розуму МАЛОГО!…

Це я запізнився до вас на урок?
Та знаєте, скільки я звідав морок?!
А ви поміркуйте: уранці спросоння
будильник ударив мене по долоні.
Хотів я проснутись, та, бісова сплюха,
подушка мені приліпилась до вуха.
Почав я взуватись, а тут черевик…

Ціле літо по краплині
Сонце ми збирали,
Обережно у корзини,
В кошики складали.

Зашуміли в косовицю
Ниви урожайні —
Це забили у пшениці
Крилами комбайни.

Трактори заскиртували
Сонячне проміння,
І над полем заблищало
Срібне павутиння.

Все тепло своє за літо…

Ще зими не видно і в бінокль,
Ще цвіте при березі латаття.
Та вже вітер вищипнув листок
Із чуприни клена коло хати.

Виряджає літо в школу нас,
А бабуня осінь вечорами
В’яже рукавиці про запас,
Бо зима уже не за …

Червоним золотом із груші
Останнє листя потекло.
Останній трактор з поля рушив,
А птиця стала на крило.

Давно відпахла медуниця,
У підземеллі спить ховрах.
Лише не спиться, не лежиться
Глевкій дорозі у полях.

Вона то журиться за колосом,
Що відшумів, …

Охололи води і земля,
Сон бере натруджені поля.

На горбах у висохлий кулак
Заховав зернята дикий мак.

А поміж горбами в теплий край
Покотився колесом курай.

Ні душі в полях, лише димок
Лащиться, згортається в клубок.

То в село за …

Вже грім у хмарі
Не гримить
І в небі менше сині.
В передчутті зими
Тремтить
Сухе кукурудзиння.

Тремтять ставки
Серед полів,
Немов од землетрусу.
Гукає осінь
З комишів:
— Гиля у вирій, гуси!

А на капустяних
Грядках
Вже й паморозь …

Зібравши колос-урожай
І виглядівши квіти,
В далекі мандри за Дунай
Ішло червоне літо.

А біля нашого села
На відпочинок стало.
І вдруге вишня зацвіла,
Зозуля закувала.

Та закувала вже не так,
А якось хрипло, глухо.
Відчув неладне щось байбак
нашорошив …

Ще море тепле,
Ще сади
Не одягали шат червоних,
А вже ранкові поїзди
Привозять іній на вагонах.

У привокзальних квітниках
Жар чорнобривців дотліває,
І літо з айстрами в руках
Красуню осінь зустрічає.…

Вже переїхало з полів
Зерно у затишні комори,
І відчинились для птахів
Ворота вирію над морем.

Стоять останні теплі дні.
По селах справили обжинки,
І літо в нашій стороні
Тримає тільки павутинка.…

Усе щільніше тулиться до Бугу
Поголена косою сіножать.
Просвічуються наскрізь лісосмуги —
Сорочі гнізда можна рахувать.

За річкою, під самим небокраєм,
Гуртує осінь тисячі шпаків.
Ці хмари птиць, що небо закривають,
Примножились отут серед степів.

Примножилось зерно і стало колосом,…

Хто живе у нашій хаті?
Мама, тато, сестра , братик,
Я, малесенька дитина,
Ще дідусь й бабуся мила.
Є ще песик й кошеня,
А у нірці мишеня.…

У куточку павучок заховався-
Лесь побачив його і…злякався.
В оченятах сльозинки заграли,
Ніжки швидко до мами тікали.
– Міцно-міцно я до мами притулюся
І тебе павуче більше не боюся.
Бо ти зовсім не страшний, а маленький.
В тебе плащик з …

Осінь, вітерець холодний віє,
У просторі чути журавлиний клич.
Небо з кожним днем сіріє,
І летять осінні дні, мов мить.

Вже проїде скоро над полями
Снігова та вітряна зима,
Забіліють верби над ставками
І помчить із гірки дітвора.…

Про все на світі хоче
Мала Маринка знати,
Тому їй необхідно
У мами розпитати:

Куди втікає сонечко
Вечірньої пори,
Й навіщо забирає
Яскраві кольори?

Чому на небі зірочки
Маленькі і ясні,
І до якої гілочки
Прикручені усі?

Навіщо умиватися
Щоразу …

Їжачок в саду гуляє
І старанно настромляє
На свої міцні голки
Груші, яблука, сливки.

Три листочки веселкові
Принесе він малюкові,
Що недавно народився
Й працювать ще не навчився.

А для мами-їжачихи
І сусідоньки-зайчихи
Він несе смачні горіхи.
І грибочків повні …