Живе при глобусі тарган –
Бешкетник, навіть хуліган.
Ідуть чутки, що саме він
Змішав кордони трьох країн.
Що перекрив, без балачок.
Блакитні русла двох річок,
І, наче ілюзіоніст.
Заплутав назви різних міст.
Держав долинних та гірських.
Шляхів шосейних та морських.…
Достеменно нам відомі
Шкідники у нашім домі.
Ясна річ. Це – гризуни.
Мухи, міль і таргани.
А над ними головний –
Таємничий Домовий.
Безумовно, це вони.
Навіть влітку й восени,
Мають капосні манери:
Розмальовують шпалери,
Б’ють нечутно тарілки.
Нишком палять …
Ми сьогодні – снігопади
У снігу – дахи і сходи.
Небо – дзвінкомолоде.
Ми сьогодні – снігоходи:
Ті, хто вулицями йде.
Славно Києвом гуляти –
Навпрошки і по стежках.
Ми сьогодні – снігокати:
І на лижах, й на санках.
Можна, …
Поле. Зорі. Ніч казкова.
Долинає тихий спів.
То лунає колискова:
Не людська, а колоскова —
Найніжніша колискова —
Для маленьких колосків.
Сплять озерця і ліски,
Рибки сплять, пташки і миші.
Не баріться, колоски,
Засинайте й ви скоріше.…
Корова спекла коровай,
Непоспіхом сіла в трамвай,
І, доки поїздка тривала,
Нікого вона не минала:
Ні мишку, ні качку, ні квочку —
Давала усім по шматочку,
Бо змалку, у місті Лубни,
Дружили ще в школі вони,
І разом, хоч дуже …
Другий рік у нашій хаті,
Симпатичні, волохаті,
Тишком-нишком, десь під ліжком
Шалахмунеси живуть.
А що їх ніхто не бачить –
Це нічого ще не значить,
Бо вночі, коли всі сплять,
Ці вухаті, волохаті
Починають в нашій хаті
Царювать –
Із …
Наснилися доні небачені коні:
У яблуках – сині, без яблук – червоні,
Копита – посріблені,
Очі – як зорі,
Розвітрені гриви
І крила прозорі.
Це сталося в поїзді, в спальнім вагоні;
І мамі наснились казковані коні,
І татові коні явились …
Сірий вовчик, лев і птах,
Поні волохаті –
Всі з хвостами, при хвостах,
Всі такі хвостаті.
І собаки, і коти,
І слони, і миші:
Де не глянь, хвости, хвости –
З ними красивіше.
Тільки в нас хвостів нема,
Чи то …
Два хор-р-р-ро-брі хробаки
Й два сміл-л-ли-ві слимаки
Закладалися на гріш,
Хто з них бігає скоріш.
А дистанція така –
До трухлявого пенька.
Скоро землю вкриє сніг,
Та ніхто ще не добіг.…
Броня зиму малювала:
Теплу кофту надівала,
Чобіточки і пальто,
Шапку, шарфик ще й спідницю –
Певно, щоб не застудиться.
Ось прийшла з роботи мама:
– Це комедія чи драма?
Що це на тобі надіто?
Схаменись! Надворі – літо…
Годі, Броню, …
Своя мета життя – в кота.
Мабуть, не та мета – в кита.
Та й в них, напевне, не така,
Як у гиндика чи бика.
А у бика, вважаю я,
Мета – інакша, ніж моя.
Вже чималі й твої літа.…
Якось двом із наших кур
Ми зробили манікюр.
Вони зранку не вітаються,
Манікюрами пишаються,
Вже не хочуть жить в селі –
Копирсатись у землі.
День пройшов. Голодні кури
Зберігають манікюри:
Навіть соромно й казати –
Гній не стали розгрібати.
А …
Ми хворієм, як належить:
В горлі – біль, у носі – нежить,
В грудях – бухкання і хрип.
Ми хворіємо на грип.
Кашель, піт, важкі повіки.
Все набридло: мед і ліки,
Молоко, лимони, чай –
Вірні друзі, виручай!..
В мене …
Задоволені в´юни –
По ставках живуть вони.
Задоволені й слони –
По лісах живуть вони.
Водоплавному в´юнові
Нащо заздрити слонові,
Суходольному ж слону
Нащо заздрити в´юну?
В кожного життя своє.
Тож радій тому, що є.…
Обіцяю: неодмінно
Буду вчитись на «відмінно»
І поводитися кльово,
І завжди тримати слово.
Обіцяю: буду в русі,
Помагатиму бабусі,
Не палитиму ніколи,
А тим паче біля школи.
Вивчу мови і столиці,
Бо воно мені згодиться,
Та й поїду за кордон …
Тиша. Сон. Будильник. Ранок.
Мама. Тато. Джек. Сніданок.
Сумка. Термос. Ковбаса.
Ліфт. Автобус. Шлях. Краса!
Стежка. Ліс. Дуби. Ялиці.
Вуж. Гриби. Пташки. Суниці.
Білка. Небо. Синь. Роса.
Тиша. Термос. Ковбаса.
Комарі. Вогонь. Димок.
Шлях. Автобус. Ліфт. Замок.
Ванна. Мило. Ліжко. …
Йшли. Угледіли. Спинились.
Підійшли. Порозумілись.
Дещо спільне пригадали.
Головами похитали.
Пожурились, повсміхались.
І шляхетно попрощались.
Гарних навчені манер –
Доберман і Фокстерьер.…
Щира, кльова, щедрослова,
хай живе дитяча мова!
А дорослу, перерослу,
не люблю я, бо вона –
перелякана й нудна.
Та – дитяча, неледача,
хоч, буває, і заплаче,
але завжди – пречудова,
дуже класна, кольорова.
Зрозуміла квітам, звірю,
кораблю і журавлю,-…
Я наївся досхочу –
Тільки дихаю й мовчу,
Бо уже мені до рота
Не пролізе навіть шпрота,
Навіть макова зернинка
Чи зернинки половинка.
І не встати, і не сісти,
Тож я змушений сказать:
Не давайте мені їсти –
Ще хвилин, …
Склалась думка у Пітона,
що живе він монотонно:
тільки їсть і тільки спить.
Ну, хіба ще в сні хропить.
Сумно й нудно. Ось чому
забажалося йому
трохи інших декорацій,
світла, музики, овацій.
І тепер на круглій сцені,
а, точніше, на …
Таксу, спритну і швидку,
я веду на повідку.
Рветься такса з повідка,
аж болить мені рука.
Ну, чому ж вона така
надто спритна і швидка?
Ну, а такса у цей час,
ось що думала про нас:
— Тягну я на …
Двоє півнів — два дружки —
Забрели раз до ріки
І побачили, як спритно
Вудять рибу рибаки.
Їм розсипавши похвали,
Півні так собі сказали:
— Завтра встанем дуже рано —
Ще як трави сплять в росі,
Підем з вудками і …
Лесь на лижах — перший раз
— Ой, та що це з ними,—
Він дивується весь час,—
З лижами отими?
Спотикаються вони,
Їдуть в різні боки.
Через них подер штани,
Падаю щокроку.—
Розвело хлоп’я руками:
— Ой, аж ноги мліють……
Каже мама Феді:
— Де ти був, синок?
— На велосипеді їздив в дитсадок,
Щоб забрати Рому
З дитсадка додому.
— Мама налякалась: —
— А якби що сталось?
Ти ж з велосипеда
З ним упасти міг…
— Ні,— сміється …