Вірші та поезія для дітей — сторінка 75

Писав із табору Василько:
«Нових у мене друзів стільки!
Я, мамо, добре відпочився!
І опилсинів тут наївся!
І накупався – як ніколи!..
ПЕши.
ВітаЇм.
Я й МЕкола».
А мама так йому писала:
«Без тебе дома скучно стало…
Але тобі на …

В класі в нас
Є Панас, –
Маєм з ним мороку:
Без шпаргалки-виручалки
Він не ступить кроку.
Він без «НЕ»
Не дихне, –
Тільки й чуть від нього:
Я НЕ знаю, я НЕ вмію,
Я НЕ чув такого…

От якраз…

Соловейко
Навесні,
Навесні
Сипле співи
Голосні,
Голосні.
Соловейку,
Щебечи,
Щебечи:
Мене співам
Научи,
Научи!
Заспіваєм
Ми удвох,
Ми удвох,
Починаєм:
– Тіу-тьох,
Тіу-тьох!…

Я ведмедиків взяла,
Посадила до стола,
Стала медом частувати:
– Пригощайтесь, ведмедята!

А ведмедики сидять
І нічого не їдять:
Скуштувать медку охота –
Та відкрить не можуть рота.…

Окунь риб в ставку ковта,  –
Проковтнув би і кита!

Та хотів чи не хотів, –
А нема в ставку китів!…

Де берези та дуби —
там збирала я гриби.
І опеньки-тонконіжки
і лисички, й сироїжки
в кошик дружно —
стриб та стриб!..
Де ж подівся білий гриб?
Мабуть, він маленький ще,
підростає під кущем:
ще стрибати не навчився —
ось …

На травиночки
згори
крапля сонця впала,
ледь торкнулася землі —
і земля заграла!

Я одразу перестав
у садку копати,
до землі на мить припав
нишком біля хати —
і почув:

трава гуде,
і говорять квіти,
що до нас уже іде…

— Слухай, песику малий,
білосніжна спинка,
чом у тебе хвіст — рудий,
спинка ж —
як пір’їнка?

Пес у відповідь:
Г ав-гав!
Я на річці засмагав:
сам під кущиком лежав,
хвіст
на сонечку тримав!…

Подаровано на свято
Гнату
гарний автомат!..
А Славко кепкує з Гната:
— Сміх та й годі:
Гнат — солдат?!
Не встаєш ти вранці-рано,
ждеш, щоб хтось тебе збудив,
і ховаєшся старанно
од холодної води.
Знай:
не будеш гартуватись,
а ховатись …

Я сказав Петькові:
— Якщо хочеш знать,
у моєї мами
діток — двадцять п’ять!

А Петько сміється,
каже:
— Ой, помру!
Може, ти покажеш
брата чи сестру?
— Це для мене
просто, –
я кажу смішку,—
бо моя матуся —…

Там, де вересень в долині
З пензлем походив,
Стали сливи сині-сині.
Скільки ж бо тих слив!

А маленькі дитинчата
Вибігли в садок,
Простягають рученята —
Не дістать сливок.

Тут вітрець розправив плечі,
Листям зашумів,
І солодких слив малечі
В кошик …

Ходить Осінь гаєм
Та звірят питає:
—Що ви поробляєте,
Як про зиму дбаєте? —

Загойдалась гілка,
Обізвалась Білка:
—Я збираю шишки,
І гриби, й горішки.—
Обізвався їжачок:

—В мене шуба з голочок —
Я носив суниці,
І грушки, й брусниці.…

Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, й травка,
Зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна,
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,…

Біля струмочка, біля калини
Дудку Іванко зробив з вербини;
Гра-виграває в дудку Іванко,
Голос по гаю іде щоранку……

Погляньте на двох їх:
Он з донею мати.
Чи можна ж маленьку
Ще більше кохати?!
Впадає матуся,
Дівчатко милує,—
І рученькі й ніжки
Маленькі цілує!…

Був собі дід Нетяжка,
Була у нього синя сермяжка,
На голові — шапочка,
На спині — латочка,—
Чи хороша моя казочка?
— Погана!
—  І ти кажеш «погана»,
і я кажу «погана».
Був собі дід Нетяжка,
Була у нього синя …

Їхав вояк морквяний,
Коник буряковий,
Кожушина оріхова,
Жупан лопуховий;
Пістолети з качана,
Кулі з бараболі,
А шабелька з пастернаку,
А піхва з фасолі.
Їде, їде вояченько,
Під ним коник скаче,
Надибали його свині:
«Злізай-но, вояче!»
Він вихватив пістолета,
Став свиней …

В їжака є кожушок
із колючих колючок.
Дуже тепло їжаку скрізь
ходити в кожушку.

Коли спати він лягає,
кожушок свій не знімає.
Кіт просив у їжака
поносити кожушка.

Та їжак йому не дав,
та їжак йому сказав:

– Маєш свого …

Знов прийшла на землю
осінь,
розпустила сиві коси,
а у неї в сивих косах
позаплутувались оси.

Позаплутувались оси
і бринять в її волоссі.

Дуже любить осінь
оси,
що бринять у сивих
косах,
і, мабуть, що через оси
та й назвали …

— Я у тебе дармоїд,
якось бабі каже дід.

— Ну, який ти дармоїд?
Ти у мене славний дід!

— Може, справді
славний дід,
але й славний дармоїд,
каже бабі впертий дід.—
З’їв сніданок, з’їв обід
і нестямивсь, як допіру…

Говорило
мило з шилом
що у шила —
гостре рило,
а тому-то рило
в шила
дуже важко мити
з милом.

Ну, а шило
з гострим рилом
дивувалося із мила.
Дивувалося із мила,
що чіпляється до шила.

Говорило
шило
милу:
— …

Жив на світі цар Горох.
Був у нього хлопчик Ох.

Цар Горох
і хлопчик Ох
скрізь ходили тільки вдвох.

Цар Горох питався:
—    Ох,
правда ж, добре нам удвох?

—    Цар Горох,
нам добре вдвох,—
радо згоджувався Ох…

Якось ставсь …

Зайчик сонячний у Жені
цілий день сидів у жмені.

Як заснув маленький Женя,
то заснув і зайчик
в жмені.
Міцно спить до ранку в Жені
зайчик сонячний у жмені.

І встають уранці — Женя
й зайчик сонячний
у жмені!…

У лисички
є сестричка.
Та сестричка —
теж лисичка.

Дві лисички —
дві сестрички —
мають коника та бричку.

Зветься коник
стрибунець.
Коник — справжній
молодець.
А якби не стрибунець,
був би він не молодець.

Дві лисички —
дві сестрички …