Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз
Думав, що капуста.
Місяць скік та й утік
В небо синє-синє.
Не кружок-колобок —
Тільки половина.
Заховався, повис,
Де хмарки, мов хустя…
Зайчик місяця надгриз
Думав, що капуста.…
Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.
Як же мову ту забути,
Що нею учила
Нас всiх ненька говорити,
Ненька наша мила.
Ой, шануйте, поважайте
Рiднесеньку мову,
I навчайтесь розмовляти
Своїм …
Давно вже попрощали нас
З-під неба журавлі,
Пташки замовкли у гаях,
І втихло на землі.
Вже ліс убрав багровий стрій,
Зів’ялий лист паде,—
В гостину з півночі до нас
Грізна зима іде.
Припали квіти до землі,
Туман наляг кругом,
Ще …
В бору зелені сутінки,
Стрибають білки з віт,
Кульбаби-парашутики,
Де був недавно цвіт.
Грибки зійшлися зграйками,
Під соснами мовчать.
За сонячними зайками
Сіренькі зайки мчать.
Гілок ламать не велено,
Нехай ростуть міцні.
В бору так тихо й зелено,
Так радісно …
А по лісі ходить страх…
Ах!
Тарарах!
А по лісі ходить страх…
Може, то сердитий вовк
Об поліно ногу втовк?..
Може, то ведмідь старий
Ходить в хащах сміло?..
Спробуй в лісі розбери,
Що там торохтіло.
Тупав вітер по ярах.
Ах!…
При зеленому горісі,
При дубочку та сосні
Я гукаю, а у лісі
Хтось відгукує мені.
Каже братик:
— Це луна.
— А яка вона?
Каже братик:
Голосна.
— А іще яка?
— Не знаю,
Тільки є вона в бору…—
Я …
Їй сорочку сонце вибілить,
Коси змиє дощик їй.
З гущини
Зайчата вибігли
По отаві молодій.
А берізка все шепочеться,
Щось розказує дубку.
Видно, їй, веселій, хочеться
Теж, погратись на лужку.
Має листям —
не натомиться,
Вигне гілочку-брову,
Потім раптом засоромиться,…
Пахне вересом, дише холодом.
Віє простором широти.
Йду між золотом, йду під золотом.
Йду по золоту золотий.
Кажуть, вересень, от і вересень.
Мені, вересню, повезло:
Груші, яблука, ще й при березі
Човен тесаний та весло.
Вирушаю я в довге плавання,…
Ходить осінь за дубами,
Ходить осінь за стогами,
Ходить осінь по покосах,
В пелені шовковій носить
Яблука для мами.
Мама яблуко в долоню:
— Покуштуй-но, доню.—
Що ж, коли в нас повний кошик
Що ж, як мама так припрошує
Мушу …
Ось я, за сосною…
Ось і листя в’яне…
Осінь я… За мною
Йдуть густі тумани.
Осінь я. Осоння
Листям засипаю. Осінь…
Трави сонні
Долу нагинаю.
Ще листки лапаті
Дощиком не кроплю,
Бо в поля копати
Люди йдуть картоплю.…
Мама каже:
— Йде весна.
—Подивлюся: де ж вона?
Попід хмарами в імлі
Пролітають журавлі,
Мчать струмочки вздовж доріг,
На городах тане сніг,
Он синичка голосна…
Тільки де ж це та весна?
Розпукаються бруньки,
Тихо стукають в шибки…
Далечінь така …
— Проліску, проліску, де ти узявся?
— З-під снігу.
— Нащо так рано на світ показався?
— Дітям на втіху.
— Проліску, проліску, холод надворі.
— Не горе.
— Вітер холодний гілля нагина.
— Я не боюся, бо завтра весна.…
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий цвіт.…
Знов вершиною рясною
Розшумілася сосна.
Вечір дихає весною,
Та і насправді вже весна.
Сніг крихкий, неначе щебінь.
За селом чорніє путь,
І зірки у тихім небі,
Наче проліски, цвітуть.…
Наш дідусь малят питає,
Як весну хто пам’ятає.
Пам’ятаю квіти з гаю,
Пам’ятаю — в ліс ходив,
Та найкраще пам’ятаю:
Дві берізки посадив.
Посадив їх навесні
Біля стежки при вікні.
Рясно дощики пішли —
Дві берізки підросли.…
При ополонках крига рихла —
Ховай у шафу ковзани.
Взялась хурделити і стихла
Зима, лякаючись весни.
Нехай ще вдосвіта покреше
Мороз об камінь та грудки.
Та свіжим соком у черешень
Вже наливаються бруньки.
Вже де-не-де чорніє поле,
Зняв білу шапку …
Мороз всі вікна заплете
Льодком, мов павутинкою.
До нас Снігуронька прийде
З веселою ялинкою.
І рік новий почнеться враз
І з нами привітається.
З нових ялинкових прикрас
В нас січень починається.
Січе сніжком, скрипить саньми,
Та ми його не лаємо …
По тонкім льоду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.
На ковзанку іду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Черевички від незвички
Ковзають по льоду.
А я та й не впаду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.…
Іде дід через лід,
Дідусеві слизько.
Іде дід через лід,
А іти не близько.
Підійдем до діда ми,
Візьмемо за руки,
Бо слизькі серед зими
В діда закаблуки.
Тьохка лід, дзвонить лід,
Вітер з лісу вибіг.
Іде дід через лід,…
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Крутиться, вертиться,
Одбіжить та й вернеться
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Гримає, сердиться,
Попід ноги стелиться.
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Бігає, грається,
В хату добирається.…
Морозику, морозику,
Червоний в тебе ніс,
Морозику, морозику,
Тікав би ти у ліс.
Морозику, морозику,
Спішить весна до нас,
Морозику, морозику,
Прощатися нам час.
Морозику, морозику,
Курли тобі, курли…
З’явилися журавлики —
І квіти зацвіли.…
Білі лисички біжать через луг.
Біле, аж світиться, поле навкруг.
Білі лисички шукають курчат,
Півники білі на хатах мовчать.
Білі курчата сховались в курник,
Білий у небі стоїть молодик.
Вісім тополь та багато ялиць
Слухають шурхоти білих лисиць.…
Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок! –
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї й очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки, –
У дуплі живе вона.…
На початку зими, перед Новорічними святами та Різдвом всіх діточок чекає їхнє улюблене свято – День Святого Миколая. Ми підібрали добірку віршів, присвячених Святому Миколаю та поділили їх відповідно до віку – зовсім коротенькі віршики для малят та більші для …