Мила милитись
Не вміла,
Мила мило
З рук не змила.
Мама милила
Уміло,
Мама з Мили
Змила мило.…
Ніч не спали
Сиченята,
Полягали
Ранком спати.
— На добраніч!
Каже сич,
Бо в сичів же
ДЕНЬ — ЦЕ НІЧ.…
— Де, вороно-
Каркароно,
Ти була?
Що, вороно-
Каркароно,
Принесла?
— Покружляла,
Покружляла
Я вгорі.
Горобців
Порозганяла
У дворі.
Стріла півня-
Розбишаку,
Пісняра —
І чкурнула,
Дременула
Із двора.…
Став говорити
Осел свині:
— Люблю я квіти,—
Вони смачні!
Свиня ослові:
— Хро-хро! Авжеж!
У них чудове
Коріння теж!…
Веселі рибки
Пливуть у зграї,
А раченятко
У них питає:
Куди зібрались
Ви косяками?
Йдем до рибалок
За черв’яками!…
Чому цуцик у муці?
Він хотів спекти млинці
Та собача вдача
Дуже нетерпляча:
Лиш розбовтав тісто —
З’їв його все чисто!…
Малий горобчик у дворі
Хвалився всім на втіху:
— Злякав я півня на зорі,
Цвірінькнув — і під стріху!…
Ніяк не вгамує
Бабуся хлопчину:
Малий репетує
Вже цілу годину.
Та раптом стихає
Той крик голосний…
Бабуся зітхає:
— Засне, мій малий!
А з ліжка хлопчина:
— Ні, ні —не засну!
Я трошки спочину
І знову почну!…
Грак стоїть під тином
В сіні по коліна
і своє співа:
— Карр!.. Хіба ж це сіно?
Карр!.. Хіба ж це сіно?
Це ж суха трава!…
— Де ти завозилася?
Де ти забруднилася?
— Я в калюжі з сонечком
Гралася в долонечки!…
— Ну що ти наробила?
На платті все чорнило!
В чорнилі скатертина,
Панчішки і хустина…
— А що?—мала питає
Чорнила більш немає?…
Котяться хвилі,
І річка тече…
Капають сльози
В бичка гаряче.ві
Плаче бичок:
— Приключилась біда!
Дума, що витече
З річки вода.…
Ми на акваріум дивипись,
І от — не знаєм, що зробилось?
Всі наші рибки повмирали…
А ми ж і в руки їх не брали,—
Ми лиш давали мармеладу
І налили їм… лимонаду.…
Качечка кряче,
Каченят не баче.
Кличе качечка курчат:
— Чи не бачили качат?
— Ні, качечко, ми качат
Не бачили й в вічі,
А качура без качат
Зустрічали двічі!…
— Рака витяг я з води!
— То давай його сюди!
— Ой, не можу — не пускає:
Пальці клешнями стискає!
— Пальці, кажеш, прищипив?
Хто ж кого тоді зловив?…
Жабенятко забруднилось,
Забруднилось — не помилось.
— Жабенятко, так негоже!
Ну на кого ти похоже?
— Я похоже на мамуню.
На мамуню-кваквакуню!…
Мала мама одинця,
Одинця-
Мазунця.
Мамі з ним була біда:
Одинець був
ВЕ-РЕ-ДА.
Вереда вередував,
Всім спокою не давав:
І бабусі,
Й тьоті Ірі,
І сусідам по квартирі.
Навіть котику-
Воркотику
Малому
Від плачу
Тікать доводиться
Із дому.
А горобчики…