Ніяк не вгамує
Бабуся хлопчину:
Малий репетує
Вже цілу годину.
Та раптом стихає
Той крик голосний…
Бабуся зітхає:
— Засне, мій малий!
А з ліжка хлопчина:
— Ні, ні —не засну!
Я трошки спочину
І знову почну!…
Грак стоїть під тином
В сіні по коліна
і своє співа:
— Карр!.. Хіба ж це сіно?
Карр!.. Хіба ж це сіно?
Це ж суха трава!…
— Де ти завозилася?
Де ти забруднилася?
— Я в калюжі з сонечком
Гралася в долонечки!…
— Ну що ти наробила?
На платті все чорнило!
В чорнилі скатертина,
Панчішки і хустина…
— А що?—мала питає
Чорнила більш немає?…
Котяться хвилі,
І річка тече…
Капають сльози
В бичка гаряче.ві
Плаче бичок:
— Приключилась біда!
Дума, що витече
З річки вода.…
Ми на акваріум дивипись,
І от — не знаєм, що зробилось?
Всі наші рибки повмирали…
А ми ж і в руки їх не брали,—
Ми лиш давали мармеладу
І налили їм… лимонаду.…
Качечка кряче,
Каченят не баче.
Кличе качечка курчат:
— Чи не бачили качат?
— Ні, качечко, ми качат
Не бачили й в вічі,
А качура без качат
Зустрічали двічі!…
— Рака витяг я з води!
— То давай його сюди!
— Ой, не можу — не пускає:
Пальці клешнями стискає!
— Пальці, кажеш, прищипив?
Хто ж кого тоді зловив?…
Жабенятко забруднилось,
Забруднилось — не помилось.
— Жабенятко, так негоже!
Ну на кого ти похоже?
— Я похоже на мамуню.
На мамуню-кваквакуню!…
Мала мама одинця,
Одинця-
Мазунця.
Мамі з ним була біда:
Одинець був
ВЕ-РЕ-ДА.
Вереда вередував,
Всім спокою не давав:
І бабусі,
Й тьоті Ірі,
І сусідам по квартирі.
Навіть котику-
Воркотику
Малому
Від плачу
Тікать доводиться
Із дому.
А горобчики…
Ціпу-ціпу-ціпоньки золоті,
Заховайтесь, ціпоньки, в лободі:
Десь тут ходить киценька по дворі,
Носить у подушечках пазурі…
Літечкo, літечкo, зацвіти,
Солоденьких ягідок уроди.
Умивай їх росами рано-рано,
Поки небо зорями іще вбрано.
Зігрівай їх сонечком тепло-ясно,
Поливай їх дощиком рясно-рясно.
Будуть, як намистечко, у траві
Красуватись ягідки лісові.…
Мурашка і равлик
Зробили кораблик,
З листочків, з лозинок,
З билинок зробили.
Все вийшло чудово,
Бо є тут вітрила,
І щогла струнка,
І корма, і канати…
Лиш місця замало,
Щоб нас покатати.…
Як то гарно, як то любо
Грає сонце над Дніпром.
У м’якій смугастій шубі
Джміль дріма під лопухом.
Пахне літом. Синій дзвоник
Ніжно світиться між трав.
А манісінький сюрконик
Нам на скрипочку заграв.…
В білій куряві усе –
Хурделиця сніг несе,
Крутить, южить,
Метеляє,
У хати всіх заганяє.
А я її не боюся,
Бо з віконечка
Дивлюся.…
Дрімає ліс під переметами снігів,
Заснув ведмідь, куняють в норах борсуки…
Лише біжить дрібненька низочка слідів,
Та все між соснами старими навпрошки.
Ходив тут лис. Чи зайця полював,
Чи, може, так чого собі ходив,
Чи, може, самотою сумував,
Що синій …
Наметляло, навіяло,
Ще й добряче обсіяло.
Це віхола-кушпела
Прилетіла до села.
В комини похукала,
У двері погрюкала,
За клямки посіпала,
Ворітьми порипала,
Снігу намела
І в поля втекла.…
Зав’язала кізка хустку
І пішла полоть капустку.
Помагала бабці й діду,
Працювала до обіду.
Так полола, аж втомилась.
Тільки де ж капустка ділась?…
Ані плащик, ні взуванка
Не потрібні для Іванка,
Коли дощик іде.
Бо ростуть дерева й квіти,
І усі на світі діти,
Коли дощик іде.…