Вірші українських поетів — сторінка 83

Вітер носиться, літає,
Топче луки і поля,
Жовті трави пригинає,
Лист зриває із гілля.

То скирти, стоги розносе,
То у сурми загуде,
То в безсиллі заголосе
І до скелі припаде.…

Завтра, завтра підем в поле,
В школі кинемо книжки,
Цілий день ми проспіваєм,
Як співають там пташки.

І ромену і волошок
Повні поли нарвемо,
На межі з квіток пахучих
Ми віночки сплетемо.

У лісах, лісах зелених
Ми спочинемо гуртом
Під …

Жене гусей маленький хлопчик,
Жене на луки, на поля;
Гелгочуть гуси, шкутильгають…
«Гиля, гиля, гиля, гиля!..»

Аж ось спинились гуси білі
І став угледіли здаля,
Забили крилами, знялися…
«Гиля, гиля, гиля, гиля!»

Радіють гуси, поринають…
Нащо їм луки і поля?…

Два хлопчики на ставочку
Ловлять рибку в холодочку,
Золотеньку і срібненьку,
І велику і маленьку.

Прийшла мати рибку взяти,
На вечерю їх позвати,
А хлопчики і не чують,
На рибоньку все чатують.

І з кошиком пішла мати
Вечеряти готувати,
Варить …

Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану,
На крилечках, вітрику, полети,
Колосочки золотом обмети.

Як достигне житечко на лану,
Прийдуть люди жатоньки ярину,
Блискавками косоньки заблищать,
Золотими кобзами забряжчать,

Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану,…

Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте?..

«Швидше, мамо, — черевички!
Глянь, як весело в саду!…

В небі жайворонки в’ються,
Заливаються — сміються,
Грають, дзвонять цілий день
І щебечуть, і співають,
І з весною світ вітають
Дзвоном радісних пісень.

Ось вони на землю впали,
Щось шепнули їй, сказали
І розтали знов у млі…
І щоб глянути …

А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.

На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.

Засиніли проліски
У ліску, у ліску…
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечку-батечку,
Догоди, догоди,…

Тануть,
В’януть
Сніги, —
Як крізь хмари летючі
Гляне сонце блискуче.
Усміхнеться в привіті,
Розіллється в блакиті.
Тане сніг,
В’яне сніг,
Гине.…

Спи, мій малесенький, спи, мій синок…
Я розкажу тобі безліч казок.

Нащо ж ти віченьки знову розкрив?!
Спи, моя пташко, то вітер завив.

Стогне і виє уже він давно,
Б’ється і стука у наше вікно…

Геть, розбишако, в далекі степи!..…

Звідкіль гості налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі…
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки…
На городах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло …

Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.

Я сюди, а він туди…
«Не віддам, …

Коли із хати вийшли ми,
Ще тільки розсвітало…
Під білим килимом зими
Усе навколо спало.

В пухнаcті сукні і свитки
Ялинки повдягались,
Кущі насунули шапки
І вовною пишались.

Укрилось ряднами село:
Безмежний степ біліє:
Стежки й дороги занесло,
І цяточка …

А я у гай ходила
по квітку ось яку!
А там дерева — люлі.
І все отак зозулі:
ку-ку!
Я зайчика зустріла,
дрімав він на горбку.
Була б його спіймала —
зозуля ізлякала:
ку-ку……

Йтиму садом,
Полем, а чи лугом,
Буду я
Природі вірним другом.
Не столочу
Навіть і трави,
Я скажу їй:
— Зеленій, живи!
Коли лісом
Буду я іти,
Теж посію
Зерна доброти.
Побажаю
Дереву і пташці,
Щоб вони
Жили у мирі …

Зайчик сірий плиг та скок
З поля чистого в лісок.
Через пень, рівчак, колоду;
Ненароком якось в воду,
Спотикнувшись, зайчик — бух!
Де не взявся тут пастух:
Невеличке те хлоп’ятко
Пасло в лісі десь ягнятко.
Отже, скинувши торбинку
Та полатану …

Зайчик Натальчик

Вибіг на двір гратись.

Забув в плащик вбратись.

Бігав…скакав

На вухах стояв.

До хати вертався.

За горло тримався.

Положили під перину

Дали гірку аспірину.

Бо хто плащик не вдіває,

Тому катар докучає.…

По світу літала,

Весело співала.

Морквочки не їла.

Голова боліла.

Доктори казали

– Носи окуляри!

Вона не хотіла.

До зупи влетіла.

Нема вже Мотрушки

Неслухняної мушки.…

Їхав хлопчик морквяний,
Коник буряковий,
На нім шапка з лободи,
Жупан лопуховий,

Пістолети з качана,
Кулі з бараболі,
А шабелька з пастернаку,
Стремена з квасолі.

Їде хлопчик морквяний,
Під ним коник грає.
Надибали його свинки —
Цілісінька зграя!

Він вихвата …

Хлопчик з вудкою дрімав
Та й ліг на травичку.
А рачок за вудку — смик!
Та й потяг у річку.

А уранці виліз рак,
Вийняв хліба скибку,
На гачечок почепив
Та і вудить рибку.

Повний кошик навудив,
Не вудивши зроду.…

Вчора

Тридцять три

Сороки

Знов

Не вивчили

Уроки.

Бо учили

Ті уроки

Вкупі

Тридцять три

Сороки.…

Біля озера щодня

Бавить жаба жабеня.

Обіймає лапкою,

Називає жабкою.…

Мишеняті
Мишка-мати
Каже: – Доню,
Вчись читати,
Бо тобі уже
Пора
Братися за букваря…
Розгортає
Мишка книжку,
Щось пищить
До себе нишком.
Раптом плаче:
– Ой, біда!
Щось вусате
Вигляда!
– Що там?
Хто там? – каже мати.
– Там, …

У садочку серед вишень

На маленькому стільці

Грицик книжечку залишив

Про веселих горобців.

Повернувсь – самого  себе

Вже здивовано питав

–  І кому було це треба?

Книжку хто перегортав?..

Шелестіли тихо віти

У вишневому саду:

„Це  гортав чубатий вітер

Дуже …