Погляньте, погляньте, яка благодать!
Дивіться: метелики з неба летять!
Квітки повмирали усюди надворі, –
Морозець малює на шибах узори…
Картинкою гарною стане віконце,
Як трошки поблискає золотом сонце,
Погляньте, погляньте, яка благодать:
Метелики з неба летять і летять.…
Білі гуси летять над лугами,
В синім небі біліють снігами,
В синім небі хмарками зникають,
Довго-довго їх очі шукають.
Білі гуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали…
Розцвіли, як купави великі…
Довго-довго їх чуються крики.
Навмивалися, накупалися,
Нагойдалися, нагулялися.…
Та це ж весна,
Бо тане сніг.
Дивись, струмок
Згори побіг.
Шумить вода,
Ламає все,
Весна іде,
Тепло несе.
Шумить, гуде
Веселий гай,
І гомонить: „
Вставай, вставай!
Розтане сніг,
Зима мине,
Земля кругом
Цвісти почне.
Дітей малих
Веселий рій…
Покинута, занедбана на лугу
зеленіє капустонька у снігу,
а до неї стежечку не одну
протоптали ніженьки по лану.
Догадайтесь, дітоньки, ви самі,
хто ці робить стежечки узимі.
Я вам в цьому віршику не скажу,
бо сам ще раз подивитись побіжу. …
Жив собі Максим убогий
Коло річки, край села.
Крім дітей та жінки, в його
Тільки курочка була.
Нанесла вона яєчок.
Вже й Великдень ось-ось-ось!
Хоч би кожному яєчком
Розговітись довелось!
Та старий Максим міркує:
“Поїдяться крашанки,
А коли підсипем квочку,…
ЗАСПІВ
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас …
Маленький хлопчик в човен сів,
махнув весельцем — і поплив.
Світало. Сонечко вставало.
Ховався ранішній туман.
В росі сріблився сизий лан,
і на верхів’ях лісу сонце грало.
Спинився хлопчик. Ось краса!
Цвітуть хмарками небеса,
літають зграями качки,
щебечуть весело пташки.…
Степ весною — наче килим,
Сонце кидає нитки,
Вишиває візерунки,
То розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною,
З кожним днем пишніш стає,
То обсиплеться росою,
То враз пахощі поллє.
Степ у літі — наче море,
Розіслався навкруги,
Хто його обійме …
Згадую: так я в дитинстві любив
вибігти вранці із хати,
тільки послухати шелести нив,
з вітром пісні поспівати.
Що говорив мені в лісі струмок,
що мені поле шуміло
мозок не міг зрозуміть їх думок,
серце ж моє розуміло.
Дивною казкою …
Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престола,
Ярослав розумний сів.
Святополком Окаянним
Все зруйновано було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село.
І усю свою увагу
Ярослав зверкув на лад.
І небавом Україна
Зацвіла, як пишний сад.…
Геть за морем українським,
Понад склом Босфорських вод
Дивні вежі і палати
Розкидає Царгород.
Наче вир, кипить, торгує
Крамом, зброєю, вином.
Вдень він вуликом здається,
А вночі — чудесним сном.
І з усіх країн до його
Ллється хвилями народ.
Наші …
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться…
Ліс густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб’ється навіть сонце
Крізь гілля його густе.
Велетенські граби, вільхи,
Сосни, явори, дуби
Раз в століття полягають
Після віку боротьби.
Де родились, там вмирають,
Обертаються у тлінь,
На могилах виростає
Ряд наступних …
“Теплінь. Весна іде!” —
Сказала так бабуся.
Весна іде? Та Де?
Коли в вікно дивлюся —
Аж справді йде весна.
Ось стала біля ставу,
Всміхнулася ясна
І кинула купаву.
Купава розцвіла,
На хвилях загойдалась.
Весна ж у ліс пішла,
Ішла …
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б’ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться з дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.…
КАРТИНА 1
Палац князя
ДІВЧИНА. Сумний наш князь, сумний наш князь, лягли йому на чоло хмари, неначе ждуть нас знов удари, неначе знов орда знялась…
КНЯГИНЯ. Ах, я так серцем не боліла, коли орда в степах кипіла, і князь з …
Тихо у полі… ні співу, ні шуму,
Думає поле глибокую думу,
Тишею душу свою напуває,
Колос зелений зерном наливає.
Тихо… ні співу, ні шуму,
Думає думу.…
Сумно і весело, сльози і сміх…
Зелено, любо і сіється сніг…
Зимно становиться… трави й квітки
Хутко вбираються в білі свитки.
В хустках всміхаються личка жоржин,
В смушки сховались корали шипшин.
В ряднах нап’ятих стоять нагідки,
Всі чорнобривці наділи шапки.…
«Вивірка, вивірка плига вгорі!..
Онде праворуч, за гілкою, — гляньте!
Що вам — не видно?.. Та осьдечки станьте!
Вивірка! Швидше сюди, школярі!»
З криками, гиками діти біжать…
«Вивірка?! Де ж вона? Де вона ділась?»
«Впала з ялинки, клубочком скотилась».
Діти …
Вітер носиться, літає,
Топче луки і поля,
Жовті трави пригинає,
Лист зриває із гілля.
То скирти, стоги розносе,
То у сурми загуде,
То в безсиллі заголосе
І до скелі припаде.…
Завтра, завтра підем в поле,
В школі кинемо книжки,
Цілий день ми проспіваєм,
Як співають там пташки.
І ромену і волошок
Повні поли нарвемо,
На межі з квіток пахучих
Ми віночки сплетемо.
У лісах, лісах зелених
Ми спочинемо гуртом
Під …
Жене гусей маленький хлопчик,
Жене на луки, на поля;
Гелгочуть гуси, шкутильгають…
«Гиля, гиля, гиля, гиля!..»
Аж ось спинились гуси білі
І став угледіли здаля,
Забили крилами, знялися…
«Гиля, гиля, гиля, гиля!»
Радіють гуси, поринають…
Нащо їм луки і поля?…
Два хлопчики на ставочку
Ловлять рибку в холодочку,
Золотеньку і срібненьку,
І велику і маленьку.
Прийшла мати рибку взяти,
На вечерю їх позвати,
А хлопчики і не чують,
На рибоньку все чатують.
І з кошиком пішла мати
Вечеряти готувати,
Варить …
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану,
На крилечках, вітрику, полети,
Колосочки золотом обмети.
Як достигне житечко на лану,
Прийдуть люди жатоньки ярину,
Блискавками косоньки заблищать,
Золотими кобзами забряжчать,
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану,…