У третьому класі вчиться маленька Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється.
Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама й каже:
– Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум’яна… …
В одного батька троє синів – маленьких хлоп’ят.
– Розкажіть, як ви сьогодні прожили день.
Юрко відповів:
– Я сьогодні посадив дерево.
Батько сказав:
– Ти сьогодні добре прожив день.
Миколка відповів:
– Я сьогодні зайчика намалював.
– Ти теж …
Лежав на столі кіт. Дівчинка поставила перед ним дві тарілки – одну зі сметаною, другу – з молоком.
Кіт подумав: це дівчинка принесла мені частування.
Але що краще: сметана чи молоко? Кіт збирався подумати, що краще, але не міг думати …
Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села.
Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати …
Лариса встала на світанку, пішла в сад. Мати сказала, що пора з осінню прощатися: скоро випаде сніг, закрутить віхола. Вночі ходитиме під вікнами Дід Мороз, дихатиме крижаним холодом, від якого замерзатимуть вікна.
У саду було порожньо й тихо. Листя з …
Великий красивий метелик Махаон сів на червону квітку канни. Сів і ворушить крильцями.
До Махаона підкрався хлопчик, впіймав його. Тріпоче крильцями Махаон, але вирватися не може. Хлопчик пришпилив його великою шпилькою до паперового листка. Крильця метелика поникли.
– Чому ти …
Був ясний осінній день. Тихо надворі, у повітрі пливуть павутинки. А в блакитному небі – ключ журавлів. Пролетіли журавлі над селом, потім повернулись, покружляли й знову полетіли.
Але за селом, недалеко від лісу, сіли журавлі на землю. Довго сиділи, немов …
Клас розв’язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.
– Відчини двері й подивись, хто там стукає,– мовив учитель.
Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з …
Коли синові виповнилось дванадцять років, батько дав йому новий заступ і сказав:
– Йди, синку, в поле, відміряй ділянку в сто кроків уздовж і сто впоперек і скопай.
Пішов син у поле, відміряв ділянку й почав копати. А копати він …
Я лежав на березі старого, порослого очеретом й осокою ставка, що кишів жабами.
По той бік ставу на вітрі злегка шамотіло листя струнких осик. А вгорі, у спокійному літньому небі, крихітною скалкою біліла хмарка. Дерева й хмарка відбивалися у ставку …
І
Одного дня самотній Будда знічев’я походжав берегом озера Лотосів. Білосніжні, як перли, квіти на воді із своїх золотистих тичинок ненастанно ширили навкруги невимовно приємні пахощі. У раю був ранок.
Будда пройшов понад озером, потім став і крізь листя лотосів, …
У другій половині червня черешні так і просилися, щоб іх хто-небудь обібрав, вони червоно полум’яніли та аж виблискували — так дозріли. Їхнє прохання почула бабця. Всі інші ж удавали, що нічого не чують — рвати черешні їм не хотілося.
Бабця …
На другий день бабця зовсім забула про Ферічкові нам’яті вуха, і винен у цьому виявився сам Ферічко. У нього був день народження.
А коли у когось день народженця, треба-думати не про вуха, а про торт. Саме про це бабуся і …
Феро, Ферко, Ферисько, Франтішек, Ферічко не слухався тоді, коли його не слухався футбольний м’яч. З ним він ніколи не розлучався. М’яч був постійно у нього біля ніг: Феро то бігав між деревами, обводячи їх, то бив м’ячем по воротях, то …
у бабусиній кімнатці, де спав також Ферічко, на стіні висів годинник із зозулею. По циферблату в нього цілодобово бігали дві стрілки, один раз на годину вони зустрічалися, вітали одна одну і бігли собі далі.
Зозуля сиділа за маленьким віконечком над …
Зійшло сонечко — настав новий день. Він приніс з собою повно роботи. Бабця діла ніколи не боялась, але сьогодні в неї свербів ніс, а це був поганий знак: знала наперед, що всього зробити не встигне.
Треба було щось думати: насамперед …
Бабця любила ходити по садку. Там вона зупинялася біля кожного дерева, втішалася їх красою, лагідно погладжувала їх долонею по стовбуру.
На деревах висіли півкілограмові груші — поки що тверді та зелені,— але пройде ще трохи часу, вони пожовтіють, пом’якшають і …
Бабця всю ніч не спала, а все думала-гадала, що б його такого зробити з онуковими вухами, чи то вушиськами. Вчора Ферічко побачив їх у дзеркалі і бідкався, поки не заснув.
Йому не хотілось мати вушиська. Та й хто б такі …
Був у бабусі такий собі цапик.
Таж ні! Не було в неї ніякого цапика. Зате вона мала хатинку, чи, точніше, теремок. А ще горбок. На тому горбку і стояв теремок.
Було саме так, а не інак!
Не міг же горбок …
Добре, коли після двадцяти років роботи льотчиком ти і в сорок ще відчуваєш задоволення від польоту; добре, коли ти ще можеш радіти з того, як артистично точно посадив машину: легенько натиснеш ручку, піднімеш невеличку хмарку куряви й плавно відвоюєш останній …
Як князь Данило вернувся ще з одного переможного походу на ятвягів, що шарпали межі його держави, застав у Галичі послів від короля Белі. Король просив підмоги, бо він воював із чеським королем.
Данило негайно рушив йому на поміч. Саме тоді …
Уже давно кортить написати про те, як у природі ще взимку народжується, поволі утверджується й живе передчуття майбутньої весни. Особливо гострішає це моє бажання десь у середині місяця лютого, коли день починає стрімко прибувати: досвіток світає раніше, а вечір вечоріє …
Олечку Петрушенко любили усі. В неї було багато друзів, здавалось, вона ні на мить не залишалася сама. На перерві її буквально скрізь супроводжували юрби подруг. Виносили їй куртку з гардеробної, прибирали книжки та зошити з її парти, навіть допомагали наводити …
Таку, як Катька Іванченко, слід було ще пошукати! Хоча, мабуть, чи не в кожному класі знайдеться така особа, як наша Катька Іванченко. Хлопці ще з молодших класів смикали її за коси, жбурляли у неї на уроках паперовими кульками й з …