— Ти чув, старий? — питає Чобіт модний. —
Ми завтра будем балювать, —
Художник видатний народний
Почне нас малювать!
Та не тебе, коли казать одверто:
Там — діри, там — протерто;
Лежиш під лавою, мізерія стара…
В утиль тебе …
— Ой-ой!— Стіна стогнала. —
Навіщо колеш спину? —
Цвяшок: — Коли б ти знала,
Як б’ють мене
У голову безвинну!
Так інший б’є тому,
Що дістається і йому.…
Ускочила спритненька Галушка до каструлі, де кипіли Вареники. «Зварять, – гадає собі, – вкупі, мо, й мене за Вареника матимуть».
Дарма. Їй би, сердезі, трохи начинки… А так вари хоч скільки, не буде з Галушки Вареника.…
Хоч Млин прослужив громаді вже багато років, він і досі справно молов борошно. Напечуть, бувало, з того борошна рум’яних пухких млинців, їдять та й підхвалюють:
– От млинці так млинці! Смачні вдалися…
А про Млин ніхто й словом не згадував.…
Високої якості Смарагд, що жив у славі при королівському дворі, пише своєму приятелеві Діамантію таке:
«Люб’язний друже!
Шкодую, що ти не дбаєш за свою честь і живеш схований у попелі. Твоя вартість мені відома. Ти гідний чесного і видного місця, …
Колесо годинникової машини спитало у Другого:
— Скажи мені, а чого ти гойдаєшся не так, як ми, а в інший бік?
— Мене, — відповіло Друге, — так зробив мій майстер, і сим я вам не лише не заважаю, але …
Розходився мужичок
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вмів читати.
До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим другим
Просвітити очі.
“Не вміє ж так старий дяк
Стрічки розібрати,
Окуляри ж як візьме —…
Футбольний М’яч
Став дуже хвалькуватим:
— Хіба б змогли
Без мене грати?
Усі гравці
Біжать туди, де я.
З могу шляху
Тікає сам суддя!
А як за поле викочусь зелене,
Усі очікують на одного —
На мене!
І М’яч-хвалько
Роздувся …
В степу курному,
Далеко від міського дому,
Новеньке легкове Авто
Зустрілось з Трактором старим,
Від пилу чорним і брудним,
Й дивується:
— А що ото?
Це ж не машина, а невдаха;
Повзе, немовби черепаха.
Чи не пора вже шкарбуну
Повзти… …
На старість мавпочка недобачати стала,
а від людей вона чувала,
що це ще лихо не таке —
аби дістати окуляри.
Отож вона, не знаю де,
собі дістала аж чотири пари.
Така вже мавпочка раденька —
то на потилицю, а то …
Поміж Гарматами і Парусами
Зчинивсь розлад на кораблі.
І от Гармати, вгору зводячись носами,
Так скаржились перед світами:
— Чи ж бачено це взагалі,
Щоб хизувались полотнища величаво
І в користі рівнятись мали з нами право?
Яка робота їм, ледачим, …
Був собі Горщик золотий,
Хороший, дорогий.
Прийшла Біда і Горщик той розбила;
Жаліли всі, вона не пожаліла,—
На те Біда!
Скрізь її знають — села й города.
Чого вона не виробляє?
Не тільки що горшків, людей не розбирає.
І опинився …
Дві Бочки їхало колись селом:
Одна з горілкою, повненька,
Друга — порожня, тож слідком.
Та, що з горілкою,— тихенько,
Повагом йде собі та йде;
Порожня ж так тобі пустує,
Та так брика, та так басує,
Що аж на все село …
У темному кутку, де рогачі стояли,
Де віник ставили та трісочки складали,
Лежать Торбині довелось.
Давно її покинув хтось…
Лежить порожняя Торбина,
Неначе драная ряднина;
Її і в руки не беруть,
А іноді і сміттям приметуть.
Долежалась-таки Торбина —
Настала …