Казки на ніч — сторінка 10

Де-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них — три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини до зросту — такі парубки стали, що ні задумати, ні загадати, хіба в казці сказати. Дійшли літ — …

А жив на світі бідний чоловік. Не мав він ніякого майна, крім маленької хатини, нивки і двох чор­неньких кудлатих воликів. Забув я сказати, що мав він ще й жінку та цілу громаду дітей. І сам не знав, скільки їх в …

Десь під горами, під лісами жив бідний чоловік. Від пер­шої жони у нього був син, а від другої жони була в нього донька. Дітвак, котрий зостався без матері, мусив ціле літо пасти на сільській толоці корову й бичка. Мачуха не …

Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе, і замурував її в мур. Дав їй служницю, щоб вона там жила, і охорону поставив довкола.

От стала та королівна раз біля стіни, а в …

Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та ніколи з двірця ие виходила. Стали сини у школу ходить, почали з їх школярі сміятися, що як їхня мати та ніколи й з двірця не …

Жив собі бідний чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршо­го звали Петром, середульшого — Гаврилом, найменшого — Іваном.

Коли хлопці підросли, батько покликав їх до себе й каже:

— Старий я, діти мої, не можу вас прогодувати. Ви вже виросли, ідіть …

Діялося це давно, в далекій країні. Жив один бідний чоло­вік, а дітей не мав. Був він лісорубом. Хоч від ранку до ночі і працював важко, та дуже хотів мати дитину. А дітей нема й нема. Журився бідний чоловік, сумував. Жінка …

Раз за синіми морями, за скляними горами жив собі чоло­вік. Бідний, бідний! Убогий, убогий!

Був у нього один син Юрко.

А бідний чоловік завжди із чимось мав клопіт. Так і цей бідолаха мав біду. В школі діти дражнили хлопчину: «Юр­ку, …

Були два брати. Один — багач, другий — бідняк. Чому мо­лодший був бідний — сам того не знав і ніхто йому не міг сказати.

Одного разу бідняк узяв сокиру за пояс і подався до лісу. Йде він, іде полем, бачить, …

Встала Зоря-Зоряниця, красна дівиця, раненько, вмилася гарненько та й попливла небом подивитися, що воно за ніч на землі змінилося. Стала над полем, дивиться, а там селянин засмучений стоїть, а жито навкруги потовчено-потолочено, в жмутки закручено.
Звів селянин погляд догори й …

Був собі пан, у неділю надів червоний жупан та до сусіда в гості, розім’яти кості, тільки за подвір’я, як несе вітер
гусяче пір’я. Схопив він пір’їну і мерщій у скриню. Ач, який молодець! Тут і приказці кінець, а казка починається.…

У балці на роздоріжжі чорніє згарище, мабуть, корчма була. Сама піч та димар лишилися. По дорозі до згарища козак скаче, у нього сагайдак за плечима, а попереду пси біжать, козака – стрільця охороняють.

Під’їхав стрілець до згарища, а з-за димаря …

Жила собі молодиця. Чепурненька жіночка, до роботи беручка. І мала вона котика — Тимошку. Котик пухнастенький, сам рудий, а очі зелені. Дуже вже вона любила того котика, бавилася з ним. На руці носила та жіночка чарівну каблучку, бо ще як …

Лежав на березі Камінь і дивився в море. Хтозна-скільки років минуло, а Камінь усе думав, і глибокі зморшки укрили його кам’яне чоло. Скелі що породили його, пишалися ним, бо він був не простий камінь, а думаючий.

Та ось якось набігла …

З’явилась якось в одному селі жінка з дочкою, оселилася та й живе собі тихо і мирно. Але, видно, не проста
була, грамоти знала, навіть сам староста до неї ходив, коли треба було казенний папір розібрати.

Жила вона та й занедужала …

Був собі цар. І була в нього дочка. Любив та годив їй батько, служниці за нею
доглядали і свої, і чужі з тридев’ятого царства. З ранку до вечора служниці над нею клопочуться, мало ноги їй не переставляють. А дівча росте, …

Був колись один тесля, і так йому дошкулили на рідному місці, що взяв він струмент, покинув усе інше й пішов
світ за очі. Довго йшов чи ні, аж ось підійшов до річки, дивиться — млин стоїть, підійшов ближче, а воно …

Колись на галявині було озеро, але воно все висихало, висихало, поки не лишилась від нього невеличка калюжа.
Та хоч і невеличка, а гонору в неї на все озеро. І якось восени, коли дощі поповнили її водою і, відповідно, гордістю, впала …

У старі-престарі часи, коли ще вода від потопу навкруги буяла, пішла жінка в тій воді білизну прати. Коли бачить:
пливе до неї цурпалок, та такий дивний, наче дві дитячі голівки з обох кінців у нього. І самий цурпалок наполовину світлий, …

Служив у славному Війську Запорізькому богодухівський козак Микита. І одного разу зчепились козаки з татарами. Добре таки побились, і дісталось Микиті так, що непритомним виніс його добрий кінь з тієї січі в ліс. Та й пішов кінь у лісі попасом, …

Вкрав хтось у царя дочку, і куди ділась — ніхто не знає. Хто не шукав — ніде нема. Тоді цар послав своїх гінців по
всій країні — хто царівну знайде, той з нею під вінець піде, ще й півцарства йому …

Жив-був дід Панас, жвавий, як той квас, а в нього була бабіця Одарка, шкварчала, як та шкварка, а як онука Христя загубила намисто, то полізла баба до скрині та и витягла вінець, тут і приказці кінець, а казці початок.

Були …

Виріс у Наталки під вікном соняшник великий-превеликий. Насіння як перемите. Наталка насіння налущила, відчинила віконечко, а надворі сонячно, тепло. До чого ж добре Наталці біля відкритого віконечка насіння лузати! Сидить вона, насіння лузає та все в свій садочок поглядає, а …

Жив-був цар. Усім царям цар. Палацу нього майже до неба, двір — на півсвіту. Збіжжя, худоби та птиці — нелічено, соколів ловчих не мічено. Із золота їв, у золоті купався. Усе йому було дано — і красу, і силу, і …