Казки на ніч — сторінка 51

Жив на білому світі колись один хлопчик. Він служив пажем у багатому замку. Хлопчик він був слухняний, і всі в замку його любили – і шляхетний граф, його пан, якому він прислужував, ставши на одне коліно, і огрядний старий дворецький, …

Крихітка Метті була пастушкою. Кожен ранок вона виводила овець на пасовисько. Іноді вона бродила з ними по полях і горбах, але більше всього їй подобалось пасти їх біля дороги.

В ті часи в цій країні правив прекрасний молодий король, і …

Жив колись король, і росло в його королівстві високе дерево – таке високе, що вершечка його не було видно. Дуже хотілося королеві дізнатися наскільки високе те дерево і що на нім росте. Послав він у всі кінці королівства гінців, повелів …

Занедужала бабуся Завірюха. Зажурилася. А саме ж час надійшов закрутити вихором сніжинки й понести їх від землі до неба під кришталевий бренькіт крижаних бурульок. Адже Новий рік надходить! Так ні: налетів шалапут теплий Вітер, зареготав, та й давай навколо Завірюхи …

Побудував Катрусин тато на своєму дворищі невеликий сарай. А в тому сараї під дахом змостили собі горобці гніздо. Гороб’яче гніздо всеньке літо не порожніє. Тільки-но одна сім’я збереться вилетіти, як друга вже сидить поблизу, чекає, коли те гніздо звільниться. І …

Яблуня Золота Ренета прокинулась дуже рано.
Щось непокоїло її, щось неначе лоскотало, дряпало маленькими лапками, перелазило з місця на місце!

— Ой, це, мабуть, гусінь! — скрикнула яблуня.— Знову прогризе дірочки в яблуках, і мої такі чудові, такі червонолиці яблука …

Горобця-батька звали Грицем, а його жінку, горобчиху,— Настусею. Маленьких горобчиків, їхніх діток, було четверо: двоє хлопців — Івасик та Пимін, і дві дівчинки — Олеся й Оксана. Це дівчинка Катруся дала їм такі імена.
Горобчики-хлопці були битливі, весь час висувалися …

Може, далеко, а може, й близько стояла гора, аж до неба сягаючи. На вершині гори блищав напрочуд гарний золотий палац. У тому палаці жив старий-старезний король Рік із шістьма синами та шістьма дочками.

Безліч турбот мав білобородий Рік. Узимку він …

Жив собі був лісоруб, такий бідний, що з його комори повтікали миші, а зі стріхи — лелеки. Не мав нічого, крім убогої хатини, в якій і виростали, змалечку зоставшись без матері, три його донечки-красуні. Довго й важко сумував лісоруб за …

Жили собі були бідні-бідні чоловік та жінка, які мали так багато дітей, що й порахувати їх не могли. А коли діти починали просити їсти, біднякові здавалося, що він їх ніколи не нагодує.
Працював бідняк день при дні — і в …

Було де не було собі одне срібновеже місто, біля якого текла річка зі срібною водою. У хвилястій річковій воді щоранку вмивалася фея Аніла, яка мала довгі, аж до землі, золоті коси. Умившись вранці, вона сідала на порослу мохом скелю і, …

По цей бік моря і по той бік гори була собі прекрасна країна, яка називалася Бергенгоція. Квітувало й родило в цій країні все, що тільки могло побачити око й міг попросити рот. Тішили серце золота пшениця, рум’яні яблука, тугі грона …

У темному лісі-пралісі в дерев’яній хатині жив собі лісоруб разом зі своєю дружиною та сином. Був він працьовитий, від рання до смерку цюкав сокирою — на хліб заробляв. А син удався ледачий: цілий день висвистував веселі мелодії, шукав пташині гнізда, …

Жила собі та була бідна вдова, яка пряжею на хліб щоденний заробляла і тим же хлібом сина свого годувала. Гарним хлопцем ріс Фері, дуже матір свою любив, та був якийсь у всьому недбалий, безтурботний, не вмів цінувати не лише важку …

Було це так давно, що нині навіть важко повірити, що це таки справді було.
Жило собі троє відьом. Старшу звали Тірха, середульшу — Гезіла і наймолодшу — Геліда.
Всі вони дуже сумували. Сумували тому, що ніхто їх не кохав. А …

Бачили ви коли-небудь на березі річки чи потічка схилену над водою плакучу вербу?
Здається, гілля її заглядає на самісіньке дно.
Чому?
От послухайте, я розповім вам казку про плакучу вербу.

Одна вдовиця мала таку вродливу дочку, що всі, хто лише …

Як багато сіл є в цьому безмежному світі!
І ось в одному селі жив собі багатій, такий скупий, що навіть ягоди на шовковиці своїй порахував. І якщо дітлахи його сусіди-бідаря перелазили через тин поласувати ягодами
шовковиці, багатій, викрикуючи погрози, проганяв …

Жили собі та були молодий коваль із дружиною, і мали вони чорнявеньку донечку Боріку. Весела, співуча, моторна, метка, Боріка відчувала, що на всім світі нема дівчинки, щасливішої від неї. Ось вона допомогла матері підмести хату — і мати тут же …

Жив собі вівчар, і була в нього напрочуд гарна дочка Жофіка. Така гожа вродилася, що люди навіть з далеких земель приходили нею милуватися. Коси мала чорні, шовкові, очі осяйні, а стан стрункий-стрункий.

З кожним роком женихів, женихів ставало більше й …

Молодий гожий вівчар випасав свою отару на лузі з шовковою травою. Барвисті квіти буяли довкіл. У золотому сонячному промінні купалися співучі птахи. А вечорами у сяйливому віночку із зірок щедро лив своє сріблясте сяйво красень-місяць. Однак вівчар не милувався всією …

Жив собі та був гарний-гарний хлопець, який удень і вночі мріяв про шапку-невидимку.

— Якби я став невидимкою,— казав він,— то скільки добра зробив би біднякам нужденним! А багатіїв-неправедників повсякчас карав би!

Мріяв отак хлопець, але нічого не робив — …

В однієї бідної вдови ріс-виростав синок, якого звали Палко. Був той Палко статурний, на вроду гарний, працьовитий, старанний та гречний хлопець. Однак мав неабияку ваду — думки його ставали словами дуже повільно. Бувало, спитають його щось, а він цілий день …

Жив собі та був молодий лісоруб із милою, напрочуд гарною дружиною. Жили вони бідно, але так міцно любили одне одного, що радість і щастя ледве вміщалися в їхній маленькій хатині.
Якось лісоруб гострою своєю сокирою розрубав стовбур столітнього сукуватого дерева. …

Жила-була одна працьовита вдова, і мала вона сина, якого звали Шанко. Здоровим, гарним виростав хлопець.
Та що за радість матері з дорослого сина, коли він день і ніч вилежується в ліжку! Розплющував очі Шанко лише тоді, коли ніздрі йому лоскотали …