Якось Гриць та Маринка пішли в ліс по ягоди.
— Грицю! А ти гадюк боїшся? — запитала Маринка.
— Я? — тицьнув Гриць себе в груди.— Таке сказала. Минулої неділі знаєш яка на мене напала? Завбільшки з удава. Бачила в …
У двері хтось постукав.
— Васильку, а піди взнай, хто там,— озвалася мама з кухні.Хлопець скинув з петлі гачок.
— Та це ж наша бабуся!— зраділо вигукнув він і відразу ж потрапив у її обійми.
— Онучку мій золотий! — …
Левко приїхав на майданчик на новому триколісному велосипеді, що аж виблискував на сонці. Відразу його оточили діти.
— Дай проїхатися, — просять.
— І мені, і мені…
— Нікому не дам,— насупився Левко.— Я ще й сам не накатався… — …
Оленка сиділа на перелазі і весело махала ногами. В руках вона тримала щось схоже на маленьку переспілу диньку. Дівчинка відколупувала оранжеві шкірочки і кидала їх у калюжу.
— Що це в тебе? — підбіг Сергійко.
— Хіба ти не бачиш? …
Ой і любила ж Іра морозиво! З’їсть порцію і знову до бабусі горнеться.
– І не проси , більше не куплю. Не жаль грошей. Тебе, онучко. Простудишся.
Одного разу Іра таке надумала, що аж в долоні заляпала. І от вона …
Повернувся тато з відрядження, привіз дітям подарунки. Наталі дістався півник, Петрику – зайчик. Почали гратися: кожне своєю іграшкою.
Через деякий час хлопець завередував:
-Я хочу півника.
-Давай поміняємося, – запропонувала сестричка. – Я тобі півника віддам, а ти мені – …
Не любив Івасик каші. А мама, як навмисне, варила її щоранку. Чи то манну, чи рисову, а чи гречану.
Та Івасик не дуже журився, бо мав собі дружка Шарика.
Песик усе виручав його. Аби тільки мама вийшла, зараз Івасик тарілку …
Настало літо, і зашумів зеленими вітами ліс… То тут, то там між пухнастих ялиць та під лапатим гіллям смерек вишикувалися рядочками гриби маслюки.
— Здр-а-ас… — хотів був привітатися до них їжак, а гриби злякалися і понакидали на голови хто …
От і настала рання осіння пора…
Ходить Мишко лісом і кличе:
— Зозулько-о-о!.. — Послухає трохи і знов товстим голосом:
— Зозулько-о-о!..
Давніш, було, й відгукнеться зозуленька: «Ку-ку»… А тепер її не чути. Тільки старенький єнот хлюп-хлюп у воді: корінці …
Хоча й осінь надворі, горобина ще не достигла. Та Мишкові байдуже: йому вже і в роті терпко, а він, знай, жвакає. Знизу ягоди пооб’їдав, а ті, що вгорі, не може дістати. «Ану ж, — гадає собі, — на дерево вилізу». …
Як скінчиться місяць листопад, то вже мине й осінь.
Тепер не кожного дня виглядає з-за хмар сонце, а коли й гляне стомленим оком, то гріє не так, як улітку.
Павук-ниткоплут давно під листям сни дивиться. Тихесенько шарудять під корою жуки-короїди. …
От і настала зима, от уже й ходить нашим краєм її перший місяць — грудень. Сховав грудень під кригою річки, повдягав у білі мережива ліси, поробив з кожної купочки землі міцну грудку. Тоді засипав снігом поля, лісові просіки, напхав снігу …
Розкидав Мишко хід од свого барлога і вибрався звідти заспаний і похмурий.
— З добрим ранком! — гукнула сорока. — Прокинувся вже?
— Му-гу-у-у-у… — сказав Мишко і потерся кошлатим боком об дуба. І тут сорока враз помітила, як він …
Ще не скрізь розтанули сніги, ще і в полі, і в лісі доживають свого віку холодні злежані плями, а він вже прилетів. Уже бігає чорними таловинами на своїх високих ніжках і раз у раз нахиляє до землі голівку.
То висмикне …
Коли настала справжня повінь, річка розлилася так широко, що вода обняла і луки, і кущики, а вночі підкралася аж до самого пагорба і кілька разів плюхнула в лисячу нору.
— Ой клопіт, ой клопіт! — заходилася лисиця. — Там же …
У всіх пташок і звірят у місяці травні клопоту доволі, тільки малим ведмежатам жарти на думці.
Той на дерево лізе, цей намислив корча перегризти, а інший забрався матері на голову і знай скубає за кошлаті вуха.
От зараз мама скине …
Коли повертається з вирію зозулька, вже і ліс, і гай стоять зелені. «Ку-ку, ку-ку!»
— Чуєте, зозуля кує? — радіють люди.
Щодня більшають на деревах листочки, простягають зелені рученята молоді пагінці. І тут раптом виповзає на листячко страшна волохата гусінь!…
Якось повернувся я з лугу після вранішнього полювання. Спека стояла неймовірна… Присів у дворі на ґаночку в тіні перепочити.
А проти мене Гопак, розморений спекою, лежить, язика висунув, поклав голову собі на передні лапи. А паща в нього велика.
І …
Коли Катрусині батько і мати приїхали працювати в село, їм дали невеликий дім біля Дніпра. Будиночок гарний, цегляний, але ж біля нього нічого не було — гола земля.
— Це не біда,— заспокоїв голова фермерського господарства.— Виростите собі садочок, то …
У Василька, Катрусиного сусіда, є в саду груші. Але свої йому видаються не такі смачні, як у бабусі Маври. Однак бабуся пильно стереже свій садок. Тільки побачить біля нього хлопців, так одразу й кричить:
— Залізете до мене в садочок …
Їжачок у саду
Такі заплакав. Він так жалібно скавулів! «Ой, ой, ой», — скавчав Такі.
– Що трапилося? – Запитав Сашко.
– У тебе болить лапка? – Запитала Марічка.
Песик не міг розповісти, що в нього болить. Він почав тягнути …
Батько прийшов додому й скликав усіх нас докупи. Він щось тримав у картузі й хитро всміхався.
— Ну, діти, дивіться, — сказав батько. З картуза на широку лаву талапнулося щось маленьке, сіре, пухнасте. Воно розчепірило лапки, мов на льоду, а …
Де це бачено, де це видано, щоб їжак та літав. А воно ж таки було. І в пам’яті не пропало, у воді не втопилось, надовго залишилось у лісових розмовах та в переказах.
Збирав якось їжак-бережак листя. До зими готувався, постелю …
Пішов Микита з татом гуляти. Гуляв він, гуляв і раптом чує – хтось цвірінькає:
– Цвірінь- цвірінь! Цвірінь – цвірінь! Цвірінь – цвірінь!
І бачить Микита, маленький горобець стрибає дорогою. Надутий такий, як кулька котиться. Хвостик у нього коротенький, дзьобик …