Малий горобчик у дворі
Хвалився всім на втіху:
— Злякав я півня на зорі,
Цвірінькнув — і під стріху!…
Ніяк не вгамує
Бабуся хлопчину:
Малий репетує
Вже цілу годину.
Та раптом стихає
Той крик голосний…
Бабуся зітхає:
— Засне, мій малий!
А з ліжка хлопчина:
— Ні, ні —не засну!
Я трошки спочину
І знову почну!…
Грак стоїть під тином
В сіні по коліна
і своє співа:
— Карр!.. Хіба ж це сіно?
Карр!.. Хіба ж це сіно?
Це ж суха трава!…
— Де ти завозилася?
Де ти забруднилася?
— Я в калюжі з сонечком
Гралася в долонечки!…
— Ну що ти наробила?
На платті все чорнило!
В чорнилі скатертина,
Панчішки і хустина…
— А що?—мала питає
Чорнила більш немає?…
Котяться хвилі,
І річка тече…
Капають сльози
В бичка гаряче.ві
Плаче бичок:
— Приключилась біда!
Дума, що витече
З річки вода.…
Ми на акваріум дивипись,
І от — не знаєм, що зробилось?
Всі наші рибки повмирали…
А ми ж і в руки їх не брали,—
Ми лиш давали мармеладу
І налили їм… лимонаду.…
Качечка кряче,
Каченят не баче.
Кличе качечка курчат:
— Чи не бачили качат?
— Ні, качечко, ми качат
Не бачили й в вічі,
А качура без качат
Зустрічали двічі!…
— Рака витяг я з води!
— То давай його сюди!
— Ой, не можу — не пускає:
Пальці клешнями стискає!
— Пальці, кажеш, прищипив?
Хто ж кого тоді зловив?…
Жабенятко забруднилось,
Забруднилось — не помилось.
— Жабенятко, так негоже!
Ну на кого ти похоже?
— Я похоже на мамуню.
На мамуню-кваквакуню!…
Ціпу-ціпу-ціпоньки золоті,
Заховайтесь, ціпоньки, в лободі:
Десь тут ходить киценька по дворі,
Носить у подушечках пазурі…
Літечкo, літечкo, зацвіти,
Солоденьких ягідок уроди.
Умивай їх росами рано-рано,
Поки небо зорями іще вбрано.
Зігрівай їх сонечком тепло-ясно,
Поливай їх дощиком рясно-рясно.
Будуть, як намистечко, у траві
Красуватись ягідки лісові.…
Мурашка і равлик
Зробили кораблик,
З листочків, з лозинок,
З билинок зробили.
Все вийшло чудово,
Бо є тут вітрила,
І щогла струнка,
І корма, і канати…
Лиш місця замало,
Щоб нас покатати.…
Як то гарно, як то любо
Грає сонце над Дніпром.
У м’якій смугастій шубі
Джміль дріма під лопухом.
Пахне літом. Синій дзвоник
Ніжно світиться між трав.
А манісінький сюрконик
Нам на скрипочку заграв.…
В білій куряві усе –
Хурделиця сніг несе,
Крутить, южить,
Метеляє,
У хати всіх заганяє.
А я її не боюся,
Бо з віконечка
Дивлюся.…
Наметляло, навіяло,
Ще й добряче обсіяло.
Це віхола-кушпела
Прилетіла до села.
В комини похукала,
У двері погрюкала,
За клямки посіпала,
Ворітьми порипала,
Снігу намела
І в поля втекла.…
Зав’язала кізка хустку
І пішла полоть капустку.
Помагала бабці й діду,
Працювала до обіду.
Так полола, аж втомилась.
Тільки де ж капустка ділась?…
Ані плащик, ні взуванка
Не потрібні для Іванка,
Коли дощик іде.
Бо ростуть дерева й квіти,
І усі на світі діти,
Коли дощик іде.…
Ой, подушечко боката,
М’якенька, пухова,
Через тебе прикрість має
Першокласник Вова.
Це ж ти його не пускаєш
Вранці на уроки,
Це ти йому ніжно пестиш
І вушка, і щоки.
Ой, подушечко, підбита,
З чотирма ріжками,
Як шкода, що місця мало…