Синів і дочок багатьох народів
я зустрічав, які перетинали
гірські й морські кордони
і на подив багато бачили, багато знали.
Я їх питав із щирою душею:
— Яку ви любите найбільше мову? —
І всі відповідали: — Ту, що нею…
Є у мене киця Мурка,
Дуже мудра кішка.
Тільки скажеш:
«Замазурка!» —
Вмиється хоч трішки.
А синок її Васько
Муркне:
«Мила нене,
Поки вип’ю молоко,
Вмийся ти за мене».…
В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата.
А найменший — вереда —
Сивій мамі набрида.
Каже: «Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси!»
«Люлі-люлі, треба спати,—
Над синком шепоче мати,—
Як …
Красується вербичка край дороги,
У зелень одяглись тоненькі гілочки.
Вербна неділя завітала в гості,
Це час тепла, добра і чистоти.
Вже через тиждень світле свято,
Великдень будем зустрічати.…
Великдень зустрічаємо,
Добра ми всім бажаємо.
Хай Божа благодать зійде,
Від бід і горя береже.…
Тоненька ниточка, чудові кольори,
Матуся вишиваночку вже вишила мені.
Вона мій символ віри, любові та надії,
Той теплий, світлий промінь,
що душу мені гріє.
В ній закодовані важливі візерунки,
І найщиріші побажання та думки,
Щоб оберегом слугувала на віки.…
Для свого любого синочка.
На ній злотаві колоски,
Червоні кетяги калини,
Тоненькі гілочки верби
І синє небо України.
Її, дитино, одягни
У ній частина мого серця.
Хай негаразди і біда
Тебе ніколи не торкнеться.…
Візерунки яскраві,
Символ серця й душі,
Маки гарні, червоні
Вишиті на полотні.
Ще й зелені листочки
Сплелись з колосками,
А волошки навколо,
наче яснії хмари.
Вишиванку чудову
одягну з-поза ранку.
В ній чарівна є сила
і проміння світанку.
До життя …
Міцніше заліза,
Сильніш над усе,
Моя любов до рідних
В душі моїй живе.
Вони для мене сила,
Опара і життя,
Без них усе не миле,
Немає майбуття.
Плече своє підставлять,
І руку подадуть,
Коли ти будеш падать
Вони вже тут, …
Моя родина — моя сила,
З ними я завжди весела, щаслива.
Люблю усім серцем рідних своїх,
Їх добрі слова і радісний сміх.
Моя сімʼя — коштовний оберіг,
Що захистить тебе від горя й лих.
Богові я дякую щодня,
Що є …
Моя родина — це міцна фортеця,
Тут завжди я у безпеці.
Любов і підтримку відчуваю,
Щастя — це родина, точно знаю.
Дякую Богові за рідних моїх,
Бережи й далі, будь ласка, їх.…
Вербна неділя — радісне свято,
Котики вербові я несу до хати.
Гілочки тоненькі, сонечком зігріті,
Хай же буде щастя й мир у всьому світі.…
Бджілки летять,
Золоті відеречка
У поле несуть.
А з поля летять —
У золотих відеречках
Медок несуть.…
Синя річко Здвиж,
Ти куди біжиш? —
Річка Здвиж сміється,
Між полями в’ється.
— Шлях мій через поле
Аж у Чорне море!…
Спить метелик-біланець,
Спить зелений стрибунець,
Спить ромашка і кульбабка,
Під листком заснула жабка.
А маленький світлячок
Не лягає на бочок:
Він засвічує ліхтарик
І чита собі букварик.…
Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
— Вже до школи час! —
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.…
Вітерець гойднувся
Між зелених віт.
Колосок проснувся
І сказав: — Привіт! —
Жайвір усміхнувся,
Мовив: — Добрий день!
Бачу, ти проснувся
Від моїх пісень.
Бачу, повен сили,
Чую дужий дзвін.
Колосочку милий,
Мій тобі уклін!…
Їжачок ходив у ліс,
Він грибочків нам приніс.
І сказав: — Я буду з вами
Їсти борщик із грибами.…
Сів комар
На припічку,
Виграє на скрипочку.
Комариха: так, так, так!
Комарики товчуть мак.
…
Зима, зима,
Сніжок злітає.
Пташок нема,
Лише горобчик кружеляє.
Цвірінь — сідає на ріллю,
Мене із хати викликає.
І я горобчика люблю,
Бо він від нас не відлітає.…
Прилетіли щиглики
До нашого двора.
Щиглики, щиглики,
До вирію пора!
Щиглики, щиглики,
Нате вам пшона.
Повертайтесь, щиглики,
Як прийде весна!…
У росі, немов намисто,
Під вікном у нас любисток.
Цей любисток мама любить,
Бо його садила Люба.
І садила, й доглядала,
Із відерця поливала.…