Олечку Петрушенко любили усі. В неї було багато друзів, здавалось, вона ні на мить не залишалася сама. На перерві її буквально скрізь супроводжували юрби подруг. Виносили їй куртку з гардеробної, прибирали книжки та зошити з її парти, навіть допомагали наводити …
Таку, як Катька Іванченко, слід було ще пошукати! Хоча, мабуть, чи не в кожному класі знайдеться така особа, як наша Катька Іванченко. Хлопці ще з молодших класів смикали її за коси, жбурляли у неї на уроках паперовими кульками й з …
День видався привітний і сонячний, та Лідці здавалося, що чорні хмари нависли над нею і не відступають. Вона поволі простувала вулицею в напрямку школи, обтяжена невеселими думками. На душі в неї шкребли коти – так кепсько вона ще ніколи не …
Ми з Маринкою завжди були подругами-нерозлийвода, ще від першого класу. Ніхто нас і уявити не міг зосібна. Разом сидимо за партою, разом повертаємось зі школи, разом готуємо уроки, разом ходимо на прогулянки, в кіно й на театральний гурток… І навіть …
Цілісінький тиждень, відтоді, як я приїхала у село до бабусі, падав дощ. Дні тяглися надто повільно і нудно. Набрид навіть телевізор, яким я марно намагалася себе розважити і вбити час. “От тобі й маєш! Оце так канікули, гарно розпочалися, нічого …
Вона помітила його не так давно. Мабуть, він з’явився у їхньому дворі кілька днів тому. Він тримався осторонь, не долучався до гурту хлопчаків, сидів собі на поламаній гойдалці. З вигляду йому було років тринадцять. Іноді він курив цигарку, ліниво споглядаючи …
22
Того ранку у приймальні серед інших відвідувачів, які прийшли сюди зі своїми котиками-песиками, ніяковіючи, сиділо троє хлопчаків. Вони сиділи у рядочок і тримались прямо, мов аршин проковтнувши. Мак-Дьюї запримітив їх одразу, ще коли вперше визирав з дверей. Слід відзначити, …
11
Моє ім’я — Баст-Ра.[Баст (або Бастет) — у Давньому Єгипті богиня радості, веселощів та кохання, жіночої краси і домашнього вогнища, яку зображували у вигляді кішки чи жінки з котячою голово. Ра — давньоєгипетський бог сонця, верховне божество давніх єгиптян. …
Присвячується Вірджинії
На карті Аргайлширу ви не знайдете міста під назвою Інверанох, а людей, тут описаних, ніколи не було на світі. Весь сюжет цієї повісті є витвором письменницької уяви.
1
Містер Ендрю Мак-Дьюї, лікар-ветеринар, виставив із дверей кабінету свою колючу …
Життєпис чорно-бурого лиса
Частина перша. Дитинство
І. Рідна домівка
Сонце зайшло за Голдерські гори, і м’які сутінки, такі любі всьому живому, вже почали огортати навколишні горби та долини. Навзаході небо пишно палахкотіло, а у видолинах світло було таке слабке, що …
На головному майдані черга постала ще о п’ятій годині, коли за вибіленими інеєм полями співали далекі півні та ніде не було вогнів. Тоді довкола, серед розбитих будівель, пасмами висів туман, але тепер, о сьомій ранку, розвиднілось, і він почав танути. …
Розділ 34. НЕВІЛЬНИЦЬКИЙ РИНОК
У Бахчисараї його обсіло безліч нагальних справ. І перша з них — недобудована хатина. Старший будівничий каменяр Мелік, він же Гаврило Кощавий з Васютинців, схвально кивнув головою, коли Швайка сказав, що будівництво треба розширювати.
— Я …
Розділ 1. ХТО ТИ, КАРАЧОБАНЕ?
Березень 1492 року
Шаблі викрешували іскри, коні гризлися межи собою і люто іржали, а їхні хазяї усе завзятіше налітали один на одного.
Басман-бек покладався на хитрість, Селім Карачобан — на спритність. І обидва — на …
Розділ 15. ВОЙОВНИЧА ЖДАНА
Ще ніколи Швайка не почувався так ніяково. Хоча спочатку все йшло якнайкраще. Після того, як Леміш призначив його отаманом колишньої Зарембової дружини, Швайка вирішив подивитися, як його нове військо володіє зброєю. Оглядинами залишився вдоволений — усі, …
Частина третя. Джури вирушають у дорогу
З ВОВКУЛАЦЬКОГО КУТА
Житло діда Кудьми скидалося на ведмежий барліг. Хіба під самісінькою стелею було маленьке віконце. Саме під цим віконцем сидів Санько й читав:
— Аз, буки, веді… Діду, а чому ми читаємо …
КНИГА ПЕРША
Частина перша. Втеча з рідного дому
СМЕРТЬ ГАФУРА-АГИ
(березень 1487 року)
— Лети, Вітрику, — знеможено прохрипів вершник. — Тепер або пан, або пропав…
Кошлатий кінь скосив на вершника налите безмежною втомою око. З вудил зривалися клапті рожевої …
Частина друга. На Козацьких островах
НА КАМ’ЯНОМУ ОСТРОВІ
Під вечір вони вирушили углиб дніпровських плавнів. Та перед тим Швайка скочив на Вітрика, випростався на повен зріст і довго вдивлявся з-під долоні у татарський степ. Схоже, Швайку щось дуже непокоїло. Нарешті …
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
ЯК ВОНИ ЗУСТРІЛИСЬ
Хлопчик укляк перед кліткою вовка. Вовк роздратовано ходить туди-сюди.
“І чого він причепився ?..” — думає вовк.
Хлопчик вже добрі дві години стоїть перед загорожею, ніби вкопаний, і дивиться, як гайсає вовк.
“Чого йому треба?” …
РОЗДІЛ 1. Танцюй! Танцюй!
“Танцюй! Танцюй!” – долинуло з-за дверей. Дівчинка блискавкою зіскочила з ліжка і вибігла до вітальні. Мама стояла посеред кімнати і тримала в руках жовтий конверт, яким вертіла туди-сюди.
– Ксенечко, мусиш танцювати, – підморгнула, звертаючись до …
Мороз ходив по лісових галявинах у нових чоботях на рипах. Біла габа землі, нерухомі великі зірки неба, гострі шоломи дерев – все, що було перед очима, все, що лежало в площині виміру, здавалося сьогодні твоїм, створеним для тебе. Не так …
МІС ПОЛІ
Того червневого ранку міс Полі Гаррінґтон квапливо увійшла до кухні. Зазвичай вона робила все поволі й пишалася своєю стриманістю. Але сьогодні вона поспішала. Справді поспішала.
Ненсі, миючи посуд у мийниці, здивовано підвела на неї очі. Ненсі працювала у …
У ПЕНДЛТОНСЬКОМУ ЛІСІ
Вийшовши з каплички, Поліанна попрямувала не додому, а — до Пендлтонського пагорба. День був важкий, а, крім того, “вихідний” (так вона називала ті рідкісні дні, коли вона не шила і не готувала, а могла просто “жити”), і …
Розділ 16
ТРАГІЧНІ НАСЛІДКИ ЧАЮВАННЯ З ДІАНОЮ
Жовтень у Зелених Дахах видався надзвичайно яскравий: берези в долині сяяли щирим золотом, немов сонячне світло, клени поза садом убралися в багряні шати, дикі вишні вздовж дороги куталися в найпрекрасніші відтінки темно-червоного й …
Розділ 1
ПАНІ РЕЙЧЕЛ ЛІНД ДИВУЄТЬСЯ
Пані Рейчел Лінд жила саме там, де шлях на Ейвонлі, обабіч якого росли вільхи й фуксії, занурювався до видолинку. Перетинав той шлях струмочок, котрий брав початок аж ген у лісі, що оточував дворище старого …