Розділ перший
Расмус сидів на липі, осідлавши свою улюблену розсоху, й думав про те, чого на світі хай би краще не було. Хоч би картоплі. Ні, картопля нехай буде, коли її з підливою подають на обід у неділю. Та коли …
Розділ восьмий
— Що нам тепер робити? — спитав Расмус, коли розповів Оскарові про свої пригоди в будинку.
Оскар розгублено похитав головою.
— Гарно почався цей тиждень, сказав той, кого мали повісити у понеділок! Я далебі не знаю, що нам …
Розділ перший Як Робін Гуд став розбійником
Хто щастя зичить бідакам
І волелюбний сам,
Сідайте в коло — розповім
Про Робіна Гуда вам.
Він за найкращих друзів мав
Знедолених усіх,
А багачів на смерть лякав
Його мисливський ріг.
Тринадцять літ …
Розділ дванадцятий Як Маріан повернулася в Шервудський ліс і як Робін Гуд став гостем Королеви Елеонори
В чуже одягшись, Роб гуляв
У лісі ранком раннім
І раптом здибав Маріан
В хлопчачому убранні.
Схрестились гострії мечі.
«Яке маля хоробре!» –
Подумав …
Клас розв’язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.
– Відчини двері й подивись, хто там стукає,– мовив учитель.
Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з …
Коли синові виповнилось дванадцять років, батько дав йому новий заступ і сказав:
– Йди, синку, в поле, відміряй ділянку в сто кроків уздовж і сто впоперек і скопай.
Пішов син у поле, відміряв ділянку й почав копати. А копати він …
Я лежав на березі старого, порослого очеретом й осокою ставка, що кишів жабами.
По той бік ставу на вітрі злегка шамотіло листя струнких осик. А вгорі, у спокійному літньому небі, крихітною скалкою біліла хмарка. Дерева й хмарка відбивалися у ставку …
І
Одного дня самотній Будда знічев’я походжав берегом озера Лотосів. Білосніжні, як перли, квіти на воді із своїх золотистих тичинок ненастанно ширили навкруги невимовно приємні пахощі. У раю був ранок.
Будда пройшов понад озером, потім став і крізь листя лотосів, …
Джордж Плейтен не міг приховати суму в голосі:
— Завтра перше травня. Олімпіада!
Джордж перевернувся на живіт і через спинку ліжка пильно глянув на товариша по кімнаті. Невже він не відчуває те саме? Невже думка про Олімпіаду не викликає у …
Розділ I
Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам’яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, — без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по …
Частина перша. Хлопець із залізним серцем
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ПИТАННЯ ЖИТТЯ І СМЕРТІ
Це небезпечна справа, Фродо, — ступати за власний поріг.
Більбо Торбин
Ще ніколи Мишко Неборак так не квапився після школи додому. Довелося навіть вибачитися і скасувати похід на …
Таємниці «Стріляного горобця»
Коли все починалося, я й гадки не мав, до чого це призведе.
Та й не дуже замислювався, чесно кажучи.
Просто робив те, що мусив.
Сергій Оксеник. На чолі Дірявої ескадри
Про те, що планетології не буде, стало …
Частина третя Видове різноманіття
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. КРОКОДИЛ У БІБЛІОТЕЦІ
Нападаючи, крокодил здатен вдаватися до нечуваних хитрощів і підступу.
Альфред Брем. Життя тварин
Першого крокодила Мишко побачив, щойно увійшов до бібліотеки.
Цього разу вона змінилася: лампи горіли тьмяно, шафи наче чогось …
З давніх давен старі люди розказують про створення Землі нашої. Давно то було, у повітрі колихалося щось таке, ніби шар-м’яч. Хтось штовхнув цей шар-м’яч та й він розірвався. Полетіли куски цього шару в різні сторони й так утворилися земля, сонце, …
Любилися дівчина з хлопцем. Та дівчина була царського роду, а хлопець з бідної сім’ї. От довго зустрічалися вони тайкома і якось наважилися просити у царя благословення на шлюб.
Але батько дуже любив свою дочку, бажав їй щастя і заможного життя, …
На початку була пітьма — вічна й безмежна. Ні Землі, ні неба, ні Сонця. Тільки — морок. Густа, холодна й безконечна ніч. А її пронизувало Око.
Звідки летіло воно? І — куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно?…
Із самого початку світу було лише велике Нащадо — безмежний морок і пітьма, в яких невидимо перебували всі початки і зародки.
Колись у цей могутній зародок Буття прилетіло з Вічності у Вічність всевидяче Око. Воно існувало завжди, споконвіку, як і …
Запорожці — то народ вихватний, на всякі діла здатний. Інші такі були, що й грамоти не вчилися, а читати так добре читали, що й учений так не прочитає. Раз одного запорожця питають:
— Як ти навчився грамоти?
— А як!.. …
Олекса Довбуш народився в селі Печеніжині Коломийського повіту 1700 року. Народився в сім’ї селянина, який був ковалем і майстром на будівництві церков. Розказують, що Олекса Довбуш не ходив своїми ногами до шести років. Він народився калікою. А в шість років, …
У другій половині червня черешні так і просилися, щоб іх хто-небудь обібрав, вони червоно полум’яніли та аж виблискували — так дозріли. Їхнє прохання почула бабця. Всі інші ж удавали, що нічого не чують — рвати черешні їм не хотілося.
Бабця …
На другий день бабця зовсім забула про Ферічкові нам’яті вуха, і винен у цьому виявився сам Ферічко. У нього був день народження.
А коли у когось день народженця, треба-думати не про вуха, а про торт. Саме про це бабуся і …
Феро, Ферко, Ферисько, Франтішек, Ферічко не слухався тоді, коли його не слухався футбольний м’яч. З ним він ніколи не розлучався. М’яч був постійно у нього біля ніг: Феро то бігав між деревами, обводячи їх, то бив м’ячем по воротях, то …
у бабусиній кімнатці, де спав також Ферічко, на стіні висів годинник із зозулею. По циферблату в нього цілодобово бігали дві стрілки, один раз на годину вони зустрічалися, вітали одна одну і бігли собі далі.
Зозуля сиділа за маленьким віконечком над …
Зійшло сонечко — настав новий день. Він приніс з собою повно роботи. Бабця діла ніколи не боялась, але сьогодні в неї свербів ніс, а це був поганий знак: знала наперед, що всього зробити не встигне.
Треба було щось думати: насамперед …