Мама сказала:
— Сергійку, завтра в тебе день народження. Тобі виповниться три роки. Скільки це, хлопчик не знав. Тоді мама взяла його за ручку й загнула в кулачок три пальчики.
— Ось стільки.
Сергійко довго ходив із затиснутим кулачком. Боявся, …
Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.
Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:
— Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:
— Що ти …
Богородиця саме збиралася випрати сорочечку Ісуса, коли побачила на лузі дівчинку, що пасла корову. Покликала її і говорить:
– Чи не могла б ти хвилину потримати Дитятко.
– Охоче, – відповіла дівчинка, котру звали Катерина.
Вона взяла на руки Ісуса, …
На полі, повнім квітів, жила у вулику разом з іншими бджілками маленька бджілка Міні. Так називали її подруги, бо вона між ними була найменша. Міні мала чорну голівку, великі карі очі та золотий пухнатий животик, прикрашений чорними смужками.
Міні любила …
— Ларо, я знаю, що зараз великодні канікули, але вже дуже пізно. — Тато похитав головою. — Коли приїдемо додому, ти не дивитимешся телевізор. Тобі пора спати.
Лара зітхнула:
— Добре, тату. Все одно я втомилася після всіх наших походів, …
— Люсі! Люсі!
Люсі відірвалася від книжки. Вона читала, залізши з ногами в крісло і загорнувшись у пухнастий плед. Хоча крісло стояло біля батареї, Люсі все одно мерзла. Було холодно, навіть у хаті. Усі говорили, що скоро піде сніг. Було …
В Оленчиному садочку не було великих дерев, а в сусідньому стояв високий старий дуб. Стовбур у нього був товстий, потрісканий, а по середині — дупло. У тому дуплі й жила білочка, що з нею заприятелювала Оленка .
Взимку Оленка …
Холодно стало зайчикові в полі, і побіг він додому — до Оленчиного садочка. Проліз крізь дірку в паркані і сів під ялиною. Та недовго сидів, бо дуже їсти захотів. Вискочив з-під ялини і почав по садочку стрибати, мерзлу траву підривати …
Ріс собі на світі хлопчик, і дуже люди його любили, бо умів він співати, як ніхто на світі. Вечорами, після денної роботи, коли можна було трохи спочити, сходилися старі й малі послухати пісню. Кожен, хто чув хоч раз той спів, …
Микольцева мама порядкувала в кухні і з увагою вслухувалася в тони скрипки, що доносилися з суміжної кімнати. Тони були м’які й приємні — то лилися вони широким музичним струменем, то наче розприскувались водограєм срібних грайливих краплин, то стелилися низькими акордами, …
Кожного вечора Лесь Побігдесь побіжить десь і не покладе до шкільної торби того всього, що йому потрібне на завтра. Книжки тут, зошити там, лінійка бо-зна-де, а циркуль зовсім зникне, мов і він побіг десь. Уранці треба бігати, все це вишукувати …
На світанку дня першого в тижні зійшов з неба ангел Господній. Його постать була, як блискавка, а шати були білі, як сніг. Відвалив він камінь з Ісусового гробу, що був висічений у скелі, і сів на ньому.
І від страху …
Давно, дуже давно в далекій країні жив чоловік на ім’я Едокімос. Від усіх інших людей вирізнявся він надзвичайною силою та великим ростом. Люди поважали Едокімоса, а деякі й боялися.
Хоч жилося Едокімосові добре, таке життя не задовольняло його.
— Чому …
Уже майже три місяці стоїть за валами у славному місті Конотопі хоробре військо полковника Гуляницького. Розлютована московська кіннота не раз накидалася тічкою на Конотіп, не раз у місті вибухали пожежі від гарматних ядер — а все ж українці не здавалися …
Маленька Леся мала кирпатого носика, веселі карі оченята, і завжди любила сміятися. Треба чи не треба, її оченята завжди грали веселощами.
Одного тільки вона не любила — рано вставати. Тоді її личко хмурилося, оченята заливалися сльозами, а губки надувалися.
Одного …
Усе котяче населення нашої вулиці мало дуже пишні імена, а наша невеличка тигрова кішка звалася просто Кицею. І всім нам, і самій Киці сподобалося це ім’я. Вона завжди вигинала спинку і ніжно нявкала, коли чула те „ кицю-кицю” .
Хоч …
Було це під час війни. Над містом літали чужі літаки й кидали бомби. Бомби розривались на вулицях, над будинками, школами, лікарнями. Падали стіни, розсипались на пісок цегла й скло, горіло дерево, кричали поранені люди.
Так було щоночі, і щоночі Василько …
Передмова
Ігри, в які грав Стівенсон
Коли 1883 року вийшло друком перше видання роману шотландця Роберта Стівенсона «Острів Скарбів», на першій сторінці була присвята: «Містеру Л. О.». Це була третя книга молодого й наразі не вельми успішного письменника, утім, на …
Якби ви знали, що сьогодні трапилося в школі. Спочатку день не віщував біди. Все йшло по плану: трохи почіплявся до дівчат, трохи порубався в настільний футбол з однокласниками, трохи погриз нігті на уроках. Справи йшли своєю чергою до останньої перерви. …
Пані Берті Бартолотті сиділа в кріслі-гойдалці й снідала. Вона випила чотири чашки кави, з’їла три булочки з маслом і медом, двоє некруто зварених яєць, скибку чорного хліба з шинкою і сиром та скибку білого хліба з паштетом із гусячої печінки. …
1. ТРОХИ СПОГАДІВ
Як сповнилось мені сім років, мама взяла мене за руку і повела до школи.
Дорога ця — недовга, зо три квартали, але вона таки добре запам’яталась мені. Не подумайте, що, поки ми дійшли до школи, сталося щось …
Розмова з вентилятором
Мама й тато назвали мене Фредом (Шведське слово «fred» перекладається «мир»).
Але це не допомогло. Почалася війна. І татові довелося поїхати з дому і оберігати кордон десь далеко на півночі. Мама плела рукавиці та шкарпетки, щоб він …
Моєму дідусеві і Марі Тондельє
Я ненавиджу школу.
Ненавиджу її більш за все на світі.
Ні, навіть ще сильніше…
Вона зіпсувала мені все життя.
До трьох років, точно можу сказати, я жив щасливо. Я погано це пам’ятаю, але мені так …
Граматико-фантастична повість
СЛОВО ДО ЧИТАЧА
Уважний читач, щойно візьме цю повість до рук, відразу помітить, що вона не “наукова”, а “граматична”. Але хай це не лякає його. Автор аж ніяк не мав наміру викладати тут граматику: йшлося лише про те, …