Молоденька хмаринка
Шука в небі хатинку –
Та у небі її не знайдеш.
— Молоденька хмаринко,
Нема в небі хатинки,
То ж куди ти, хмаринко, підеш?
Зиму де зимувати,
Літо де літувати,
Та і як тоді жить, як на те?…
Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
— Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
— Бо я чорний,— каже кіт,
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То …
Як же край той зветься,
Де ти, хлопче, зріс,
Де твій дім, озерце,
Дитсадочок, ліс,
Де верхам синіти
Вічно вдалині,
Де найкращі в світі
Люди і пісні?..…
З дідусем жену отару
Крізь вечірню теплу хмару.
І в оцій туманній хвилі —
Білі трави, вівці білі,
І дзвіночки дзвонять збоку,
І ліхтар моргає оком,
А крисаня в дідуся —
Наче місяць в небесах.…
В небі річка заблукала
І дощем на землю впала.
Не сховатися нікуди,
Все намокло: трави, люди.
Змокла в киці і кота
Шерсть до кінчика хвоста.
І котові каже киця:
— Ну й погода!..
Мокровиця…
Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.
Я навшпиньки вийду з хати,
Щоби їй не заважати.
Не скачи, собачко, цить!
Бабця спить.
Бабця спить.…
Плаче книжка нишком.
Захворіла книжка —
Нерозумні малюки їй обшарпали боки.
Ви не плачте, люба книжко,
Полікую я вас трішки.
Попідклеюю вам рани,
Хай боліти перестане.
Вже й обгорточка готова!..
Буде книжечка здорова!…
Вовк часу не марнував
І теплицю збудував.
Цілу зиму квітли канни.
Мак, троянди і тюльпани.
Радо йшли до вовка в гості
Довгохвості, куцохвості,
Просто йшли погомоніти
І понюхать гарні квіти.…
Лис маленький хотів
Здивувати всіх:
Якось бублик посадив,
Землю рив, як міг.
Лис чекав, приглядав,
Окуляри надягав,
Але він не знав про те,
Що так бублик не росте.
Вовчик лісом ганяв
Взад-вперед чимдуж:
— Що тут буде, лисеня?
— Бубликовий …
У Оленки – очки сині,
Біле личко – в ластовинні.
І кричать всі горобці:
– В неї плями на лиці!
Тихо шепчуться синички:
– Ой, рябе в Оленки личко!
Песик гавкнув: «Темнота!
Ця Оленка – золота!»
І Оленка не журилась-…
Для маленької
Даринки
Дід зробив
Малу драбинку.
І тепер малій Даринці
Добре лазить
По драбинці.…
Заглядає в хату
Соняшник вухатий:
Чубчик золотистий
Носик конопатий.
Встану рано- рано,
Щоб не чула мати, –
Підемо удвох ми
По селу гуляти:
Я і мій товариш
Соняшник вухатий,
Усміхнуться перехожі:
– Ну які ці хлопці схожі!…
Рибу в озері спіймали,
А на кухні готували.
Та розказує всім Юля:
– Риба ловиться в каструлі!…
Сміхота! Сміхота!
Загубився хвіст
В кота!
Ну, а миші
Полем йшли
І котячий хвіст
І котячий хвіст
Знайшли
І взяли його
З собою –
Будуть грітися
зимою.…
Вихвалялася корова:
– Подивіться,
Я – здорова!
Вихвалявся
Жук рогатий:
– Я умію вже
Літати!
І корова
Відказала
– Я колись
Також літала!
-Як? –
В корови
Жук питає. –
Таж у тебе
Крил немає!
– Нащо крила
Ті мені?…
Золоте курчатко
В золотій торбинці
Принесло сьогодні
Літери дитинці.
А дитина з літер
Збудувала слово.
І звучить, як пісня,
Українська мова.…
Моя країна – Україна,
Сонячна держава.
І дорослому, й дитині
Жити в ній – цікаво.
Щовесни сади квітують,
Солов’ї співають.
У країну Україну
Гості приїжджають:
Із Америки, з Кавказу.
З Праги і Варшави.
Бо в країні Україні
Гостювать – цікаво.…
– Бу, бу, бу… – Борис читає.
Батько Борю поправляє:
– Букву Б читай як треба,
Бо вона втече від тебе!
Боря каже: «Так і буде!
Більше вчить її не буду!»…
Вітя — світла голова.
Вітя вчить нові слова.
Ви йому не заважайте.
Ви без нього погуляйте.
Він, як буде вільним час,
Вийде гратися до Вас.…
Білка бігала багато,
Бо шукала в лісі брата:
Брат на дереві сидів
І смачні горішки їв.
Поки знайде білка брата,
Будемо всі букви знати.…
Вова вивчив всі слова
Заболіла голова.
Потім Вова відпочив.
Потім дерево садив.
Недарма він все робив —
Вову вчитель похвалив.…
А мАленькА нАшА АллА
Рушничок нА річці прАлА.
МАмА Аллі говорилА:
“Ти б його уже сушилА!”
Але АллА тільки прАлА.
Як сушить, ВОНА
Не знАлА.
***
По дорозі навпростець
Біг Біленький Баранець.
Біг та Біг…
Аж натомився.
Біля мене – …
Ми будуєм
Гарний дім!
Будем жити
Не у нім.
Бо у цьому
Домі
Будуть жити
Гноми.
Три кімнати —
Перший поверх.
Три кімнати —
Другий поверх.
Ну, а поверх
Той, що вище, —
Вже не поверх,
А горище.
Скільки
В …
На балкончик
Котик сів.
Очки мружив,
Спинку грів.
Й раптом
Зграйку горобців
В синім небі
Він уздрів.
І почав
Нявчати
І дітей
Прохати:
— Чуйте! Чуйте!
Підрахуйте
І всіх мені
Подаруйте!
Діти довго
Рахували:
— Сто — багато!
Десять — …