Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі присьби,
Біле поле, білий ліс.
Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь старий та сивий.
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.
Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І …
Падав-падав сніг лапатий
На дороги й на хати.
Каже з братиком нам тато:
— Намело його багато!
Ми на двір мерщій зібрались,
До забав приготувались.
Буде весело усім:
І дорослим, і малим.…
А у мене е сестричка —
Трохи більша рукавички.
Ми із нею подружили,
Хоч вона й кричить щосили.
Мама каже, що всі діти
Так учаться говорити.
Я сестричку розважаю,
Сам їй віршика складаю:
“Ти, маленька, підростеш,
В гай із братиком …
Наша Марічка — така потіха,
Зовсім не вміє сидіти тихо.
вміє стрибати, вміє ходити,
Вміє води на підлогу налити.
Може в кота відібрати миску,
Хоч їй від цього жодного зиску,
Може балакати дуже багато
І обіймати маму і тата.
Наша …
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона сіла, тут вона впала,
До землі припала
Личка не вмивала, бо води не мала.
Ой устань, устань, подоляночко,
Ой устань устань молодесенька
Вмий своє личко, личко біленьке
Біжи до дунаю …
Наш Сірко одного дня
Вибіг з двору й навмання
В світ подавсь. Куди? Байдуже.
Біг собі туди, сюди,
Аж пустився до калюжі,
Щоб хлиснути там води.
Чи була велика спека,
Чи натура вже така,
Ще з далекого далека,
Наготовив язика.…
Гай кленовий,
Яворовий,
А за, гаєм гай.
Нуте, діти, козубеньки
Та й до гаю по опеньки.
Боже, помагай!
Зібралися
Стець, Орися
І малий Юрко,
А між ними в’ється в’ючка:
Хвіст – кудлата закарлючка,
А ім’я – Сірко.
І стежками,
Муріжками…
Гей у лісі,
На узліссі
Ліска, коло ліски.
Там білиця, дибки ставши
І лапки докупи склавши,
Лускає горішки.
Хвіст віхатий,
Волохатий,
Наче майва, має.
Руно бронзове, лискуче –
Де є краще? Де є лучче?
Не питай, немає!
«Що за лихо?»…
Як збиралися в гай по опеньки,
Узяли замалі козубеньки.
Не подумав ніхто ані трішки,
Що достигли ліскові горішки,
А. калинові китиці-грона,
Запалили луги до червона.
На опеньки охота Стецькові,
На горішки – малому Юркові,
А калинові грона — Ярині,
Бо …
Раз Сірко, не чувши ніг,
Під кущем собі приліг,
Щоб хоч трохи відпочили
Псячі м’язи, псячі жили.
Простягнувся, позіхнув
І за хвильку-дві заснув.
Та на, лихо, в тім кущі
Десь рогач узявся грубий!
В нього роги, мов кліщі,
А на …
Наш Сірко, натура ласа,
Раз побачив сон такий:
Біля нього купа, м’яса,
Ще й на закуску кістки!
Тож Сірко не їв – давився,
Кливаками роздирав,
І гарчав, і в бік дивився,
Щоб ніхто чого не вкрав.
Аж нараз йому здалося,…
Стрів Сірко ропуху-жабу
І простяг до неї лабу,
Щоб чемненько привітати,
Щоб культуру показати.
А ропуха, як ропуха…
Світ її – комар і муха,
Хата – пліснява, землянка,
Темна, чорна, мов каглянка.
І родилась десь у твані,
В гниловодах калабані,…
Ішли змагання футболеві.
На кожнім леві і нелеві
Лисніла шкура, від снаги,
А люду – повні береги!
І був там Стець, була Орися,
І був захоплений Юрко,
А біля них в’юном крутився
На куцім ретязі Сірко.
Немає гіршої недолі
Коли …
Сірко, натура мандрівна,
Зустрів уперше барана
І витріщив на нього баки…
Вже всяке бачив і видав,
Але не думав, не гадав,
Що є такі чудні собаки!
Бо все нібито, як у пса,
Але ж усе якесь не псяче —
І …
У нашої Наталі
Мальовані коралі,
Червоні черевики,
Мережані кісники,
Хустиночка-лелітка —
Не дівчинка, а квітка.…
Візьму пилку і рубанок,
Настругаю гарних планок
І зроблю собі поличку,
Дерев’яну, невеличку,
Книжечки там поскладаю,
Що татусь мені купляє.
Треба швидше підростать,
Щоб я сам їх міг читать.…
Мама-качка рано встала,
Каченят своїх зібрала,
А вони мерщій до хати:
— Час, Яринко, уставати!
Йдуть качата поодинці,
Уклоняються Яринці:
— Добрий ранок, добрий ранок,
Що сьогодні на сніданок?
І Яриночка метка
Насипає з фартушка
Кукурудзу, і пшеничку,
І зеленую …
Обплетений вітрами ранок
шугне, мов циганя, з води
і на піску кричить з нестями,
обсмалений і молодий.
Ріка зміяста з дном співучим,
хвилясто хльостають вітри,
і день ховає місяць вкручу,
мов у кишеню гріш старий.
Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, …
1
Це було давно-давно
У карпатськім краї,
Ще коли літали там
Лебедині зграї.
Диків, лисів і кізлиць
Множество ходило.
Спав собі за кожним пнем
Бурий ведмедило.
Не боялися людей
Ті сплюхи і лежні,
Бо шуміли навкруги
Праліси безмежні.
Тур у …
– Здрастуй, серденько, мій друже!
Ти за казкой скучив?
– Дуже!
– То й чудово! Ну, сідай,
Швидше вуха розкривай!
В холодочку, у гаю,
Слухай казочку мою.
У великій, у родині,
У чарівній Україні,
Жив-був хлопчик Іван,
На прізвище Забіян.…
Тари-Бари-Вигадько,
А по імені Федько,
Упіймав за хвіст комету
(З неї він зробив котлету),
Дав поїсти мишеняті.
І тепер воно по хаті
Попід стелею кружляє,
Викрутаси-вихиляси
Виробляє…
Ще спіймав він бобруна
(Був той більший від слона),
Всадовив на слимака,
Слимака …
Велике Цабе
Вихваляє себе,
Велегучно вихваляє,
Всьому світу сповіщає:
Я – Цабе,
Цабе-Цабище!
Я найкраще!
Я найвище!
Я найдужче
Й найвправніше,
Наймудріше
Й найславніше!..
Я – Най-най, най-най, най-най,
Цабе-Рабе-Тарамбай!!!
Позбігались мацяпури.
(Дуже гордії натури)
Теж взялися цвенькотіти.
Гам такий …
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти малесенький,
Пізній бо час
Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль;
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.
Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить…
Леле, дитинонько!
Жить — сльози …
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли …