Соловейко
Навесні,
Навесні
Сипле співи
Голосні,
Голосні.
Соловейку,
Щебечи,
Щебечи:
Мене співам
Научи,
Научи!
Заспіваєм
Ми удвох,
Ми удвох,
Починаєм:
– Тіу-тьох,
Тіу-тьох!…
Де берези та дуби —
там збирала я гриби.
І опеньки-тонконіжки
і лисички, й сироїжки
в кошик дружно —
стриб та стриб!..
Де ж подівся білий гриб?
Мабуть, він маленький ще,
підростає під кущем:
ще стрибати не навчився —
ось …
На травиночки
згори
крапля сонця впала,
ледь торкнулася землі —
і земля заграла!
Я одразу перестав
у садку копати,
до землі на мить припав
нишком біля хати —
і почув:
трава гуде,
і говорять квіти,
що до нас уже іде…
Подаровано на свято
Гнату
гарний автомат!..
А Славко кепкує з Гната:
— Сміх та й годі:
Гнат — солдат?!
Не встаєш ти вранці-рано,
ждеш, щоб хтось тебе збудив,
і ховаєшся старанно
од холодної води.
Знай:
не будеш гартуватись,
а ховатись …
Я сказав Петькові:
— Якщо хочеш знать,
у моєї мами
діток — двадцять п’ять!
А Петько сміється,
каже:
— Ой, помру!
Може, ти покажеш
брата чи сестру?
— Це для мене
просто, –
я кажу смішку,—
бо моя матуся —…
Там, де вересень в долині
З пензлем походив,
Стали сливи сині-сині.
Скільки ж бо тих слив!
А маленькі дитинчата
Вибігли в садок,
Простягають рученята —
Не дістать сливок.
Тут вітрець розправив плечі,
Листям зашумів,
І солодких слив малечі
В кошик …
Біля струмочка, біля калини
Дудку Іванко зробив з вербини;
Гра-виграває в дудку Іванко,
Голос по гаю іде щоранку……
Жив на світі цар Горох.
Був у нього хлопчик Ох.
Цар Горох
і хлопчик Ох
скрізь ходили тільки вдвох.
Цар Горох питався:
— Ох,
правда ж, добре нам удвох?
— Цар Горох,
нам добре вдвох,—
радо згоджувався Ох…
Якось ставсь …
Зайчик сонячний у Жені
цілий день сидів у жмені.
Як заснув маленький Женя,
то заснув і зайчик
в жмені.
Міцно спить до ранку в Жені
зайчик сонячний у жмені.
І встають уранці — Женя
й зайчик сонячний
у жмені!…
При зеленому горісі,
При дубочку та сосні
Я гукаю, а у лісі
Хтось відгукує мені.
Каже братик:
— Це луна.
— А яка вона?
Каже братик:
Голосна.
— А іще яка?
— Не знаю,
Тільки є вона в бору…—
Я …
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий цвіт.…
Наш дідусь малят питає,
Як весну хто пам’ятає.
Пам’ятаю квіти з гаю,
Пам’ятаю — в ліс ходив,
Та найкраще пам’ятаю:
Дві берізки посадив.
Посадив їх навесні
Біля стежки при вікні.
Рясно дощики пішли —
Дві берізки підросли.…
При ополонках крига рихла —
Ховай у шафу ковзани.
Взялась хурделити і стихла
Зима, лякаючись весни.
Нехай ще вдосвіта покреше
Мороз об камінь та грудки.
Та свіжим соком у черешень
Вже наливаються бруньки.
Вже де-не-де чорніє поле,
Зняв білу шапку …
По тонкім льоду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.
На ковзанку іду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Черевички від незвички
Ковзають по льоду.
А я та й не впаду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.…
Іде дід через лід,
Дідусеві слизько.
Іде дід через лід,
А іти не близько.
Підійдем до діда ми,
Візьмемо за руки,
Бо слизькі серед зими
В діда закаблуки.
Тьохка лід, дзвонить лід,
Вітер з лісу вибіг.
Іде дід через лід,…
Мила милитись
Не вміла,
Мила мило
З рук не змила.
Мама милила
Уміло,
Мама з Мили
Змила мило.…
Ніяк не вгамує
Бабуся хлопчину:
Малий репетує
Вже цілу годину.
Та раптом стихає
Той крик голосний…
Бабуся зітхає:
— Засне, мій малий!
А з ліжка хлопчина:
— Ні, ні —не засну!
Я трошки спочину
І знову почну!…
— Де ти завозилася?
Де ти забруднилася?
— Я в калюжі з сонечком
Гралася в долонечки!…
— Ну що ти наробила?
На платті все чорнило!
В чорнилі скатертина,
Панчішки і хустина…
— А що?—мала питає
Чорнила більш немає?…