Маленький хлопчик в човен сів,
махнув весельцем — і поплив.
Світало. Сонечко вставало.
Ховався ранішній туман.
В росі сріблився сизий лан,
і на верхів’ях лісу сонце грало.
Спинився хлопчик. Ось краса!
Цвітуть хмарками небеса,
літають зграями качки,
щебечуть весело пташки.…
Згадую: так я в дитинстві любив
вибігти вранці із хати,
тільки послухати шелести нив,
з вітром пісні поспівати.
Що говорив мені в лісі струмок,
що мені поле шуміло
мозок не міг зрозуміть їх думок,
серце ж моє розуміло.
Дивною казкою …
На площі базарній.
На каланчі пожарній
Денно і нічно
Дозорний привично
Дивився як слід:
На захід,
На схід.
Дивився він
За тим —
Не плине чорний дим?
І тільки бачив він пожар,
Робив усе як треба:
Із каланчі сигнальний шар…
Їхав мірошник на віслюку.
Хлопчик плентався десь по боку?.
“Бач, ти, — мовить убогий народець, —
Дід їде верхи, а пішки йде хлопець.
Де таке бачили? Де таке чули?
Дід їде верхи, а пішки йде хлопець”
Дідусь тоді швидко злізає …
1
Ми з товаришем моїм
Живемо на диво всім:
Завжди разом, як один,—
Куди я,
Туди і він!
Вдвох ми маємо в кишенях
Дві резинки,
Два гачки,
Дві скляні великі пробки,
Двох жуків, і дві коробки,
І два мідні п’ятаки.…
В одному провулку
Будинок стояв.
А в ньому упертий
Хома проживав.
Ні дома, ні в школі,
Ніде і ніяк —
Уперто
Не вірив
Нікому дивак.
Надворі негода,
І дощик,
І град.
— Узуй-но калоші,—
Всі радять підряд.
— Неправда,—
Не …
Збилась я сьогодні з ніг –
Бо кудись мій цуцик зник.
Я шукала – не знайшла,
І засмучена прийшла,
За уроки не сідала
І обідать не змогла.
Ще сьогодні раннім-рано
Цуцик мій плигнув з дивана,
По кімнатах став ходить,
Бігать, …
Хто це там заліз по вуха
Під велику ковдру з пуху?
Хто на подушках м’якеньких
В ліжку снідає завжди
І, насилу врешті вставши,
Та постелі не прибравши,
Щоб помити кінчик носа,
Просить теплої води?
Це, напевно, древній дід
Ста чотирнадцяти …
Що б мені не говорили
хтось з батьків чи вчителів,—
я на все шукаю рими,
ніби хтось мене завів…
Скаже тато: — Як уроки? —
Я йому: — Летять сороки!
Скаже мама: — Ти поїв? —
Я їй тут же: …
Шапочка у глині,
Сажа на коліні,
Пальчики зелені,
Плаття у смажені.^
У смажені навіть ніс,
На щоках сліди від сліз.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
Ранком вона встала —
Постіль не прибрала.
І надула губки:
— Нащо чистить зубки?—
Умивалась нашвидку:…
Кошенятко на дивані
Примостилось біля Тані.
Таня книжечку читає,
Сторінки перегортає.
А воно, немов німе,
Дивиться — ні бе, ні ме!
Враз кошачі пазурки
Уп’ялися в сторінки.
Таня каже: «Схаменись!
Ти уважніш придивись,—
У руках у мене книжка —
Це …
Біля сонечка, вгорі,
Плавала хмаринка.
Проти сонечка, в дворі,
Бавилась Яринка.
Враз хмаринка біла
Сонечко закрила,
А Яринка засмутилась —
Губоньки скривила.
Не журись, Яринко,
Не на вік хмаринка:
Хмарка розпливається,
Сонечко ж — лишається!…
В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами,
Чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола
Поживу замела.
Сніги, мов білі килими,
І долі ні зерна.
Я …
Ой смачні,
Ой смачні
Бублики у Тані:
Медяні,
Запашні,
З маком, ще й рум’яні!
Медяні,
Запашні
Танечка поїла,
А для нас
І для вас
Дірочки лишила.…
Наша Галя вийшла з хати,—
Аж на грядці поросята.
Стала Галя їх корити:
— Хіба ж можна грядку рити?
В вас же їжі повна миска,
Ну, навіщо вам редиска?..
Як не соромно вам нині —
Ви маленькі, а вже свині……
Хто не зна моєї ляльки?
В мене лялька, мов жива:
Як візьму її на руки —
Оченята відкрива.
Хоч у неї сліз немає,
Плаче донечка моя:
«Мамо, мамо»,— вимовляє,
Ну, а мама в неї — я.
Я нове їй плаття …
Є в бабусі внучка,
Внучка-білоручка.
І сьогодні от бабуся
Мила голову Настусі,
Мила, поливала,
Сухо витирала,—
Бо Настуся ще мала —
Тільки в сьомий перейшла!
Дорога бабусю,
Киньте мить Настусю.
За слова не вмію
Їй намильте шию!…
Не сидиться хлопцю вдома —
Він зловити хоче сома.
Ранком з вудкою в руці
Наш рибалка на ріці.
Вибрав затишну місцину,
Сів на плетену корзину,
Швидко вудку розмотав
І рибалити почав.
Ось разок, іще разок —
Колихнувся поплавок.
Насторожився рибак,…
Хлопчик Толя молодець,
Тільки трішки хвастунець.
Якось ми ішли на став,
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся
— Я ні-чо-го не боюся!..—
Враз на слові цім — з дороги
Толі ящірка під ноги.
З переляку, у тривозі…
— Ану, скажи: молоко.
— Моня! — випалив Юрко.—
МО-НЯ!
— Що? Не вмієш? Навчимо! Вимовляй за мною: мо…
— МО…
— Бачиш, як нам повезло? Значить, вимовиш і ло..
— ЛО…
— Дуже добре! Ну й Юрко!
А тепер …
— Розкажи, як в змаганнях шкільних
Ти із бігу усіх переміг?..
— Ну, спочатку я, значить, — побіг,
Ну, а потім я, значить,— прибіг!…
Ви б, напевне, теж сміялись:
Ось історія яка
З географією сталась
В нашім класі у Юрка.
В нього правило своє:
Карту не вивчати,
Бо на ній всі назви є —
Можна прочитати.
Встав Юрко з-за парти
І пішов до карти……
В магазині тато мій
Барабан купив новий.
І палички невеличкі —
Це для мене й для сестрички.
Ми з сестричкою мирились —
Барабаном ми ділились:
Трохи я побарабаню,
Потім дам сестричці Ані.
Барабаню знову я.
Потім — черга не моя……