Вірші про природу — сторінка 13

Лежить місяць на хмарині,

Наче на м’якій перині.

Солодко він позіхає,

Сон-дрімоту навіває.

Все поснуло навкруги:

Гори, річки і луги…

Горобці замовкли в стрісі.

Зайченята сплять у лісі.

В теплім морі хропе кит,

На лежанці – старий дід.

Навіть пугач …

Що за диво-полонина,

Зачарована країна?!

Гори, річки і луги –

Все казкове навкруги!

Тут не можна нудьгувати,

Тільки бігати, стрибати!

Щоб співати веселіше,

Поспішай сюди скоріше –

Будьмо разом танцювати,

Та ще й можемо літати

В вишині, неначе птах,

На …

Вечір надворі,

Стомлені зорі

Сяйвом сріблястим сплять на лугах.

Всі спочивають,

Лишень співають

Десь соловейки в тихих гаях.

Лагідна річка –

Мила сестричка

Плине повільно в дальні краї.

Бога благаю

І дожидаю,

Щоби збулися мрії мої.…

У будиночку з зірками

дві хмаринки заблукали.

Перша, схожа на гондолу,

припливла до краю столу —

там бабуся із зірками

її гостить пиріжками.

Друга, темна, ніби слива,

в спальні вікна затулила —

там малята із зірками

тихо сплять між подушками.…

Покупались у ріці

сірі-сірі горобці —

стала сірою ріка,

плине — сіра і рідка.

Мили лапки у воді

дві лисиці геть руді —

то і річка вже руда,

плине мокра, як вода.

Потім дощ у річку впав

з оберемком синіх …

а хтось не зна

що ось сосна

яка сосна?

гінка сосна

сосна соснище

од неба нижча

нижча од неба

вища од тебе…

Зелений червень і тихий дуже
Соснові рами край пасік струже.

Край пасік струже, щоб мали бджоли
Куди вмістити солодке поле.

Солодке поле — то соки цвіту.
Як вийдеш з хати, вклонися літу.

Вклонися літу, колоссю, птиці,
Згадай потоки зерна-пшениці.

Зерна-пшениці …

Хлипа липень.
— Чом ти плачеш?
— Облітає з липи цвіт…
На стежині онде, бачиш,
На траві біля воріт.

Я кажу:
— На те ж і літо,
Губить квіти сад і ліс,
Насінинки замість квітів
На гілках повиснуть скрізь.

Хлипа …

Дощ-дощило
Налив води барило
Для дівчаток вмиватися,
Для качаток купатися.
Ще й сказав:
— Я не скупий.
Хочеш, кізонько,— попий.—
Пила кізка,
Пила гуска,
Пила яблуні галузка.
А вода
Молода,
А вода аж співа —
Дощова, дощова!…

Я — собі стежка,
Стежка-мережка.
Між трави, між стерні
Йдіть по мені.
В мене довга спинка,
При мені ялинка,
При мені копички…
Гайда, черевички!
Я веду, поведу,
Що захочете знайду:
І подружку Марусю,
І стареньку бабусю.
Я веду, поведу,
Що …

На острові зеленого селезня
Зелені світанки, зелені дні,
Зелена вода при березі,
Зелені стоять курені.
А селезень ходить по зелені,
Зеленого ставить млина.
Зеленого млива намелено —
Зелена уся далина.
Так тихо на тому острові
Між лип, черемшин і ялиць.…

Як спить мала травиця,
Травиці дощик сниться.
І сниться їй синиця,
Що цівкає вгорі,
І ще їй в лузі сниться
Зелена косовиця,
І сняться тій травиці
Веселі косарі.…

Біла хмарка, біла,
Як зимою сніг,
Бігла небом, бігла,
Впала на моріг.

Стало хмарці жарко,
На траву лягла…
А воно не хмарка —
Гречка зацвіла.…

Місяць  здіймається  вгору та  вгору.
Місяцю-красеню — колобок,
Ти відчини нам чарівну комору,
Повну зірок.
Міояцю-красеню,
Повну зірок.

Він прихилився при тихім горісі,
Ясне проміння зронив.
Ключ задзвенів, заскрипіли завіси,—
Він відчинив.
Місяцю-красеню,
Відчинив.

Сон чи не сон — заіскрилися …

Тиша та спокій у морі на дні…
З мулу капуста морська пророста
На неймовірній такій глибині
Зліва та справа повсюди – вода.

Тут у зеленій безодні, завжди
Рибки красиві всілякі живуть,
Плавають зграйки туди і сюди,
Воду солену потрішечки п’ють.…

Став грибочок на пеньочок,
Вигляда з – під картуза:
– Жоден дощ мене не змочить,
Не страшна мені гроза.…

У Карпатах
навіть взимку
ручаї дзюркочуть дзвінко.

У Карпатах
навіть влітку
білий сніг на горах видко.

У Карпатах
навіть хмари
навесні немов отари.

У Карпатах
навіть діти
вміють грати у трембіти!…

Джмелик сів на квіточку,

Пташечка – на гілочку,

І метелик прилетів,

На травиноньку присів.

Червоненьке сонечко

Сіло на віконечко,

І маленький коник

Цвіркотить, мов дзвоник.

 …

Курка лазить на городі,

Щось собі шукає,

Півник всівся на паркані,

Зверху поглядає.

Каченята у струмочку

Плещуться, радіють,

Дзьобики свої полощуть,

Лапки в воді миють.

Козенята на ухилі

Щиплють собі травку,

Песик від жаркого сонця

Забрався під лавку.…

Спить озеро, спить ліс і очерет.
Верба рипіла все: «Засни, засни…»
І снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні самоцвіти,
стелилися незнані трави, квіти,
блискучі, білі… Тихі, ніжні зорі
спадали з неба — білі, непрозорі
— і клалися …

Живуть-поживають
і горя не мають:
літак — просто неба
на аеродромі,

Івась — у квартирі
в мурованім домі,
лелека — в гнізді,
білка — в дуплі,
а в норах живуть
мишенята малі.

Сонце — за обрій
у постіль спішить,
вітер …

Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
рине Прут, і Латориця,
Черемоші два іскриться,—
один — Білий,
другий —  Чорний,
кожен смілий
та проворний.
Гей, карпатські ріки наші,
— на дарабах — …

Сіла хмара
на коня:
хмара
хмару догоня.

Вітер
збоку
як набіг –
Збив коня
відразу
з ніг.

Випустила хмара
віжки
і пішла
за обрій
пішки…

Молодик
У воді весла
мив золоті.
Весла вимив,
сів на човен.

А той човен
діток повен.
Човен плавав
цілу ніч.
Сонце випливло
навстріч.…