Вірші про природу — сторінка 7
Всього творів у розділі: 0
Зима відступає.
На вулиці мокро.
Іржава бурулька
Висить,
Наче морква.
Від променів сяє –
Поглянути любо,
Аж сонячний зайчик
Облизує губи.…
Стриб-стриб струмок,
Скік-скок струмок,
Мов кізка, по камінню.
Спішить з гори
Через гайок
Пірнути в річку синю.
Давно вже хоче той струмок
Великим, дужим стати,
Носить човни та кораблі
Й дітей на них катати.…
Дощику! Дощику!
Лий, як із горнятка,
Ждуть тебе зернятка,
А ще мій синочок жде,
Все питає:
— Дощик де? —
По калюжах біля хати
Любить мій синок гасати.…
У лісочку на горбочку
Виріс гриб із добру бочку.
Гриб не влазить у корзину.
Де б узять автомашину?…
Перепеленята в просі
Перепілку-маму просять:
— Поведи нас до криниці
Хоч крилята окропить.—
Мама каже:
— Там лисиця
Жде, щоб всіх переловить.—
Перепеленята в житі
Не вмовкають:
— Пи-ти! Пи-ти!
Нас до річки поведи,
До цілющої води!
— Діти, до …
Щебечуть два струмки між сивих валунів,
Схилились сосни над глибоким яром,
Крута гора, як витязь на коні,
Шоломом синім зупинила хмару.
Старий олень і двоє оленят
Йдуть обережно до струмка напиться,
А полуниці у траві горять,
Немов сліди од чарівних …
З небокраю чорні хмари
Покотились, мов отари,
Вказує дорогу їм
Батіжком червоним грім.
І рогатий жук сказав:
— Всі тікайте — йде гроза!
У мурашник — мурахи, •
У гніздечка — всі птахи,
Павучатам від дощу
Тато виткав по плащу.…
Повисли сонячні дощі
Так весело і легко,
Бадьора пісня ожила
У листі яворів,
А на веселчиній дузі
Стоїть смішний лелека
І, наче справжній диригент,
Угору крила звів.
—Раз-два! Раз-два! —
Грім в долоні вдарив.
— Ні, три! Ні, три! —…
Що воно таке – мікроб?
І не видний, і не чутний,
А такий-такий підступний
Онде – вихилясом-скоком
Перед мікроскопа оком.
Сміхом аж заходиться
І все плоди-плодиться…
Де мікроби, там хвороби,
А мікроби там, де бруд, –
Ні, лиха бацило, милом…
Був далеко, а став близько.
Був горох, а став горошисько.
По тину все вгору повився
і вершком за горіх зачепився.
Позирає на всіх спогорда:
— Я горох! Я побив рекорди! —
І кивав йому знизу буряк:
— Ой так-так, ой …
На високій хмарці сів собі янголик,
Мабуть, притомився, як ішов зі школи
Хмарка, як вітрило, небом пропливає,
Янгол звісив ноги, на сопілці грає.
Як чудесно з хмарки милуватись світом –
Річкою, садками, яблуневим цвітом.
Люди йдуть із поля, та його …
Хмари скинули дощі
На луги і на городи,
На дерева і кущі,
В темні закутки природи.
Й небом радісно пливуть
Білі, чисті й невагомі.
– А куди веде їх путь?
– У країни невідомі,
Де багато різних див,
Де хвилинка, …
Равлик каже до сови
Із високої трави:
– Мудра тітонько сова,
В тебе світла голова,
Якщо можеш – поможи,
Що робити, підкажи.
Власний дім я звожу зрання,
Але виникло питання:
Де і як його звести?
Дай мені пораду ти.
–Це, …
Кравці лисицям хутра шиють,
вітри на бурю грізно трублять.
О доле, стережи в завію
і людські, і звірячі кубла.
У ста млинах зима пшеницю
на сніг сріблясто-синій меле.
Назустріч бурі ніч іскриться,
приваблюючи небом села.…
У срібне царство цвіркунів
Од вітру голубого
Упав інжир і розімлів,
І не сказав нічого.
Його понюхала оса
Своїм жовтеньким носом,
Його надибала роса
І всілась над ним росо.
Цар цвіркунів Цвіркун-Співець
Інжира як побачив,
То так зрадів — хай …
Якби я була зіркою,
то вогником свічі
зійшла б я понад гіркою
й світила б уночі.
Якби я була дощиком,
то на поля й сади
лила б я роси-крапельки,
змиваючи сліди.
Якби я була квіткою,
то вранці, на зорі
я …
Осінь — загадкова гостя,
Непомітно прийшла в гості.
Там, де вже пройшла вона, —
Золотом блищить трава,
Там, де сіла відпочить,
Уже дощик капотить.
Осінь любить малювати,
Все навкруг вдягати в шати.
По Землі вона мандрує,
Що побачить — розмалює.…
Теплий дощик-срібнопад
Вимив наш сьогодні сад.
Попід садом до калюжі
Йде гусак серйозний дуже.
Льоп-люп-ляп
В гусака з-під лап —
При такому ляпі-льопі
Лапи не болять!…
Молоденька хмаринка
Шука в небі хатинку –
Та у небі її не знайдеш.
— Молоденька хмаринко,
Нема в небі хатинки,
То ж куди ти, хмаринко, підеш?
Зиму де зимувати,
Літо де літувати,
Та і як тоді жить, як на те?…
“Теплінь. Весна іде!” —
Сказала так бабуся.
Весна іде? Та Де?
Коли в вікно дивлюся —
Аж справді йде весна.
Ось стала біля ставу,
Всміхнулася ясна
І кинула купаву.
Купава розцвіла,
На хвилях загойдалась.
Весна ж у ліс пішла,
Ішла …
З дідусем жену отару
Крізь вечірню теплу хмару.
І в оцій туманній хвилі —
Білі трави, вівці білі,
І дзвіночки дзвонять збоку,
І ліхтар моргає оком,
А крисаня в дідуся —
Наче місяць в небесах.…
В небі річка заблукала
І дощем на землю впала.
Не сховатися нікуди,
Все намокло: трави, люди.
Змокла в киці і кота
Шерсть до кінчика хвоста.
І котові каже киця:
— Ну й погода!..
Мокровиця…
Я люблю у лузі квіти,
Де гудуть весь день джмелі,
І метелик носить літо
На легенькому крилі.
Гріє сонечко гаряче
Чисте озеро води.
І зелений коник скаче,
Сам не відає куди.
Урочисто і красиво
В’є вінок моя рука.
І цвітуть, …