Йшов лукою чорногуз і,
на диво, там загруз.
Нум, йому допоможімо,
навпростець — гайда, біжімо!
Чорногуз махнув крильми.
На траві лишились ми.
Гордо в небо птах злетів
— допомоги не схотів.…
У хатині над рікою
журавель
живе з жоною.
Журавлиха
рве щавель
серед зелен-лугу,
відеречком
журавель
носить воду з Бугу.
А мале журавленя
з батогом
пасе коня…
Журавлиха й журавель
в воду
кинули щавель,
в полив’янім горщику
наварили борщику.
На столі …
На поляні
під сосною —
гарно-весело
весною.
Дві сороки
-білобокі
повпирали крила
в боки,
їм на скрипці
коник грає —
вниз і вгору
смик літає.
Чорний жук
з-під зелен листу
дме в трубу
у голосисту.
А дзвіночки голубенькі —
дзеньки-бреньки!…
В теплий вирій
путь далека
пролягла у сизій млі…
А поранений лелека
залишився на землі.
Повертала з поля мати,
принесла його до хати.
Кожен вечір
ми сиділи
з ним обидва за столом.
Разом спали,
разом їли,
разом гралися з котом.…
Маленький Матвійко
до дядька Степана
в приватну* столярню
прибіг собі зрана.
— Ой дядечку, дядьку,
прийшли сніговиці,
а в мене нема ще
пташкам годівниці!
Горобчики бідні,
синичка, снігур
як корму дістануть
з-під тих кучугур?!
Синичці наріжу тоненько сальця.
Ні, ні, …
Цокоче в садку сорока,
Примруживши ліве око.
— Це ж, друзі, відома справа,
Що більший комар, як ґава,
Що віл — легенький, як муха,
Що в морі — страшенно сухо,
Що раки живуть на дубі,
Вогонь — в коваля у …
Було раз яєчко від курки мудріше.
Курочка й пестить його, і колише.
Та все блага: — Не мудруй занадто! —
А воно поради не хоче й знати.
Курочка квокче, ніяк не спочине,
А яєчко каже, що воно качине!
Курочка просить …
Я спитав, узявши сир:
— Звідки в ньому стільки дір?
Забурчав індик од хати:
— Справжнє диво, що й казати!
Кукурікнув півень чемно:
— Тут питатися даремно!
Засмутилася вівця:
— Я спитаю в баранця!
Кінь відмовив: — Нецікаво!
Дірка в …
До журавлика під стіг
Баранець з села прибіг.
Він приніс в своїй торбині
Для журавлика хлібину,
Трохи ярої пшениці
І червоні рукавиці.
Та не знає птиця,
Нащо птиці рукавиці:
Чи на ноги їх надіти,
Чи на крила почепити,
Чи принести …
Соловейко
Навесні,
Навесні
Сипле співи
Голосні,
Голосні.
Соловейку,
Щебечи,
Щебечи:
Мене співам
Научи,
Научи!
Заспіваєм
Ми удвох,
Ми удвох,
Починаєм:
– Тіу-тьох,
Тіу-тьох!…
Якось стрілися —
ворона
із самого Лісабона
і дзьобастий чорний крук
із самісіньких Прилук.
Гордо каркнула ворона:
— Я — ворона з Лісабона!
Гордо каркнув
чорний крук:
— Я — з самісіньких
Прилук! —
Й запишалися
ворона
із самого Лісабона…
Морозику, морозику,
Червоний в тебе ніс,
Морозику, морозику,
Тікав би ти у ліс.
Морозику, морозику,
Спішить весна до нас,
Морозику, морозику,
Прощатися нам час.
Морозику, морозику,
Курли тобі, курли…
З’явилися журавлики —
І квіти зацвіли.…
Ніч не спали
Сиченята,
Полягали
Ранком спати.
— На добраніч!
Каже сич,
Бо в сичів же
ДЕНЬ — ЦЕ НІЧ.…
— Де, вороно-
Каркароно,
Ти була?
Що, вороно-
Каркароно,
Принесла?
— Покружляла,
Покружляла
Я вгорі.
Горобців
Порозганяла
У дворі.
Стріла півня-
Розбишаку,
Пісняра —
І чкурнула,
Дременула
Із двора.…
Грак стоїть під тином
В сіні по коліна
і своє співа:
— Карр!.. Хіба ж це сіно?
Карр!.. Хіба ж це сіно?
Це ж суха трава!…
— Щоглик! Щоглик! — Дітки раді.
— Щоглик! — тільки і слівця.
А він тріпавсь на принаді,
Марно рвався із сильця.
Визволяють — скільки сміху!
— Глянь, дідусю, глянь, чи ба?
— Бачу, дітки, вашу втіху;
Зате щоглику журба!
Зна, …
Чорний ворон горобини
Приніс ґаві півторбини.
Та зраділа: «Кар, кар, кар! —
Буде діточкам узвар».…
Мокра знов лелеча хатка.
Дощ. Вітрище — помелом.
Заховались бусленятка
Під матусиним крилом.
Тут і затишно, і сухо,
Громовиць десь перегук.
Під крилом маленьке слуха
Серця маминого стук.
…
Спали в хатці два шпачки,
Шпачкам снились черв’ячки.
Черв’ячки наснилися —
Дзьобики розкрилися.…
А у бабці сови
Внученяток дома дві.
Окуляри бабця має,
Казочки для них читає.
Сич купив веселу книжку
Про комарика і мишку.…
Веде квочка з дитсадочка
Сім смішних курчат,
А пухнасті ті клубочки
Голосно пищать:
— Там смачне пшоно давали,
Гарна то їда,
— Ку-ку-рі-ку! — нам співали
Й куд-куд-куд-куда!…
Гуска з гускою до качки
Йшли й казали:
— Ми лякачки!
— Ти лякачка!
— Й ти лякачка,
бо удвох ідем до качки.
А якби ми не лякачки,—
по одній ішли б
до качки.
— Може, качка
теж лякачка? —…