Новий завіт (Частина Третя)

77. Ісус і діти
Євангеліє від Луки 18:15-17

Ісус часто виявляв Свою особливу любов до дітей. Одного дня кілька жінок принесли своїх малих дітей до Ісуса, бажаючи, щоб Ісус поклав на дітлахів Свої руки і благословив їх. Але учні Ісуса намагалися не допускати дітей до Нього. Вони вважали, що Ісус зайнятий важливішими справами і не має часу для цих малят.

Та коли Ісус побачив, що учні намагаються відіслати дітей геть, Він сказав: «Ні! Не забороняйте дітям приходити до Мене. Кажу вам: якщо ви не будете такими, як ці маленькі діти, ви ніколи не зрозумієте Божого царства». Тоді Ісус взяв дітей до Себе, поклав на них руки і благословив їх.

78. Закхей – чоловік маленького зросту
Євангеліє від Луки 19:1-10

У місті Єрихон жив чоловік на ім’я Закхей. Він був митарем і збирав податки для царя.

Ніхто не любив царя, а тому не любили і митарів. Окрім того, Закхей часто обдурював людей і брав у них більше грошей, ніж вони мали платити. Ту решту він залишав для себе.

Закхей був чоловіком маленького зросту. Коли він почув, що Ісус проходить через Єрихон, він вийшов на вулицю, щоб Його побачити. Але через натовп людей Закхей не міг побачити Ісуса. Тож він вибрався на високе дерево, звідки йому було все добре видно. Тепер, сидячи на дереві, Закхей міг бачити, як наближається Ісус.

Підійшовши до дерева, Ісус несподівано зупинився, поглянув угору і сказав: «Закхею, злазь. Сьогодні Я хочу бути в тебе вдома на гостині».

Закхей швиденько спустився з дерева і запросив Ісуса та Його учнів до свого дому. Він приготував для них чудову гостину.

Закхей був дуже радий, що Ісус захотів гостювати в його домі. Він усвідомив, як погано чинив, коли обманював людей, збираючи податки, але не міг збагнути, чому Ісус ставиться до нього – такої недоброї людини – прихильно. Закхей дуже уважно слухав, що говорив Ісус. Врешті він сказав: «Відтепер я буду робити все правильно. Половину своїх грошей я віддам убогим. Тим, кого обдурив, я поверну все». Ісус дуже зрадів і сказав: «Закхею, Я прийшов, щоб спасати саме таких, як ти».

79. Осля для Господа!
Євангеліє від Матвія 21:1-11
Євангеліє від Марка 11:1-10
Ісус знав, що вже наближається Його час, і вирушив до Єрусалима, щоб разом з учнями відсвяткувати там Пасху. Місто це розташоване високо на горі, і дорога туди піднімається круто. Тож Ісус послав двох Своїх учнів недалеко у село, говорячи: «Ідіть в це село і там побачите ослицю з ослям. Приведіть осля до Мене».

Коли учні прийшли у село, вони знайшли ослицю з її ослям – саме так, як казав їм Ісус. Коли вони взяли осля, селяни спитали їх: «Чому ви взяли осля? Воно не ваше!» Учні ж відповіли так, як їх навчив Ісус: «Господь потребує це осля, і Він невдовзі його поверне назад». Так учні привели для Ісуса осля.

80. Вхід у Єрусалим
Євангеліє від Матвія 21:1-11

Учні зняли свої плащі і поклали на спину осляти. Ісус сів на тварину і рушив у Єрусалим в оточенні Своїх учнів. Вістка про те, що Ісус наближається до Єрусалима, швидко облетіла околиці, і багато людей приходили звідусіль зустріти Його. Вони вітали Ісуса пальмовим гіллям, розмахуючи ним, наче прапорами. На дорогу перед Ним люди клали свій одяг і це гілля.

Вони святкували вхід Ісуса в Єрусалим, бо сподівалися, що Він буде їхнім новим царем і вижене римських воїнів. Люди вигукували: «Благословен той, хто йде в ім’я Господнє! Осанна на висоті!»

81. Особлива вечеря
Євангеліє від Марка 14:12-26

Ісус та Його учні разом святкували Пасху в Єрусалимі. Пасха – це свято, початки якого сягають ще часів Мойсея. Святкуючи, люди пригадували дуже важливу подію про те, як Бог допоміг Мойсеєві та ізраїльтянам втекти з Єгипту. Ісус та Його учні теж зібралися разом в одному домі на Пасхальну вечерю. Під час вечері Ісус узяв хліб, подякував за нього Богові. Тоді розламав його і дав по шматочку кожному учневі.

Коли вони споживали вечерю, Ісус сказав дещо дивне: «Один з вас надумав проти Мене лихе і збирається допомогти Моїм ворогам». Учні дуже здивувалися, коли таке почули і роздумували, хто б це міг бути.

Тоді Ісус взяв шматок хліба і вмокнув його в соусі. Те саме зробив Юда. «Юдо, – промовив Ісус, – іди і роби те, що маєш робити». Не вимовивши жодного слова, Юда зіскочив з місця, вийшов з кімнати і пішов геть. Лише Ісус та Юда знали про лихий задум.

Згодом Ісус взяв у руки чашу з вином. Він помолився і подякував Богові за вино, а тоді сказав учням, щоб вони пили це вино. «Я не можу більше з вами бути, – промовив Ісус. – Я маю покинути вас. Коли Мене з вами не буде, робіть усе так, як сьогодні: разом їжте хліб і пийте вино. Чинячи так, згадуватимете Мене і все те, чого Я вас навчав». Ісус говорив так, бо знав, що вже близько той час, коли Він страждатиме і помре в Єрусалимі. Однак учні цього не могли зрозуміти.

82. У Гефсиманському саду
Євангеліє від Марка 14:32-51

Після вечері Ісус та учні пішли у сад, що називався Гефсиманським. Ісус попросив Своїх учнів, щоб вони не спали, бо Він дуже хвилюється через те, що має статися. «Прошу вас, – казав Ісус, – будьте цієї ночі бадьорими і моліться зі Мною». Та втомлені учні дуже скоро поснули. Ісус, пішовши молитися в глибину саду, залишився сам.

У той час, коли Ісус молився в Гефсиманському саду, Юда попрямував до юдейських провідників і сказав їм, де зараз Учитель, щоб вони могли знайти й ув’язнити Його.

Ці провідники відрядили своїх воїнів, і Юда повів їх у сад. Він говорив: «З Ісусом будуть інші чоловіки і в темноті важко буде розрізнити, хто є хто. Тож я підійду до Нього і поцілую Його». Так воїни мали зрозуміти, кого саме їм арештовувати. Коли Юда разом з воїнами знайшли в саду Ісуса, зрадливий учень підійшов до свого Вчителя і поцілував Його в щоку. Тоді воїни схопили Ісуса.

Побачивши, що відбувається, Петро одразу витяг свого меча, щоб захистити Ісуса, і відтяв ним вухо одному з воїнів. Однак Ісус сказав: «Ні, Петре, не добре ти зробив, витягши меча». Тоді нагнувся, підняв із землі відтяте вухо, приклав його до голови воїна і зцілив його. Опісля воїни повели Ісуса з Гефсиманського саду.

83. Ісус перед первосвящеником і Пилатом
Євангеліє від Марка 14:32-65; 15:1-15

Воїни привели Ісуса до дому первосвященика. Впродовж усієї ночі Ісуса допитували. «Цей чоловік стверджує, що Він – Божий Син. Але це неправда. Це ложне свідчення про Бога». «Він – ошуканець, – закричали усі, – і тому заслуговує найвищого покарання. Він має померти!»

Однак первосвященик не мав права засудити Ісуса на смерть. Тож вранці привели Його до римського намісника Пилата. Первосвященик та інші релігійні провідники просили Пилата, аби той засудив Ісуса на смерть. Пилат не знав Ісуса і не міг знати, що Він – добра людина і не порушував жодних законів. А всі кричали дедалі голосніше: «Цей чоловік має померти! Нехай він помре!» Тож Пилат, будучи не в силі протистояти натиску тлуму людей, наказав вивести Ісуса за місто і розіп’ясти на хресті.

84. Хрест
Євангеліє від Матвія 27:31-55

Воїни розіп’яли Ісуса на хресті за межами Єрусалима. Поряд з Ісусом по обидва боки розіп’яли також двох розбійників. Коли Ісус помирав, зникло сонце і настала велика темрява. Ісус промовив: «Звершилося», і помер.

Тепер здавалося, що Ісус наче даремно прожив Своє життя і був вбитий як невинна людина. Але такою була воля Бога, щоб Син Божий помер на хресті. Й Ісус про це знав. Помираючи в стражданнях, Ісус взяв на Себе покарання за все зло, яке люди зробили і ще зроблять. Ісус помирає на хресті за кожного з нас. А для приятелів Христа це був найсумніший день у їхньому житті. Вони не могли збагнути, яке значення того, що Ісус помер. Чому Бог дозволив Ісусові померти? Але все дуже швидко зміниться…

85. Ісус – живий!
Євангеліє від Марка 16:1-8; Євангеліє від Матвія 28:1-10;

Євангеліє від Івана 20:1-10; Євангеліє від Луки 24:1-12

Ісуса зняли з хреста і поховали у гробі. Вхід до гробу загородили великим каменем.

Третього дня після поховання, щойно на небі почало світати, раптом з’явилося дуже яскраве світло. З неба зійшов ангел і відкотив камінь від входу у гріб. Ісус покинув гріб. Він воскрес. Він уже не мертвий, Він – знову живий!

Трохи згодом, того самого ранку двоє апостолів – Петро і Іван – та жінка, яку звали Марія Магдалина, пішли до Ісусового гробу.

Коли вже наблизилися, побачили, що великий камінь був відкочений, а Ісусового тіла не було. Гріб був порожній! Петро зайшов у середину гробниці і на місці, де лежало раніше тіло Ісуса, знайшов Його поховальний одяг.

86. Звістка ангела
Євангеліє від Луки 24:1-12; Євангеліє від Івана 20:19-31

Марія теж увійшла в середину гробу. Там вона побачила двох ангелів.

Один з них промовив до неї: «Чому ти шукаєш Ісуса тут? Його тут немає. Він воскрес із мертвих і знову живий, як і казав вам про це раніше». Марія повірила ангелові і вже більше не сумувала. Вона зрозуміла: Ісус живий. Тоді вона пішла розповідати усім про цю дивовижну новину.

Ввечері цього ж дня, коли учні зібралися разом в одному домі, Ісус увійшов у кімнату. Вони розмовляли з Ісусом і могли торкатися Його. Тепер учні більше не сумували. Вони раділи і були дуже щасливі, що бачать Ісуса і що Він – живий.

Після Своєї смерті Ісус також з’являвся й багатьом іншим людям у різних місцях і в різний час. І всі, хто бачив Ісуса, був певен, що Він знову живий, Він воскрес із мертвих!

87. Великий улов риби
Євангеліє від Івана 21:1-14

Невдовзі після того, як Ісус помер і воскрес, Його учні вийшли вночі ловити рибу. Вони рибалили всю ніч, проте нічого не зловили. Настав вже ранок. Та раптом чоловік, що ішов уздовж берега, гукнув до рибалок і сказав: «Закиньте ваш невід по інший бік човна. Там є риба».

Учні не знали, хто той чоловік і чому так радить. Однак вони послухалися його і зробили, як він велів. Коли ж вони почали витягати невід, він був повен риби. Це було справжнє диво! Іван тоді сказав до Петра: «Я певен. То – Ісус!»

Петро одразу ж стрибнув у воду і поплив до берега. Він був таким зворушеним, що не міг дочекатися, коли побачить Ісуса і поговорить із Ним. Тож стрибнув в одязі, в який був зодягнений, щоб якомога швидше добратися до Ісуса. Решта учнів залишилися в човні, витягуючи важкий, повний риби невід.

Так, це справді був Ісус. Він спокійно сидів біля вогню і готував рибу для Своїх учнів. «Будете снідати?» – спитав їх. Ісус хотів трохи побути зі Своїми учнями. Він хотів розповісти їм більше про Бога і пояснити, що сталося впродовж цієї Пасхи: про Свою смерть і воскресіння. Але перш за все, Ісус хотів подбати про Своїх друзів і переконатися, що вони не голодні.

88. Ісус возноситься на небо
Книга Діянь апостолів 1:6-11

Коли настав час Ісусові покинути землю, Він привів Своїх учнів на гору біля Єрусалима і сказав: «Тепер я маю повернутися на небо до Свого Отця. Після того як Я відійду на небо, ви повертайтеся в Єрусалим і чекайте, поки не зійде на вас Святий Дух. Тоді йдіть у світ і розповідайте людям про Мене і про все те, чого Я вас навчав, коли був з вами».

Промовляючи ці слова, Ісус почав підійматися вгору щораз вище і вище. Він возносився на небо, аж поки хмара Його не заступила – Ісус зник із поля зору.

Учні продовжували стояти в тиші і дивитися на небо. Зворушені побаченим, вони не знали, що думати і що казати – Ісус повернувся на небо, щоб бути з Отцем.

Коли учні отак стояли із зверненими на небо поглядами, біля них несподівано з’явилися два ангели. Вони сказали: «Чому ви стоїте тут і дивитеся на небо? Ісус вознісся й одного дня так само, як вознісся, Він знову прийде на землю».

Врешті учні повернулися в Єрусалим і чекали там на зіслання Святого Духа, як обіцяв їм Ісус.