Чому в оленя гіллясті роги

Не слухався маленький олень мами. Мама каже:

– Полежав би ти хвильку.

А він увесь день гасає на галявині.
Мама каже:

– Навіщо ти це робиш?

А він нап’ється з джерела і каламутить воду ногами або відійде і з розгону – в дуб головою.
А одного разу надумав бешкетник видерти своїми короткими ріжками якогось чудернацького куща. Підійшов – і ну його торсати під корінь. Змагався, змагався, аж кущ од болю обізвався:

– Не чіпай мене, я хочу жити тут, на галяві.

– А чому ти маєш жити на галяві, коли я не хочу, – і олень всадив йому свої ріжки ще далі під коріння.

– Якщо я тобі тут заважаю, то носитимеш мене на своїй голові, – сказав кущ і вчепився корінням у нього.

Олень струснув головою, але кущ не падав. Як вріс йому в голову.
Відтоді олень не розлучається з гіллястим кущем. Іноді хизується ним перед лісовою звіриною. А іноді не радий, бо як спіткає в густому лісі вовка, то нові гіллясті роги заважають йому при втечі.