Дніпровський флот

Воронько Платон Микитович

Наче білі крила,
Піднялись вітрила —
Випливає наш Дніпровський флот.
Вітер набігає,
Веслам помагає,
Синя хвиля горнеться на борт.

Капітан Микола
Дивиться довкола —
За Дніпром у парку малюки
Ручки підіймають,
Всі гуртом благають:
— Ой візьміть і нас у моряки!

— Підростайте, діти,
Плавать треба вміти… —
Усміхнувся юний капітан.

І широкий човен,
Наших хлопців повен,
Порина у ранішній туман.

Наче білі крила,
Піднялись вітрила,
На вітрилах сонячна пора,
Там про океани
Мріють капітани
У затоках синього Дніпра.

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

“На рідному порозі” – Платон Воронько. Вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних. Київ, видавництво “Веселка”, 1983 р

Коментарів ще немає... Будете першим?
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: