Як кіт подружився з мишеням

Мама миша говорила сину мишеняти: «Поки ти маленький, не ходи на вулицю сам. Там багато небезпеки для малюків, наприклад, машини і коти». Мишеня слухало, погоджувалося, але думало, що з ним нічого поганого не станеться.

Одного ранку мишеня прокинулося, а мама миша ще спала. І тут мишеняти прийшла ідея: погуляти по вулиці, поки мама спить. «Я трохи погуляю і повернуся, а мама нічого не дізнається».

Вийшло мишеня з хати і побіг кудись, швидше, поки мама не прокинулась. Бігло-бігло і раптом опинилося в незнайомому дворі.

«Ой!», – сказало мишеня, коли зрозуміло, що не знає дороги додому. «Ой-ой-ой!», – закричало мишеня, побачивши перед собою величезного сірого кота.

Мишеня раптом згадало все, що розповідала йому мама про небезпеки і вулиці. Воно зрозуміло, що тепер кіт його зловить і з’їсть. Від страху мишеня голосно заплакало.

– Мишеня! – задоволено сказав кіт. – Ось ти і попалося!

Кіт хотів зловити мишеня просто зараз, але від гучного мишачого писку у кота розболілися вуха.

– А ну, перестань плакати! – строго сказав кіт мишеняти.

– Як же мені не плакати! – відповіло мишеня. – Я не слухалося маму, втекло з дому, заблукало, а тепер ти мене з’їси!

І тут кіт подумав: «Не стану їсти мишеняти зараз, а приведу його додому. А там вже і його маму, і тата з’їм! ».

Звичайно ж, кіт не сказав про це мишеняті. Кіт сказав: «Ти, напевно, живеш в сусідньому дворі. Давай, я відведу тебе до мами?»

Мишеня погодилося, хоча дуже боялося кота. Але ще більше воно хотіло до мами, а ще боялося машин, які можуть зустрітися йому дорогою.

Так кіт і мишеня пішли разом шукати будинок. Коли вони опинилися в одному з сусідніх дворів, мишеня радісно побігло на зустріч до переляканої мами.

Побачивши мишеня з котом, мама мишка кинулася до них, щоб рятувати синочка. Але мишеня синочок закричало:

– Мама, кіт привів мене додому! Не бійся, це мій друг!

Кіт тільки було зібрався зловити і мишенятко, і маму мишку, але почувши такі слова, передумав. «Він сказав, що я його друг. Але ж друзів не можна ображати, як же я тепер його з’їм?». Тому він сказав:

– Не бійтеся, я вас не з’їм. Тільки пообіцяй, мишенятко, що ти тепер завжди будеш слухатися маму і не станеш бігати по вулицях без дозволу. Адже на вулиці стільки небезпек, наприклад, коти і машини.

Мишеня пообіцяло, що більше ніколи не буде тікати від мами. А мама мишка в подяку за порятунок синочка подарувала коту м’ячик.