Їжачок
Прокоф’єва Тетяна
Серед листочків,
що швидко пожовтіли,
Серед багряної краси,
Сховався їжачок маленький,
Його не видно колючки.
Він хоче трішки відпочити,
Бо дуже довго працював.
Минуло швидко миле літо
І незабаром знов зима.
А щоб було йому тепленько,
Хатину змайстрував гарненько.
У нірку гілочок приніс,
Поклав сухий, злотавий лист.
Й про комірчину не забув,
Грибочків і яблучок напхнув.
Тепер спокійний буде він,
Що жоден злий та хитрий звір,
Житло його не віднайде
І до весни він проживе.
Лишилось друзів пошукати,
Щоб зиму разом зимувати.
Будуть співать собі пісень
Про сонячний, весняний день.
Бо разом краще жить у світі,
Горя не знати й не тужити.