Кажан
Годованець Микита Павлович
Домашня Миша заздрить Кажану:
— От де ловкач! От де хитруха!
Такому скрізь житуха,
Такий ссе мамку не одну.
Вбереться, де Мишва:
«Я,— каже, – ваш рідненький брат!»
До птахів залетить, бува,—
І там йому,
Крилатому,
Всяк рад…—
Так Миша заздрить Кажану,
Та доля втішила короткозору:
Побачила картину пресмішну,
Як Птахи Кажана
Випроводжали з двору:
— Геть, геть, тварино ти чудна!
Якого з тебе ждати нам добра,
Як на тобі ні пуху ні пера?!
Ця байка — Кажанам,
Які під боки труться нам
І накликаються ріднею.
Ми не втішаємося нею:
Розпізнаєм рідню свою
У творчій праці і в бою.
Микита Годованець. “Байки в двох томах”. Том другий “Ріка Мудрості” за сюжетами Езопа. Видавництво «Дніпро», Київ, 1968 рік