Жили-були в одному місті три дурисвіти безбороді. Щоднини виходили вони на шлях та й ошукували зустрічних селян як тільки могли. Якось один селянин, на ім’я Яро, вирядив до міста свого сина, щоб той продав корову.
– Прав, синку, за неї …
Жив-був колись один бідний чоловік, ходив підсобляв рибалці, і за це йому давали кілька рибин. З того вони й жили удвох із жінкою.
Якось той рибалка зловив рибку, та таку вже гарну! Віддав цьому чоловікові, щоб потримав, а сам знову …
Із сусіднього села приїхали до князя Шахназара прохачі.
– Нас три брати. Хай продовжиться життя князя! – сказав один із прохачів. – Батько залишив нам спадок, у тому числі сімнадцять верблюдів. У своєму заповіті він написав, що половина цих верблюдів …
Колись жив та був один цар. Був у цього царя син – єдиний його спадкоємець. Купив йому цар за великі гроші вогняний меч.
Царевич цілими днями нічого не робив, тільки роз’їжджав по горам та лісам, полював та бенкетував з друзями.…
Один чоловік займався крадіжкою. Якось уночі він заліз у будинок бідняка. Господар зловив злодія і запитав:
– Що ти тут шукаєш?
Злодій відповів:
– Шукаю багатства.
Господар відповів:
– Ах ти безсовісний, я його вдень шукаю і не знаходжу, а …
Жили-були чоловік з жінкою. Були вони дуже бідні. Була у них усього одна курка, та така забіяка, якщо спереду зайти – дзьобом б’є, а якщо ззаду – ногами. Наказав їм староста цю курку зарізати. Шкода було господарям її різати. Замкнули …
Одного разу півень злетів на дах будинку і захотів звідти побачити увесь світ. Він витягав шию, крутив головою вправо – вліво, туди – сюди, але нічого не побачив – гора, що стояла перед будинком, закривала йому обрій.
– Песик-Джан, ти …
Жила-була одна жінка. Була у неї одна єдина дочка і звали її Гурі. Ця Гурі була такою ледаркою, такою ледаркою й білоручкою, що тільки тим і займалася цілий день, що нічогісінько не робила:
Навіщо мені працювати?
Навіщо мені трудитися?
Це …
Жили собі якось муха і комар. Були вони чоловіком та жінкою. Якось каже комар мусі:
– Жінко, випав сніг, засипав усе довкола та й нашу хату геть прикидав. А покрівля у нас поганенька, ще протече. Піду-но я скидаю сніг.
Відповіла …
Жив-був в місті Багдаді цар. Одного разу він сказав своєму візиру:
– Дай-но я видам наказ і подивлюся, чи виконає його народ.
– Роби, як хочеш, воля твоя, – відповів візир.
Оголосили по місту царський наказ? Щоб ніхто не смів …
Жив колись цар, жадібний і жорстокий.
От якось наказав він покликати до палацу всіх кравців, ткачів, вишивальників і сказав їм:
– Слухайте, майстри! Що зігріває нас у холодні зимові ночі? Ковдра. Що вкриває нас від спеки? Ковдра. Коротше кажучи: людина …
Ледар лежав під буковим деревом і мріяв собі:
– Ох! Був би бук грушевим деревом, впала б груша прямо мені в рот, та ще й хвостиком вгору.…
Одного разу селянин знайшов чотири підкови. Радості його не було меж, він немов став господарем всього світу. Прийшовши додому, він сказав жінці:
– От, жінко, я знайшов чотири підкови, залишилося купити коня. Тоді я кожен день буду верхи на коні …
Один селянин мав двох жінок. За це його притягнули до суду. Суддя запитав:
– Що змусило тебе скоїти такий злочин?
– Я, Пане суддя, не вважаю злочином те, що зробив, – пояснив селянин. – Я маю не дві жінки, а …
Злому і ледачому хлопчикові сказали:
– Ой, ой, людиною ти не станеш!
Пройшли роки, а він взяв і став царем, ні більше, ні менше. Прийшов і сказав:
– Бачите …, а говорили …
Йому заперечили:
– Тобі не говорили «не …
У одного сільського багатія був слуга, красивий, веселий хлопець. Господар мав чотирьох синів, і в жодного з них не було дітей.
Щоб не трапилося в тому будинку, в усьому звинувачували слугу. Пропав з кухні сир, говорили: «Це зробив слуга». Подохла …
Злодія зловили і судили. На суді свідки викрили його. Але злодій стояв на своєму, заперечував свою провину і говорив, що він не крав.
– Даремно пручаєшся, – сказав суддя, – признавайся, і справа з кінцем. Своїм «ні» ти нічого не …
Жили колись чоловік із дружиною. І не дуже вони були у захваті один від одного.
Чоловік обзивав дружину дурепою, а вона його – дурнем, так вони завжди й сварилися.
Якось чоловік купив кілька кілограмів рису й масла, й притяг додому.…
Чи було, чи не було – жив один цар. Оголосив цей цар по всій країні: – Якщо хто придумає таку небилицю, що я скажу: “Це брехня”, тому я віддам половину свого царства.
Приходить пастух. Каже: – Довгого життя царю! У …
Князь Шахназар часто доручав Пул-Пуги вирішувати суперечки односельчан.
Одного разу прийшли дві жінки.
– Це моя курка, – сказала одна з жінок, – а моя сусідка її привласнила і не віддає.
– Вона неправду говорить, ця курка моя, – стверджувала …
Жив-був один юнак. Захотілося йому одружитися і звернувся він до батьків за благословенням.
– Добре, синку. – сказав батько. – Я благословлю тебе, і ти зможеш одружитися, але тільки якщо принесеш мені золоту монету, яку заробиш власною працею.
Юнак посміхнувся, …
Одного разу прийшов до шапкаря замовник, приніс овечу шкуру і просить:
– Зший мені з цієї шкури шапку!
– Добре, – каже майстер, – пошию!
Вийшов замовник від майстра і думає: “Але шкурка велика – може бути, вдасться викроїти дві …
Зібралась якось свекруха до своєї сестри в гості на довгий час. Перед від’їздом вона покликала до себе невістку і сказала:
– Ось тобі тканина, до мого повернення зший для мене сорочку.
Через два місяці свекруха повернулася додому. Вона покликала невістку …
Жили-були син та мати. Якось мати захворіла.
– Нані,– каже син,– може, поїсте чогось?
А мати йому:
– Якщо заріжеш вола, то попоїм, а ні – і ріски до рота не візьму.
– А як орати доведеться, тоді чим управимось?…
У цьому розділі зібрані народні казки Вірменії.
Вірменський народ за свою довгу історію створив безліч казок як веселих так і сумних. Однак всі вірменські народні казки повчальні. Вони вчать читача добру і справедливості. Воно й не дивно, адже кожен народ вкладає у свій фольклор мудрість та досвід, накопичений століттями.
У народному фольклорі найкраще відбивається душа народу, його вікові традиції та відмінні риси. Вірменські казки читають і люблять не лише у Вірменії, а й в усьому світі.
Варто зауважити, що багато вірменських казок є подібними до казок інших слов’янських народів, зокрема до російських та українських казок.
Соціально-побутові казки висвітлюють сімейне та особисте життя людей, різноманітні життєві ситуації. Найчастіше герой в кінці такої казки залишається переможцем, долає всі труднощі завдяки своїй працьовитості, сміливості та відважності. Дія таких казок розгортається, як правило, в звичайному місті або селі. Подібні казки є у кожного народу світу, і читати їх люблять як дорослі так і маленькі діти.
Казки сатиричного характеру висміюють дурість людей, їх лінь і непристосованість до побутового життя.
Але найбільш колоритними та улюбленими у Вірменії є казки на національний мотив, до таких можна віднести «Пагорби Сантаната», «Дат-Бедат» та інші. З цих казок читач дізнається про релігію вірменського народу, природні умови, в яких він живе, а також про рослини і тварин Вірменії.
Приємної подорожі світом вірменської казки!