Музична суперечка

На сцені йшов музичний концерт, який дуже подобався глядачам. Вони раз за разом аплодували та вигукували «Браво».

– Хоча ці оплески – моя заслуга, але я розділю їх з вами, – ніжно заспівало фортепіано, звертаючись до інших інструментів.

Почувши ці слова, гітара від обурення видала фальшиву ноту, а скрипка в розгубленості замовкла.

– Чому ж ці оплески – твоя заслуга? – проспівала баритоном віолончель. – Я ж теж була солісткою в оркестрі, і мій співучий сумний голос припав до душі глядачам. Значить, це мої оплески.

В розмову включилася флейта:

– Вибачте, друзі, що втручаюся, – просвистіла флейта своїм повітряним голосом, що нагадує спів птахів, – ну ви ж не станете сперечатися, що я сама мелодійна серед вас? Погодьтеся, оплески глядачів – мої.

– Не згоден! – загримів барабан. – Це я задавав ритм всьому концерту! І якби не я, то глядачі б заснули від ваших сумних голосів!

Фортепіано хотіло заперечити, але тут в суперечку вступили гітара, арфа та бубон. Голоси музичних інструментів ставали все голосніше, перебивали один одного. Тому музика, що звучала зі сцени, перестала бути красивою, а стала схожа на гучний неприємний шум. Глядачі в залі здивовано переглядалися. Тепер їм зовсім не хотілося аплодувати та кричати «Браво».

– Перестаньте сваритися, – строго сказала диригентська паличка, за допомогою якої диригент керував оркестром. – Кращий – це не той, хто найгучніше кричить, а той, хто добре виконує свою роботу, поважає і підтримує своїх друзів і не свариться з ними через дрібниці. Ви все сьогодні старалися, добре грали, тому всі заслужили оплески і похвалу від глядачів. Ну а зараз ви сваритеся і ось-ось зірвете концерт!

Тільки тепер музичні інструменти помітили незадоволені обличчя глядачів. Вони тут же перестали сваритися і знову заграли свої партії, слухаючи команди диригентської палички. А в подяку за свою хорошу гру музиканти їх музичні інструменти почули гучні оплески і вигуки «Браво».